Повна версія

Головна arrow Агропромисловість arrow Інтенсивні технології в аквакультурі

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

Удобрення у ставовому рибництві використовують для підвищення кормності водойми по природній базі і на покращення газового режиму водного середовища.

У ставах природна рибопродуктивність в деякій мірі залежить від величини первинної продукції, що визначається, зокрема, розвитком водоростей. В основному розвиток водоростей стримується тим, що у воді не вистачає необхідних для їхнього росту біогенних речовин. Найчастіше це солі фосфору і азоту, які у воді ставів містяться в невеликих кількостях. У деяких випадках розвиток планктону затримується кислою реакцією води або іншими причинами.

Склад води ставу залежить від ґрунту ложа, оскільки між водою і ґрунтом безперервно відбуваються складні процеси обміну розчиненими речовинами, зокрема азотом і фосфором. При одних умовах фосфорні та азотні сполуки, поглинаються з води ґрунтом става, при інших, навпаки, виходять з ґрунту у воду, збагачуючи її. У стави, розташовані на чорноземних або інших високо родючих ґрунтах, надходить багато солей азоту, фосфору та інших, необхідних для рослинних організмів речовин, завдяки чому, в таких ставах розвивається багато водоростей і на їх основі - кормових організмів. Цим і забезпечується висока природна рибопродуктивність ставів, розташованих на родючих ґрунтах. У ставах, розташованих на малородючих ґрунтах, вирощується менше риби, тому що у воду надходить менше солей, необхідних для живлення водоростей планктону. Щоб підняти рибопродуктивність таких ставів, застосовують мінералні добрива. Отже, основна мета внесення мінеральних добрив - збагачення води біогенними елементами і створення в ній такого середовища, при якому відбувається максимальний розвиток первинної продукції у вигляді бактерій і водоростей, що є їжею для зоопланктону і бентосу, якими харчується культивована риба. Як видно, від початкової дії добрив до їх кінцевого господарського ефекту лежить довгий ланцюг процесів. У порівнянні із землеробством, коли добрива вносяться безпосередньо в ґрунт, через яку рослини отримують живлення, в ставовому рибництві дія добрив здійснюється через більш довгий ланцюг: ґрунт - товща води - добриво - бактерії - водяні рослини - зоопланктон і зообентос - риба. Початкові ланки цього ланцюга - бактерії та водорості. Добрива, що вносяться, впливають на ступінь розвитку бактерій, що знаходяться як в ґрунті, так і в товщі води.

Роль бактерій, як безпосереднього джерела живлення зоопланктону і зообентосу у процесах перетворення, досить велика. Детрит - органічна речовина, що розкладається, "начинений" мікроорганізмами, є повноцінною їжею для гіллястовусих рачків, личинок комарів, молюсків і олігохет - дрібних круглих черв'яків. У ньому міститься багата і складна за складом бактеріальна флора, що є для тварин джерелом білкової їжі, вітамінів і біостимуляторів.

Сприяючи збільшенню кількості їжі у зазначеному вище ланцюгу, мінеральні добрива і такі елементи в них, як фосфор і кальцій, можуть використовуватися рибами безпосередньо через шкіру, луску і зябра.

Мінеральні добрива містять певну кількість біогенних елементів, тому дозування та їх вплив на підвищення продуктивності може бути визначений досить точно. Склад органічних добрив значно різноманітніший, складніший і залежить від виду тварини, характеру його живлення та ін. Екскременти, сеча і підстилковий матеріали, що містяться у гної, містять складні органічні речовини, що впливають на біохімічні і фізичні процеси, що й ускладнює пряму дію цих добрив. Особливо велика роль органічної речовини гною у ґрунтових процесах - він збагачує ґрунт гумусом, покращує його структуру і буферні властивості і тим самим підвищує ефективність внесення мінеральних добрив.

Ефективність добрив залежить від багатьох факторів: температури води, її активної реакції (рН), кисневого та газового режиму, ґрунту ставу, його структури, мулових відкладень, технічного стану ставу, його площі, глибини і ступеня зарощуванності м'якою і жорсткою водною рослинністю.

Температура води в різній мірі впливає на дію добрив і на життєдіяльність водних організмів (флори і фауни), у тому числі мікроорганізмів. Для більшості водних мікроорганізмів в умовах середніх широт оптимальна температура - 22-250С, для південних районів - 25-300С. Відхилення у бік підвищення або зниження температури сповільнюють, або, навіть, припиняють їх розвиток, причому низькі температури мікроорганізми переносять порівняно легко, а підвищення - викликають їх відмирання. Тому термін внесення органічних добрив встановлюють відповідно до температурних умов.

Вплив добрив на ґрунт обумовленний вторинними утвореннями у вигляді систематично осідаючого мулу. Цей мул відрізняється від первинних ґрунтів великою адсорбуючою здатністю, значно перевершує здатність кращих орних земель. У ґрунті ставу бактерій більше, ніж у воді.

Меліорація ставів сприяє створенню сприятливих умов середовища для риби і харчових організмів - це оранка чи дискування ложа ставків, викошування жорсткої водяною рослинностю та ін У немеліорованних ставах застосовувати добрива неприпустимо. Не можна удобрювати стави при інтенсивному використанні їх для вигулу качок. Удобрювати слід непроточні або слабопроточні стави, тому що при сильній проточность добрива будуть винесені течією. Недоцільно також вносити добрива у стави, розташовані на фільтруючих ґрунтах, тому що внесені речовини будуть вимиватися в більш глибокі непродуктивні шари ґрунту.

Кількість добрив, яку необхідно внести у водойму, розраховують по формулі:

де А - необхідна кількість добрив, мг/л;

К - необхідна концентрація біогенних елементів у воді, мг/л;

к - концентрація біогенних елементів у воді ставу по даних хімічного аналізу води, мг/л;

Р - вміст діючої речовини в удобрювачі, %;

100 - поправка на проценти.

Загальну кількість добрив визначають множенням кількості добрив (в мг/л) на об'єм ставу.

Розрахунок добрив по цій формулі дає можливість підтримувати кількість біогенних речовин у воді на певному рівні і в той же час економити добрива. Добрива рекомендується розраховувати і вносити щотижнево.

Для розрахунку добрив необхідні аналізи води, які можуть бути зроблені в лабораторіях рибних господарств, санітарно-ветеринарних лабораторіях.

Добрива, що застосовуються в ставовому рибництві, поділяють на мінеральні, органічні та органо-мінеральні.

Мінеральні добрива діляться на прості - (азотні, фосфорні, кальцієві та калійні) і складні. Останні містять одночасно азот і фосфор або азот, фосфор і калій.

Застосування мінеральних добрив ефективне в тому випадку, якщо вода має нейтральну або слаболужну реакцію, активна реакція ґрунту нейтральна або слабокисла (рН не менше 6,0), зарощеність вищими водними рослинами - не більше 30 % водної площі.

 
<<   ЗМІСТ   >>