Селекція та гібридизація.

Подальше зростання продукції можливе тільки на основі комплексної інтенсифікації рибництва. Одним з найважливіших шляхів інтенсіфікаціі є поліпшення якості об'єктів розведення шляхом створення нових високопродуктивних порід риб.

Хоча вирощуванням риб в ставах людина займається протягом багатьох століть, процес формування порід риб, по суті, тільки починається. Навіть у традиційного об'єкта товарного рибництва - коропа є дуже мала кількість порід, які не настільки істотно відрізняються один від одного. Селекція коропа в більшості випадків обмежена порівняно малим числом поколінь спрямованого відбору і охоплює малу кількісь ознак. Фактично цей вид знаходиться на початковій стадії породоутворення і ще має досить широку генетичну мінливість. Обмежене число порід форелі створено за кордоном (США, Канада). Селекція інших ("нових") об'єктів товарного рибництва (рослиноїдні риби, буффало та ін.) тільки починається.

Для підвищення рибопродуктивності ставів, поліпшення поживних та харчових якостей риби останніми роками виведено нивківський лускатий, любінський лускатий і рамчастий внутрішньопородні типи українських коропів. Нивківські та любінські коропи відзначаються підвищеними холодо- та зимостійкістю, життєздатністю, високим темпом росту, гетерогенністю щодо інших масивів коропів українських порід. Застосування промислової гібридизації на базі українських порід коропа і амурського сазана та дотримання її технології дає змогу підвищити рибопродуктивність ставів на 14-18 % завдяки ефекту гетерозису у гібридів.

Характерними рисами технології сучасного високоінтенсівного товарного рибництва є надзвичайно високі щільності посадки, застосування полікультури (спільне вирощування різних видів риб), інтенсивна годівля штучними кормами і зниження в раціоні частки природної їжі.

В даний час вирощування риб здійснюється в умовах погіршеного гідрохімічного режиму, більш напруженої епізоотичної ситуації. Вкрай несприятливі наслідки має забруднення вододжерел господарств технологічними відходами промислових і сільськогосподарських підприємств.

Одночасно з розвитком ставового рибництва велике значення у виробництві товарної риби набуває культивування риб в садках і басейнах господарств, які використовують відпрацьовані води теплових і атомних електростанцій, а також в установках із замкнутим водозабезпеченням (індустріальне рибництво).

Таким чином, перед селекціонерами стоїть завдання створення порід з високою продуктивністю в умовах, які різко відрізняються від природних. Вирішення цього завдання вимагає перетворення спадкових властивостей об'єктів рибництва шляхом інтенсивної селекційної роботи.

Разом з тим успішне використання порід риб неможливо без добре налагодженої племінної справи, основним завданням якої є вирощування необхідного числа племінних риб в умовах, які забезпечують повну реалізацію породних особливостей.

За своєю суттю товарне рибництво близько до інших галузей тваринництва і тому методи селекційно-племінної роботи з рибами та сільськогосподарськими тваринами мають багато спільного. Однак селекція і племінна справа у рибництві мають свою специфіку, пов'язану з біологічними особливостями риб: їх високою плодючістю, зовнішнім заплідненням, пізнім статевим дозріванням і ін. На відміну від тваринництва, де в центрі уваги стоїть окрема особина, у рибництві селекціонер має справу з масовим матеріалом. У зв'язку з цим ряд методів селекційної роботи, які успішно використовуються при селекції сільськогосподарських тварин (наприклад, відбір за походженням та ін.) при роботі з рибами виявляються малоефективними або зовсім непридатними. В той же час в роботах з рибами можна використовувати спеціальні генетичні методи (індукований гіногенез і мутагенез, експериментальну поліплоїдію та ін.), застосування яких на домашніх тварин практично неможливо насамперед через низьку плодючість останніх.

Інша важлива особливість робіт з рибами пов'язана зі складністю забезпечення стандартних, суворо контрольованих умов утримання, що вимагає використання особливих методів оцінки селекційного матеріалу.

Таким чином, методи селекції і племінної роботи з сільськогосподарськими тваринами не можуть бути автоматично перенесені в рибництво. Рибництво повинно мати свою систему прийомів і методів селекційно-племінної роботи, побудовану на загальних принципах, але враховує біологічні особливості риб.

У розробці питань теорії та практики селекційно-племінної справи у рибництві великі заслуги належать вченим, серед яких в першу чергу слід назвати імена відомих генетиків-селекціонерів В.С. Кірпічнікова і К.А. Головінського. Ними було висунуто ряд основоположних ідей і здійснені фундаментальні дослідження з генетики риб і питань селекційно-племінної роботи.

Перші роботи з генетики та селекції ставових риб відносяться до 30-40-х років. Надзвичайно велике значення мали проведенні в ті роки В.С. Кірпічніковим, К.А. Головінським та Є.І. Балашиною дослідження з генетики лускового покриву у коропа. Отримані в цих дослідженнях дані відразу ж знайшли практичне застосування в селекційно-племінній роботі. У 30-40-ві роки в нашій державі під керівництвом А.І. Кузьоми почалася селекційна робота з коропом, що завершилася згодом створенням українських порід коропа. В довоєнний період за ініціативою В.С. Кірпічнікова була розпочата робота по гібридизації коропа з сазаном, яка підтвердила ефективність промислового схрещування в рибництві. Кінець 40-х - початок 50-х років пов'язаний з організацією робіт по селекції ропшинського, білоруського та парского коропів (ці роботи очолювали В.С. Кірпічніков, Д.П. Поліксьонов, К.А. Головінська). У цей же період К.А. Головінським і Д.Д. Ромашовим були виконані дослідження одностатевої форми срібного карася, що завершилися відкриттям природного гіногенезу у даного виду.