Повна версія

Головна arrow Агропромисловість arrow Інтенсивні технології в аквакультурі

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Заходи із збереження молоді промислових риб.

Напівпрохідні риби розмножуються навесні на ділянках, що заливаються, які є природними нерестово-вирощувальними площами. Молодь цих риб, що з'явилася, залишається в системі, де є сприятливі умови для росту і розвитку, а потім вона скачується в пригирлову, прибережну і відкриту зону моря.

Молодь, яка розвивається на нерестовищах раннього залиття, частково виноситься водою на ділянки пізнішого залиття і таким чином розподіляється по всій системі. Крім того, на ділянках пізнього залиття також може бути нерест риб. Коли починається спад паводкових, вод, частина молоді скачується в протоки, русло річки і далі в пригирловий простір.

Після закінчення паводку утворюються невеликі залишкові водоймища на тих ділянках, де рельєф місцевості нерівний або ж де берегова лінія вища, ніж горизонт води в протоці, річці. У цих водоймищах часто знаходиться значна кількість молоді різних видів риб, яка не скотилася з них з паводком, що йде.

Молодь сазана, ляща, вобли, судака і інших риб, що концентрується в таких водоймищах, приречена на загибель, оскільки влітку одні з них висихають, а в інших відбувається дуже сильне прогрівання води, яке приводить до дефіциту кисню і заморам. Якщо ж водоймище достатньо глибоке, то його гідрологічний режим може зберегтися сприятливим протягом літа і молодь, що знаходиться в ньому, не наразиться на небезпеку загибелі від замору. При цьому погіршають лише умови живлення і росту молоді в порівнянні з тією, яка скотилася в море. Проте в такому водоймищі влітку молодь знищується хижими рибами, що не пішли в річку, жабами, вужами і птахами, а взимку вона може загинути із-за недостатньої вгодованості та через брак кисню. На озерних нерестовищах більше всього страждає від масової загибелі молодь щуки, оскільки щука нереститься рано навесні на дрібних розливах, що швидко втрачають зв'язок з озером.

Таким чином, частина молоді залишається на нерестово- вирощувальних площах після спаду паводку, опинившись в ізольованих водоймищах, які втратили зв'язок з річкою і з озером на його розливах. Це відбувається в результаті занедбаності єриків і особливостей рельєфу заплави. Звідси виникає необхідність проведення роботи по порятунку молоді. Ця робота є одним з елементів загального завдання по здійсненню заходів, направлених на поліпшення природного розмноження промислових риб.

Спочатку розробляють план, який складають на підставі даних по гідрологічному режиму залишкових водоймищ. В першу чергу передбачають порятунок молоді з найбільш мілководих, швидковисихаючих водоймищ, потім з глибших. При цьому враховують і видовий склад молоді риб, віддаючи перевагу тим водоймищам, в яких переважають цінні риби. При порятунку молоді потрібно визначити її кількість, проводячи суцільний або почасовий облік ваговим чи об'ємним методом.

З розширенням меліорації в дельтах річок масштаб робіт по порятунку молоді скорочується. При цьому найбільшого значення набувають заходи щодо поточної меліорації водоймищ.

Профілактика захворювань риб.

Систематичні заходи з профілактики та боротьби з хворобами риб дають можливість зменшити їх загибель на 18-20 %.

Інтенсивність вилову риби.

На підвищення рибопродуктивності водойм впливає інтенсивність вилову риби. Чим швидше буде виловлено рибу, тим менше втрат, вища продуктивність праці, краща якість риби.

Таким чином, основними напрямами інтенсифікації розвитку рибопродуктивного підкомилексу є створення й постійне підтримання належних умов для природного відтворення рибних запасів у внутрішніх водоймах, поліпшення природного складу рибної фауни, застосування організаційних і техніко-технологічних засобів при вирощуванні риби, промислової переробки та збуту при зниженні собівартості і підвищенні ефективності виробництва рибопродукції.

Інтенсифікація - надзвичайно складний, багатоплановий процес, що характеризується значним динамізмом розвитку і здійснюється водночас на макро-, мезо- і мікрорівнях господарської системи країни. Тому його показники повинні відображати рівень інтенсифікації, тобто стан розвитку цього процесу у відповідний період чи за певний час.

 
<<   ЗМІСТ   >>