Повна версія

Головна arrow Агропромисловість arrow Інтенсивні технології в аквакультурі

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

У практиці ставових рибоводних господарств застосовується спільне вирощування риб - основного об'єкта розведення з додатковими рибами. Додаткова посадка в коропові ставки риб інших видів дозволяє найбільш повно використовувати природні ресурси ставків. Починаючи з 60-х років разом з коропом в ставках стали вирощувати риб далекосхідного комплексу - білого і строкатого товстолобика, їх гібридів і білого амура. Рослиноїдні риби зробили полікультуру провідним чинником інтенсифікації. Для південної зони рибництва було встановлено, що за рахунок рослиноїдних можна отримувати до 15 ц/га, в основному за рахунок полікультури з білим товстолобиком. У 1992 році були проведені експерименти з вирощування коропа спільно з рослиноїдних рибами з розрахунку 50 тис.екз./га коропа і 25-30 тис.екз./га рослиноїдних риб в ставках 6-ої рибоводної зони. Найменша рибопродуктивність була відзначена при вирощуванні коропа в монокультурі і склала 10,7 ц/га. Також було встановлено, що при вирощуванні коропа з білим і строкатим товстолобиком, і білим амуром вдалося досягти максимальної рибопродуктивності 21,5 ц/га. При різних комбінаціях полікультури коропа з рослиноїдними рибами і гібридами товстолобиків відзначалося зниження витрат комбікормів на 30-45 %.

Крім того, відзначалася висока пластичність гібридів товстолобиків в харчуванні, які за відсутності в ставах зоопланктону переходили на харчування фітопланктоном і навпаки. Збільшення продуктивності нагульних ставів за рахунок білого товстолоба може бути вирішено, як шляхом підвищення щільності посадки, так і вихідної посадкової маси; при вирощуванні коропа з гібридами товстолобів співвідношення їх в полікультурі може становити 1:1. Проте надмірне захоплення рослиноїдними рибами, і зокрема гібридами товстолобів, має і негативні сторони, і збільшення рибопродукції по гібридам понад 1,5 т/га призводить до зменшення середньої маси коропів. Посадка ж гібрида товстолобів до 100 % і більше по відношенню до коропів призводить не тільки до зниження середньої маси коропа, але і до зменшення рибопродуктивності самих гібридів.

Білого амура особливо ефективно використовувати в ставах 6-ї зони рибництва, як біологічного меліоратора для знищення вищої водної рослинності. Розрахунок щільності посадки проводять виходячи з отримання в кінці сезону близько 90 кг/га іхтіомаси. Щільність посадки цьогорічок складе близько 150 екз./га, а маса дволіток - 800 г.

У 1965 р. були розпочаті розробки теоретичних основ полікультури з використанням рослиноїдних риб для 5-6-ї зон рибництва. У дослідженнях щодо вдосконалення біотехніки ставової полікультури риб першорядна роль відводилася білому товстолобу, як безпосереднього споживача первинної продукції, рівень якої можна було б регулювати за допомогою мінеральних добрив. Проведені дослідження показали можливість одночасного сталого культивування риб і організмів інших трофічних рівнів. У такій системі є можливості підвищення біологічної продуктивності всіх її ланок, ефективно використовуються корми і успішно здійснюється біологічна очистка циркулюючої води. Включення в систему фітопланктонного блоку дозволило отримати за період вирощування риб продукцію водоростей, що склала в енергетичному еквіваленті до 15 % від витрачених комбікормів. Зоопланктонний блок дав можливість щодня збагачувати добовий раціон риб живим повноцінним кормом, який складає до 10 % добової норми комбікормів. Для вирощування зоопланктону вирощувальні стави обладнали додатковим відсіком, який складає не більше % площі ставу. Зоопланктон, який інтенсивно розвивався, зі струмом води надходив у ставок з мальками риб. Вихід цьоголіток з такого ставу становив до 45 ц/га, тоді як у звичайних ставах не перевищував 28 ц/га. Нагульні стави, обладнані відсіками для стимуляції первинно-продукційного процесу, розвитку зоопланктону і організмів обростання додаткових поверхонь, які виконують роль біофільтра (для ставу площею 10 га площа відсіків складає всього 0,35 га), забезпечували вихід товарної риби 85-105 ц/га. Протягом всього сезону не виявляли ніяких ускладнень режиму середовища проживання для вирощуваних риб. Застосування принципу просторового розділення організмів різних трофічних рівнів дозволяло підвищити продукцію зоопланктону і зообентосу в ставі до величин 418-1046 кДж/м2 при рибопродуктивності 100 ц/га. Відновлення джерела природної їжі для коропа дозволяло знизити витрати штучних кормів на одиницю рибопродукції від 8,5 до 5 од. Високий рівень інтенсифікації приводив до повного зникнення макрофітів в екосистемі ставу.

Розроблено методику цілорічного вирощування крупного рибопосадкового матеріалу рослиноїдних риб, призначена для 5 і 6-ї зон рибництва. Рибу вирощують до маси 60 г. і більше в ставах однієї і тієї ж категорії без осіннього спуску протягом 10-11 місяців. Вирощувана по цілорічній схемі молодь риб повніше використовує біологічний потенціал ставів. Підращування личинок здійснюється в малькових ставах до стадії малька масою 0,3-1,0 г. протягом 25 днів при щільності посадки 0,5-1,0 млн екз./га. Потім вирощування проводять в полікультурі (короп, білий і строкатий товстолоби, білий амур) при співвідношенні 7:4:1:0,5 з годівлею коропа і загальною щільністю посадки 75 тис.екз./га і при співвідношенні 2:5:2:1 при вирощуванні тільки на природній кормовій базі (щільність посадки 30 тис.екз./га). Рослиноїдні риби є основним об'єктом при даній схемі вирощування. Зариблення ставів мальками масою 0,3-1,0 г. дозволяє зберегти в ставах задане співвідношення полікультури риб, підвищити вихід однорічок і створити вигідну в енергетичному відношенні екосистему рибоводного ставу.

Для умов південних областей найбільше підходить низьковитратна технологія вирощування рослиноїдних риб в полікультурі з коропом без використання комбінованих кормів. Ця технологія передбачає комплексне використання мінеральних та органічних добрив для формування природної кормової бази ставів. Рибоводнобіологічні норми вирощування наведені в таблиці 3.1.3.1.

З мінеральних добрив застосовують переважно азотно-фосфорні. В якості азотних добрив найчастіше використовують аміачну селітру з вмістом 34-35 % азоту в амонійній і нітратній формі, сульфат амонію з вмістом 20-21 % азоту в амонійній формі, карбамід (сечовина) з вмістом 46 % азоту в амідній формі, сульфаніт-ратамонія. З фосфорних добрив - суперфосфат простий і подвійний, що містить 9-18 % фосфору. Хороший ефект дає застосування рідких комплексних добрив марки 16-34-0 і 11-37-0 та ін. Ці азотно-фосфорні добрива з нейтральною реакцією і повної розчинність в воді містять 44-48 % поживних речовин, з них 10-11 % амонійного азоту і 34-37 % водорозчинного фосфору, pH=7, не токсичні і не мають вільного аміаку. При їх застосуванні спільно з азотними добривами в ставах складається більш сприятливий гідрохімічний і гідробіологічний режими, ніж при використанні твердих туків. Добрива вносять рівномірно по всій акваторії в розчиненому вигляді в першій половині дня при ясній погоді. Не можна змішувати різні добрива. Добривний коефіцієнт мінеральних добрив - 2,5 од.

Таблиця З.1.З.1. Рибоводно-біологічні норми вирощування товарного коропа в

полікультурі з рослиноїдними рибами

Показники

Норма

Средня маса однорічок, г

Білий толстолоб

25-40

Строкатий толстолоб

25-40

Білий амур

25-40

Короп

25-40

Щільність посадки однорічок, екз/га

Білий толстолоб

1200-1400

Строкатий толстолоб

700-800

Білий амур

75-100

Короп

800-950

Виживаність дворічок, %

75

Середня маса

дворічок, г

Раслиноїдні

800

Короп

500

Рибопродуктивність, ц/га

14-16

із них:

Білий толстолоб

7,2-7,8

Строкатий толстолоб

4,0-4,5

Білий амур

0,4-0,6

Короп

2,7-3,1

Органічні добрива - перепрілий гній, курячий послід - вважаються повними добривами, в них містяться всі необхідні для екосистеми ставів біогенні елементи. Дія органічних добрив неоднозначна. По-перше, вони можуть розпадатися до мінеральних біогенних елементів, які є поживними речовинами для фітопланктону, по-друге, слугують субстратом для розвитку бактеріопланктона.

Для товарного вирощування відповідно до санітарних вимог необхідно використовувати добре перепрілий гній, що пройшов теплову обробку. У гної великої рогатої худоби в перерахунку на суху речовину міститься 2 % азоту, 1 % фосфору, 2,2 % калію, 1,7 % кальцію. Ефективність гною залежить від методу його використання. При купчастому внесенні добривний коефіцієнт зменшується до 20 од.

Потреба в органічних добривах визначається запасом гумусу в мулах, складом полікультури, щільністю посадки риб. У стави, мулові відкладення яких містять менше 3 % гумусу, в зимовий період вносять по ложу 4-5 т. перепрілого гною, більше 3 % гумусу - 2-4 т/га. перепрілого гною. Разом з органічними добривами вносять вапно - 200-300 кг/га. У травні по воді на мілководні ділянки невеликими купами вносять ще по 2-4 т/га перепрілого гною. Мінеральні добрива починають вносити при температурі води 10-120С. Періодичність внесення на початку сезону - 7 днів (3-4 рази), у червні-липні - раз на декаду, в серпні-вересні - при необхідності після вапнування. У весняний період при вмісті у воді слідових кількостей мінеральних сполук азоту та фосфору добрива вносять з розрахунку 50 кг/га аміачної селітри і 35-45 кг/га простого суперфосфату або 15-20 кг/га подвійного, або 12 кг/га РКД (рідкі комплексні добрива). За наявності у воді мінеральних і органічних сполук азоту та фосфору кількість добрив розраховують з урахуванням їх фактичного вмісту та доведення їх до рекомендованої концентрації: азоту - до 2, фосфору - до 0,3 мг/л. Загальна витрата мінеральних добрив за сезон у стави середньої трофності становить по 250-400 кг/га аміачної селітри і суперфосфату (або 130-160 кг/га РКД). Для підвищення кормової бази регулярно вносять в розчиненому вигляді органічні добрива - пташиний послід (при його обмеженій кількості і для здешевлення вирощування його вносять разом з гноєм у співвідношенні 1:1). У період активного росту риб при досягненні температури води 200С і вище, органічні добрива вносять щодня аналогічно штучним кормам з розрахунку 3 % від загальної маси риби. Норми внесення органічних добрив коригують залежно від гідрохімічних аналізів (табл. 3.1.3.2.).

Таблиця. 3.1.3.2. Орієнтовні норми внесення органічних добрив у стави*

Місяць,

декада

Пташиний послід

Пташиний послід + гній 1:1

кг

кратність

внесення

кг

кратність

внесення

Червень: I

10

3

10

5

II

15

5

15

8

III

15

8

20

8

Липень: I

15

8

20

8

II

20

8

27

8

III

25

8

33

8

Серпень: I

20

8

26

8

II

15

5

20

8

III

15

5

20

8

* Примітка - Всього за сезон вносять: аміачна селітра - 250-400 кг/га, РКД - 130-150 кг/га, пташиний послід - 1000 кг/га, пташиний послід + гній - 1500 кг/га, гній - 4000-8000 кг/га.

Для змішування органічних добрив з водою можна використовувати бетонний басейн, розмір якого залежить від площі удобрюваних ставів (на 1 га площі необхідно близько 1 м3). Співвідношення органічна речовина/вода - 1:10. Вносити добрива у стави можна за допомогою заправника ЗЖВ-1,8, або асенізаторської машини. Пилоподібний пташиний послід можна вносити в сухому виді, рівномірно розподіляючи його по площі ставу.

При відсутності мінеральних добрив у весняний період з періодичністю 5-7 днів в розчиненому вигляді вносять пташиний послід з розрахунку 100 кг/га.

Удобрення ставів продовжує залишатися обов'язковим елементом інтенсифікації. Мінімальна норма внесення органічних добрив - 5-6 кг, мінеральних - 2-2,5 кг на 1 кг приросту риби.

Позитивні результати у збільшенні природної кормової бази даєть осіннє зариблення ставів і цілорічне вирощування товарної риби, що забезпечує безперервний розвиток найцінніших у бентофауні личинок хірономід. Рибогосподарський ефект виражається при цьому в збільшенні рибопродуктивності на 0,2-0,3 т/га.

Культивування донних ракоподібних (мизид і гаммарид), тобто живих кормів - важливий напрям у збільшенні природної кормової бази нагульних ставів. Серед ракоподібних мізиди посідають перше місце за вмістом білку, а гаммариди - жиру. Доцільно вселяти ці організми в нагульні стави з метою утилізації водорослевих і детритного кормів, яких багато в придонних шарах рибоводних ставків.

Культивують даних кормових ракоподібних садковим методом. Маточне стадо мізид і гаммарид вирощують в сітчастих садках (2*1,5*0,7 м), обтягнутих ситом № 7 або латунною сіткою з вічком 0,5 мм. Норма посадки мізид - 5000, гаммарид - 1500 шт/м2. Вічко сітки підібране з таким розрахунком, щоб плідники мізид і гаммарид залишалися в садках, а новонароджена молодь виходила у водойму. Одночасно забезпечується проникнення через вічко корму (фіто- і зоопланктону) і видалення продуктів обміну. Встановлено, що обидва види ракоподібних успішно приживаються, утворюючи стійку популяцію. Мізиди здатні перезимовувати у відкритому ґрунті, а навесні при залитті ставів - активно розвиватися.

 
<<   ЗМІСТ   >>