Повна версія

Головна arrow Агропромисловість arrow Інтенсивні технології в аквакультурі

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Інтенсивні технології вирощування щуки

Щука (Esox lucius L., 1758) зустрічається у багатьох озерах, річках та водосховищах нашої країни. Це - крупна, швидкоростуча риба яка є одним із перспективних об'єктів аквакультури (рис. 3.5.1.).

Щука звичайна - (Esox lucius)

Рис. 3.5.1. Щука звичайна - (Esox lucius)

В умовах України цьоголітки щуки за достатньої забезпеченості кормом можуть досягати маси 400-500 г., дволітки - до 1 кг і більше. Тримається поодиноко у прибережній зоні водойми серед заростей вищої водяної рослинності.

Введення щуки до складу полікультури сприяє більш повному освоєнню кормової бази водойм, підвищенню їх рибопродуктивності, а також економічної ефективності роботи рибоводних підприємств. За своїми харчовими якостями м'ясо щуки вважається дієтичним продуктом, воно смачне і нежирне - 20 % білка при вмісті жиру до 1 %. Особливо широко розведення щуки розвинене у Франції, США, Німеччині, Чехії, Угорщині, Україні, Білорусії. Так, у Франції із загальної площі ставів в 100 тис. га. більше половини використовується для вирощування щуки.

Цінність щуки як об'єкта ставової культури полягає не тільки в тому, що вона дає дієтичне м'ясо, а й в тому, що, будучи "біологічним меліоратором", підвищує рибопродуктивність коропа, карася та інших риб за рахунок знищення їх конкурентів в харчуванні. Одержуваний при цьому приріст нерідко буває вище приросту самої щуки. Як хижак щука харчується малоцінною і сміттєвою, а також хворою, ослабленою рибою. Поїдаючи цих риб, щука сприяє оздоровленню ставів і створює більш сприятливі умови для росту основних об'єктів вирощування ставової риби. Крім того, важливо відзначити, що щука пластична в харчуванні і при відсутності в нагульних ставах сміттєвої риби в їжу використовує жуків, бабок, клопів, п'явок, виконуючи роль санітара.

У ставах щука росте майже в 3-5 разів швидше, ніж у природних водоймах. При великій кількості їжі в ставах маса цьоголіток щуки досягає в середньому до 450 г., а окремих особин - до 500 і навіть до 800 г.

У личинковому віці щука, як і інші види риб, живиться зоопланктоном, у мальковому поступово переходить на хижий спосіб життя. У віці 1-го року і більше є типовим хижаком. Може проковтнути здобич, яка становить до 25-30 % її маси. Інтенсивність живлення більш висока у весняно-літньо-осінній періоди за температури води до 200С, взимку вона зменшується. У щуки сильно розвинений канібалізм. На приріст 1 кг маси використовується близько 3-3,5 кг кормової риби.

Дозрівають самки у віці 2-3 років, самці - на рік раніше. Плодючість крупних особин становить до 150-300 тис. ікринок і більше. Нерест відбувається рано навесні за температури води 4-100С на мілинах (0,5-1 м), зарослих торішньою рослинністю. Діаметр

ікринок становить 2-3 мм. Період зародкового розвитку (до викльову з оболонки) коливається, залежно від температури в межах 10-20 діб. Щука переносить зниження вмісту розчиненого у воді кисню до 1,5 мг/л і підвищення температури води до 280С.

 
<<   ЗМІСТ   >>