Повна версія

Головна arrow Філософія arrow Логічні засади аргументації у філософському знанні

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Логіка філософського доказу в період становлення системи аргументації

  • 1.1. Антична думка в пошуках "Істини" і "Блага"
  • 1.2. Докази буття Бога в теоцентризмі: логіка і метафізика
  • 1.3. "Універсальний сумнів" картезіанства як основа раціональної аргументації

Поняття "логічний аргумент" пройшло процес тривалого формування, постаючи атрибутом культури мислення, вбудованої в духовно-культурний процес. Воно означає все більш складну взаємодію факторів свідомої діяльності з соціально-внутрішніми регулятивами. Зростаюча роль останніх робить необхідним становлення критеріїв розумної достовірності, корисності, духовної гармонії, на основі яких забезпечуються вільні форми спільного буття індивідів та їхніх об'єднань. Культурно-мисленнєвий компонент європейської цивілізації – це інтелектуальна діяльність зі створення всезагальних ідеальних зразків (парадигм) предметної сфери і норм, принципів людського існування та спілкування. Потреба у виокремленні парадигм як всезагальних норм і канонів народжує філософію, в якій окреслюється напрям давньогрецького мислення. Філософія того часу починає говорити не про "першоначала" світу, а про Благо саме по собі, буття як таке, пізнання "чистих сутностей". Основою подібної трансформації є глибока зміна самої філософської рефлексії: на зміну натурфілософському і чуттєвому сприйняттю приходить абстрактне мислення. Його формування проходить від окремих галузей прикладного знання через утворення всезагального до проблеми числа, кількості, простору і часу, руху; від повсякденної практики через спеціальні сфери ораторської, мовної культури, літератури до проблеми Логосу як Слова, до філософської риторики, поетики, первісної філософії мови, і, зрештою, логіки. Тут і виникає проблема логічної аргументації. Але які цінності та істини потрібно було доводити?

 
<<   ЗМІСТ   >>