Повна версія

Головна arrow Філософія arrow Логічні засади аргументації у філософському знанні

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Проблеми пізнання та істини в аргументах "логічного позитивізму"

  • 2.1. Система доказовості в аналітичній філософії
  • 2.2. Антиметафізика неопозитивістської інтерпретації істини: аргумент верифікації
  • 2.3. Логіка аналізу і перевірки об'єктивного знання: аргумент фальсифікації

Еволюція філософської думки та логіки в класичний період демонструє процес постійного удосконалення системи аргументації. Розроблена І. Кантом трансцендентальна логіка, її структура, категорії та принципи застосування відкрили нові перспективи осягнення світу. Архітектоніка трансцендентальної логіки як неформальної дисципліни дозволила здійснити дедукцію понять і принципів філософії, експлікувати і сформулювати засади застосування категорій стосовно досвіду. В наступний період гегелівська діалектична логіка відкрила нові перспективи доказовості та розвитку культури логічного мислення. Однак розвиток наукового пізнання визначив нові завдання, вирішення яких вимагало інших методологічних підходів і логічної доказовості. Важливу роль відіграло те, що в неокласичний період у філософії, логіці та інших дисциплінах на перший план виходить проблема смислу і значення мовних висловлювань ("лінгвістичний" поворот у філософії). Таким чином, вивчення наукової мови тісно переплітається з філософією в плані логічної семантики, що актуалізує цілий комплекс спістсмологіч- них питань, зокрема аналізу і перевірки достовірності знання. У чому полягають особливості логічних досліджень в даному контексті та яка роль аргументації?

 
<<   ЗМІСТ   >>