Історія філософії: проблема людини та її меж. Вступ до філософської антропології як метаантропології

Лекція 1. Прояснення специфіки східного і західного шляхів людського буття у світі Попереднє зауваження Чи існує проблема "схід – захід"? Початкове визначення східного і західного шляхів буття Можливість ментального взаємовпливу Сходу і Заходу Захід як шлях людського буття у світі Античне і християнське в західному бутті Західне буття як католицька, православна, протестантська культури і способи життя Проблема північноамериканської, австралійської, латиноамериканської та африканської культур Ідеї особистості, перетворення природи й історії як основоположні цінності західного шляху буття Східний шлях людського буття у світі Буддійське світовідношення як актуальний максимум східного шляху буття Основоположні начала Ідея карми та ідея прощення Висновки і перспективи. Способи буття і філософування Заходу і Сходу Лекція 2. Межі людини у філософії Давньої Індії і Китаю Попереднє зауваження Давньоіндійська філософія: моральна віддяка та її подолання Корені індійської філософії: Веди й Упанішади Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара Чому йога поширилася на Заході? Буддизм: шлях звільнення від карми Давньокитайська філософія: друге народження буддизму Даосизм: шлях знаходження безсмертя Конфуціанство: ідея суспільної ієрархії Буддизм у Китаї Феномен чань-буддизму: активний вплив на реальність Доля чань-буддизму в Японії: "мистецтво дзен" Висновки і перспективи. Філософія давньої Індії і Китаю як підгрунтя східних вчень про людину Лекція 3. Людина і її межі в античній філософії Попереднє зауваження Феномен ранньої античної філософії (рання класика) Антична міфологія та її вираження в ранній античній філософії Геракліт і Парменід: релятивістська й абсолютистська концепції людини і світу Класична антична філософія (зріла класика) Сократ: "пізнай самого себе" Платон: людина як в'язень у Печері Аристотель: повернення в'язня в Печеру Філософія епохи еллінізму Феномен еллінізму Основні риси філософії епохи еллінізму та її школи Скептицизм: чи розумний світ? Стоїцизм як мужність жити Епікуреїзм: етика насолоди Неоплатонізм: світ як сходження Єдиного Висновки і перспективи. Антична філософія як основа європейської філософії Лекція 4. Розуміння людини та її меж у філософії Середньовіччя Попереднє зауваження Феномен середньовічної філософії Християнство як світоглядне підгрунтя філософії Середньовіччя Основні риси філософії Середньовіччя Проблема періодизації і середньовічний спосіб філософування Атмосфера пізньої античності і дух християнства, що зароджується: гностицизм Законодавець методу екзегези: Філон Александрійський Початок середньовічної філософії: патристика Загальна характеристика патристики Визрівання основної проблематики філософії Середньовіччя: "група" Тертулліана і "група" Августина Тертулліан: "Вірую, тому що абсурдно" Августин Блаженний: самопізнання як умова пізнання Бога Завершення середньовічної філософії: схоластика Що таке схоластика? Чи існує людина взагалі? Фома Аквінський і його раціональна містика Абеляр і Елоїза: від любові людської до любові божественної Данте: "Що рухає сонце і світила?" Висновки і перспективи. Значення середньовічної філософії для європейської культури Лекція 5. Філософія епохи відродження: людина-титан Попереднє зауваження Філософія відродження у контексті своєї епохи Що таке епоха Відродження? Основні риси філософи епохи Відродження Романське Відродження: воскресіння античності Загальна характеристика романського Відродження Марсіліо Фічіно: творче злиття з Богом Джордано Бруно і Галілео Галілей: два шляхи свободи Германське Відродження: воскресіння першохристиянства Загальна характеристика германського Відродження Микола Кузанський і його діалектика Єдиного і безкінечного Еразм Роттердамський: "Похвала глупству" Мартін Лютер: повстання германського духу Висновки і перспективи. Підсумки філософії Відродження: Людина, що Творить, і Людина, що Вірує Лекція 6. Філософія Нового Часу: гносеологізація людської сутності Попереднє зауваження Загальна характеристика філософії Нового Часу: явище гносеологізму Філософська проблематика Нового Часу Основні риси філософії Нового Часу Протистояння раціоналізму та емпіризму Френсіс Бекон: "Знання – сила!" Рене Декарт: "Мислю – отже існую" Томас Гоббс: "Війна всіх проти всіх" Джон Локк: Людина – "чиста дошка"? Три версії вчення про субстанцію: монізм, дуалізм, плюралізм Дуалізм Рене Декарта Бенедикт Спіноза: спасіння від афектів Готфрід Лейбніц: людина як монада Виклик гносеологізму: філософська есеїстика і філософське мистецтво Нового Часу Блез Паскаль: людина як мислячий очерет Філософське мистецтво Шекспіра і Сервантеса: трагічні філософи Гамлет і Дон Кіхот Завершення нового часу: епоха просвітництва Просвітницька парадигма про природу людини Історичні типи Просвітництва Висновки і перспективи. Гносеологізм Нового Часу і вихід за його межі Лекція 7. Німецька класична філософія: поглиблення гносеологізму Попереднє зауваження Феномен німецької класичної філософії Німецька класична філософія як ціле Німецька філософська класика і її епоха Іммануїл Кант: межі розуму "Що таке людина?" Суперечність розуму із самим собою Категоричний імператив Йоганн Готліб Фіхте: "Я" як діяльне начало Від Канта до Фіхте "Яка людина, така і її філософія" Науковчення Фіхте і його "ідеалізм свободи" Парадокси свободи у вченні Фіхте Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг: філософія тотожності Від буття до мислення: натурфілософія Тотожність свободи і необхідності: філософія мистецтва Абсолютний ідеалізм Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля Абсолютна Ідея, Абсолютний Дух і людина "Найсуттєвіше – шлях" Висновки і перспективи. Всесвітнє значення німецької класичної філософії Лекція 8. Релігійне подолання гносеологізму: новокласична філософія XIX ст. Попереднє зауваження Йоганн Вольфганг Гете: людина як всесвіт "Всю долю людства хочу я випробувати в собі" "Людина – це той, хто здатний на неможливе" Романтизм: свобода і любов всупереч усьому Феномен романтизму Фрідріх Шлегель: свобода як іронія і любов Новаліс: магічний ідеалізм Пізній шеллінг: умоглядна містика Шеллінг і його Муза: феномен Кароліни Таємниця Абсолюту Серен К'єркегор: віра над безоднями страху і відчаю Смисл страху Два види відчаю Висновки і перспективи. Новокласична філософія XIX ст. як переддень релігійного екзистенціалізму і персоналізму Лекція 9. Атеїстичне подолання гносеологізму: некласична філософія XIX – початку XX ст. Попереднє зауваження Поняття класичної і некласичної філософії Класична і некласична філософія: від загального до особливого? Онтологічність трансцендентного в класичній філософії і символічність трансцендентного в некласичній Людвіг Фейєрбах як родоначальник некласичної філософії Антропологія замість теології: людська сутність на землі й у небесах Вчення Фейербаха про смерть і безсмертя людини Соціоцентрична парадигма людини: марксизм Марксистська філософія як подолання гносеологізму через категорію практики Матеріалістичне розуміння історії Категорія відчуження людини як начало і таємниця філософії марксизму Метаморфози марксизму: філософія, ідеологія, практика Волюнтаризм: повстання проти раціо Загальне поняття волюнтаризму Філософія Артура Шопенгауера: воля, страждання, уявлення Фрідріх Ніцше: людина як канат між звіром і Надлюдиною Психоаналітична парадигма людського буття Що таке психоаналіз? Вчення Зигмунда Фрейда: травма існування і дитяча сексуальність Карл Густав Юнг: архетипи колективного позасвідомого Еріх Фромм: відчуження і любов Висновки і перспективи. Зміст і тенденції некласичної філософії XIX – початку XX ст.Лекція 10. Зустріч сходу та заходу в українській та російській класичній філософії Попереднє зауваження Українська класична філософія: першість серця Витоки і риси української класичної філософи Григорій Сковорода: вчення про три світи Памфіл Юркевич: серце і межі розуму Тарас Шевченко: міфотворець як християнин і язичник Російська класична філософія: людське і боголюдське Феномен російської класичної філософії Федір Достоєвський: краса врятує світ Лев Толстой: війна і мир як чоловіче і жіноче Володимир Соловйов: ідея Боголюдства Олена Блаватська: містична еволюція людини і людства "Срібний вік" російської класичної філософії Висновки і перспективи. Слов'янський тип філософування як проблема Лекція 11. Філософія людини та її меж в сучасній культурі заходу Попереднє зауваження Філософська антропологія Філософська антропологія XX ст. Макс Шелер: у пошуках цілісного вчення про людину Гельмут Плеснер: людина як ексцентрична істота Ернст Кассірер: людина як символічна тварина Хосе Ортега-і-Гассет: спорт як вираження людської сутності? Екзистенціалізм Феномен екзистенціалізму. Екзистенціалізм і екзистенціальний спосіб філософування Мартін Гайдеггер: людина як запитуюче буття Феномен атеїстичного екзистенціалізму Жан Поль Сартр: Я та Інший Альбер Камю: самогубство філософське і життєве Феномен релігійного екзистенціалізму Карл Ясперс: гранична ситуація і вихід за межі буденності Габріель Марсель: за межі трагічної мудрості Персоналізм Персоналізм як спосіб буття і філософська течія Микола Бердяев: Боголюдина над безоднею нествореної свободи Лев Шестов: віра вища за розум? Емманюель Муньє: трагічний оптимізм Інші мислителі персоналістичної парадигми про межі людини Висновки і перспективи. Проблема протистояння і комунікації різних парадигм філософії людини в XX ст. Феномен постмодернізму Філософський словник проблема людини (екзистенціальні, психоаналітичні та метаантропологічні аспекти)