Повна версія

Головна arrow Філософія arrow Історія філософії: проблема людини та її меж

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Лекція 11. Філософія людини та її меж в сучасній культурі заходу

  • 1. Філософська антропологія.
  • 2. Екзистенціалізм.
  • 3. Персоналізм.

Попереднє зауваження

Філософія людини на Заході в XX ст. продовжує традиції як атеїстичного, так і релігійного подолання гносеологізації людської сутності – некласичну і новокласичну традиції XIX ст. Проте XX ст. вносить багато нового в розуміння людини і її меж. Це і ідея цілісного знання про людину, що поєднує конкретно-наукове і філософське начала і що породила філософську антропологію, і ідея первинності існування людини по відношенню до її сутності, що стала однією з основ філософії екзистенціалізму, і ідеї рівної цінності особистості та суспільства, а також співтворчої єдності людини і Бога, на основі яких розвивається персоналізм.

Розглянемо ці парадигми філософії людини XX ст., зіставляючи їх із філософією буденного, граничного і позамежового буття людини. Спробуємо реалізувати цей досить неоднозначний задум, розглянувши вчення найяскравіших представників філософської антропології, екзистенціалізму і персоналізму.

Філософська антропологія

Філософська антропологія XX ст. почала свій розвиток у Німеччині, виростаючи з антропологічного вчення Фейербаха і з'єднуючись із новітніми досягненнями антропології як природничо-наукової дисципліни. Тут необхідно додати, що на філософську антропологію XX ст. вплинули психоаналіз Фрейда і Юнга, феноменологія Гуссерля, а також фундаментальна онтологія Гайдеггера.

По суті, у філософській антропології XX ст. відтворюється антропоцентризм романського Відродження, тобто:

 
<<   ЗМІСТ   >>