Соціальні функції релігії

Релігія, як і будь-яка форма суспільної свідомості, задовольняє певні потреби особи та суспільства, виконуючи відповідні соціальні функції. Зупинимось на деяких з них.

Компенсаційна. Це найважливіша з релігійних функцій. Вона ілюзорно, тобто в уяві самого віруючого, надає йому те, чого йому бракує в реальному житті: відчуття щастя, життєвих благ, здоров'я, захисту від різного роду негараздів. Релігія втішає людину в її стражданнях, нагадуючи про вічне райське блаженство, закликає покладати всі надії на Бога. Важливе значення має психологічний аспект компенсації, а саме: зняття стресу, катарсис (духовне очищення), надія на божественне милосердя.

Світоглядна. Релігія формує світогляд людини, замінюючи реальні знання ілюзорними уявленнями, істинність яких не підлягає сумнівам. Релігійний світогляд не потребує доказів, перевірки досвідом і практикою, він сприймається на віру; він задає певні критерії або параметри, здебільшого догматичні, згідно з якими мають осмислюватися навколишній світ: природа, суспільство та людина.

Інтегративна. Релігія є засобом об'єднання єдиновірців на основі певного віровчення. Це сприяє забезпеченню соціальної стабільності, злагоди, солідарності, знижує конфліктність. Але релігія іноді виступає дезінтегруючим чинником. Це буває тоді, коли єдиновірці протиставляють себе іншим конфесіям, претендуючи на свою винятковість. Іноді міжконфесійні конфлікти свідомо провокуються окремими особами чи окремими групами людей, що керуються певними інтересами – політичними, економічними тощо.

Регулятивна. Сутність цієї функції полягає в регулюванні соціальних відносин, вчинків людей через систему заборон, табу, санкцій. Релігія виступає ціннісно-орієнтаційною та нормативною системою. Кожна релігія має свою систему цінностей, оскільки вони ґрунтуються на конкретному віровченні. Варто зазначити, що на основі релігійних цінностей (при всіх їх особливостях) сформувалися загальнолюдські (збереження життя, взаємоповаги, шанування традицій тощо).