Віровчення буддизму (чотири благородні істини)

Перша благородна істина буддизму стверджує: "В світі існує страждання". Народження – страждання; захворювання – страждання; смерть – страждання; смуток, плач, горе, нещастя і відчай – страждання; розлучення з коханим – страждання; неодержання пристрасно бажаного – страждання". Варто зауважити, що таке твердження не є прикладом негативного мислення. Будда розглядає страждання як відправний момент, а не як остаточний висновок.

Друга благородна істина буддизму наголошує: "Причина страждань – у бажаннях". Але Будда говорив не про всі бажання, а егоїстичні, що ґрунтуються на неправильному баченні людиною самої себе та навколишнього світу, що й призводить до страждань.

В третій благородній істині зазначається: "Для того, щоб припинити страждання, потрібно припинити устремління". Отже, щоб уникнути страждань, потрібно загасити всі свої бажання, позбутися всіх прагнень. Але, оскільки у світі, в сансарі, відбувається постійне перевтілення душ, то разом з душею в нові перевтілення переходять і бажання та продовжуються нові устремління. Законом перевтілення, законом карми, людина приречена на те, щоб постійно перебувати (крутитися) в колесі сансари.

Четверта благородна істина проголошує: "Шлях приборкання устремлінь та виходу з сансари указав Будда". Це благородний восьмеричний шлях спасіння, дотримуючись якого можна досягнути найвищої мети – позбутись страждань, випасти з колеса сансари та поринути у нірвану. Шлях спасіння (вчення) передбачає вісім основних настанов:

• 1. Правильні погляди. Щоб розпочати внутрішні перетворення, людина має правильно зорієнтуватися в житті. "Правильні погляди стануть факелом, що освітлює шлях" (із Бенареської проповіді).
• 2. Правильні наміри. Щоб прямувати справді буддистським шляхом зцілення, люди мають зрозуміти, чого саме вони хочуть.
• 3. Правильна мова. Людина починає включатись у процес удосконалення, звертаючи увагу саме на те, що вона говорить. Прислухатись до власних слів, пізнавати самих себе – це допоможе налагодити стосунки з навколишнім світом та людьми.
• 4. Правильна поведінка. Людина має ретельно стежити за своєю поведінкою – усі дії мають бути глибоко усвідомленими; несвідомі вчинки зумовлюють прикрощі. Крім того, якщо людина живе згідно з правилами доброго тону, її страждань значно менше.
• 5. Правильні засоби існування. Робота, якою займається людина, не повинна суперечити буддистським моральним цінностям, оскільки вона має сприяти досягненню внутрішнього миру.
• 6. Правильні зусилля. Лише вони сприяють позитивним змінам. Намагання зробити щось погане невблаганно призводить до страждання. Лише мудра людина досягає висот.
• 7. Правильні думки. Правильне мислення так само є важливим для життя, як і дихання. Глибокі зміни неможливі, допоки людина не установить контроль над своїм розумом. Потрібно стримувати та приборкувати свій розум.
• 8. Правильне зосередження. Воно можливе в процесі медитації і, як наслідок – досягнення істини. Будда говорив: "Хто в своєму житті прямує правильним шляхом попри тимчасове, той досягає істинної реальності".

Таким чином, буддизм доводить необхідність прагнення людини до внутрішнього пробудження, щоб позбутися основної для всіх живих істот проблеми – страждання, вказує шлях звільнення та пошуку особистого щастя.