Повна версія

Головна

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Механізми урівноваження сил інерції

Кривошипно-шатунний механізм лісопиляльних рам є джерелом значних збурювальних сил, які погіршують умови роботи самої лісопиляльної рами, всього обладнання лісопиляльного цеху та будівельних конструкцій. Ці сили можуть бути досить значними.

На рис. 1.5 приведені кінематичні схеми механізмів часткового та повного врівноваження збурювальних сил на лісопиляльних рамах. Схема на рис. 1.5, а не може забезпечити повного врівноваження збурювальних сил. Врівноважуючи за рахунок збільшення маси противаги Л/, сили інерції пилкової рамки, одночасно збільшують збурювальні сили в горизонтальному напрямку.

Повне врівноваження збурювальних сил забезпечує схема рис. 1.5, г із симетричним розміщенням та зустрічним обертанням двох противаг. Схеми рис. 1.5, б, в дозволяють врівноважити перші гармоніки збурювальних сил, та частково моменти, що стараються перевернути систему механізмів. Принципово іншим способом зменшення збурювальних сил, які діють на фундамент лісопиляльної рами, є повне відокремлення пилкового вузла від фундаменту та механізмів подачі [18], як це показано на рис. 1.5, д. Розміщуючи механізм різання на системі амортизаторів, які дозволяють йому здійснювати коливання в площині пиляння, можна суттєво зменшити збурювальні сили, що передаються на фундамент. Додаткові переміщення вузла не перевищують 2 % ходу пилкової рамки та не впливають на процес пиляння. Можна запобігти коливання механізму різання і в поперечному напрямку.

В зубчастих передачах антивібраторів (рис. 1.5, б, в) виникають динамічні зусилля

(1.5)

де: – дотична сила, що діє на зуби синхронізованих передач;

r – радіус шестерні;

– маховий момент інерції;

– максимальна нерівномірність кутової швидкості колінчастого валу;

К – коефіцієнт динамічності, який враховує зіткнення зубів при зміні напрямку обертання шестерень;

– середня кутова швидкість колінчастого валу;

– кут повороту колінчастого валу.

Використання в приводі антивібратора пружних елементів дає можливість надати К значення набагато менші одиниці. За рахунок цього пом'якшуються ударні навантаження на зуби шестерень, особливо в момент зміни напрямку дії прискорення колінчастого валу.

Цікава схема механізму врівноваження горизонтальних збурювальних сил за допомогою плаваючої основи колінчастого валу, яка запропонована шведською фірмою "Кокумс Індастрі АБ" і показана на рис. 1.5, г. За принципом дії вона подібна схемі, показаній на рис. 1.5, д. В обох випадках передбачена свобода переміщення центру мас. Для цього колінчастий вал 2 лісопиляльної рами закріплюється до плаваючої платформи 12, що з'єднана зі станиною лісопиляльної рами 4-ма сережками 13. Електродвигун 11 також закріплений на плаваючій опорі. Надлишкова маса може повністю врівноважити вертикальні сили інерції пилкової рамки. Сили інерції від неї в горизонтальному напрямку спричиняють зміщення плаваючої основи разом з колінчастим валом та електродвигуном. Розмах такого переміщення, як і в схемі на рис. 1.5, д, незначний і ні в якій мірі не впливає на умови зрізання стружок зубами пилок.

Безшатунні лісопиляльні рами (рис. 1.5, е) також можуть повністю врівноважувати вертикальні та горизонтальні збурювальні сили, залишаючи неврівноваженим тільки момент сил інерції.

Схеми механізмів врівноваження збурювальних сил: а – часткового врівноваження; б – повного врівноваження; в – с приставними врівноважуючими механізмами; г – повного врівноваження сил та моментів; д – із механізмом різання, що вільно коливається; е – з плаваючою основою корінного валу: 1 – шатуни; 2 – корінний вал; 3 – зубчасті синхронізовані передачі; 4 – приставний механізм; 5 – поперечина; 6 – важільна підвіска; 7 – пилкова рамка; 8 – станина механізму різання; 9 – ведучий шків; 10 – пасовий привод; 11 – електродвигун; 12 – вільно підвішена опорна площадка; 13 – підвіски: М1,М2 – надлишкові маси; 14-станина

Рис. 1.5. Схеми механізмів врівноваження збурювальних сил: а – часткового врівноваження; б – повного врівноваження; в – с приставними врівноважуючими механізмами; г – повного врівноваження сил та моментів; д – із механізмом різання, що вільно коливається; е – з плаваючою основою корінного валу: 1 – шатуни; 2 – корінний вал; 3 – зубчасті синхронізовані передачі; 4 – приставний механізм; 5 – поперечина; 6 – важільна підвіска; 7 – пилкова рамка; 8 – станина механізму різання; 9 – ведучий шків; 10 – пасовий привод; 11 – електродвигун; 12 – вільно підвішена опорна площадка; 13 – підвіски: М12 надлишкові маси; 14-станина

 
<<   ЗМІСТ   >>