Повна версія

Головна

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Пилкові рамки лісопиляльних рам

В пилкову рамку встановлюють комплект (постав) пил. Щоб пили мали більшу жорсткість та не відхилялися під дією сил різання від початкового положення, їх натягують. Між пилами розміщують прокладки, товщина яких визначається товщиною необхідного пиломатеріалу, припуском на усихання та шириною пропилу. На підприємствах використовували дерев'яні прокладки із твердих порід деревини. Такі прокладки під дією стискаючих сил змінювали свою товщину, що негативно впливало на точність пиломатеріалів та приводило до зниження їх експлуатаційних властивостей. Такі прокладки не були стійкими до змін температур та вологості і вимагали великих затрат часу на їх встановлення.

В УкрНДІМОД були розроблені міжпилкові прокладки з вакуумними присосами, корпуса яких виготовляються із листового текстоліту або інших матеріалів, які за фізико-механічними властивостями можуть його замінити (пресованої деревини, дюралюмінію і т.і.) [28-35]. Конструкція міжпилкових прокладок з вакуумними присосами показана на рис. 1.26. Створені прокладки характеризуються довговічністю, зниженням трудомісткості набору постава пил та підвищенням точності розміру за товщиною, що дозволяє зменшити втрати деревини в тирсу та стружку.

В УкрНДІМОД був розроблений також пристрій ОБ-34, призначений для встановлення на рамах другого ряду. Загальний вигляд пристрою показаний на рис. 1.27, а встановлення міжпилкових прокладок між пилами на рис. 1.28.

Пристрій складається із струбцини правої, осі, замка, міжпилкових прокладок та струбцини лівої. Права струбцина призначена для стиснення поставу в пилковій рамці.

Конструкція міжпилкових прокладок з вакуумними присосами

Рис. 1.26. Конструкція міжпилкових прокладок з вакуумними присосами

Струбцина складається із наступних частин: упорна колодка права, гвинт, гайка, притискна планка, штирі. В упорній колодці в подовженій її стороні вибраний квадратний паз. У верхній частині упорної колодки для закріплення осі передбачений кріпильний гвинт з контргайкою. Вісь служить для утримання групи міжпилкових прокладок під час набору постава та в процесі роботи лісорами. Вона має трикутну канавку для фіксації на ній замків та кінці квадратного перерізу.

Загальний вигляд пристрою ОБ-34

Рис. 1.27. Загальний вигляд пристрою ОБ-34

Встановлення міжпилкових прокладок між пилами

Рис. 1.28. Встановлення міжпилкових прокладок між пилами

Довжина осі регламентована і розрахована для використання тільки на лісопиляльних рамах мод. 2Р75-2А. Замок призначений для утримання міжпилкових прокладок на осі як в горизонтальному так і у вертикальному положенні і складається із корпуса, пружини та фіксатора. Міжпилкові прокладки виготовлені із дюралюмінію Д-16Т з отворами для зменшення маси та Т-подібними пазами для з'єднання їх із замками. Ліва струбцина – дзеркальне відображення струбцини правої.

Струбцини закріплюються на стійках пилкової рамки. Струбцини, що мають більшу довжину колодок встановлюються на низ, а меншу – на верх. При цьому пази повинні бути розміщені зі сторони протилежної встановленню пил. Потім виконується закріплення несучих осей. В подальшому вони знаходяться в постійно закріпленому положенні, і лише періодично виконується контроль надійності їх закріплення.

Встановлення міжпилкових прокладок на осях можливе зі сторони встановлення пил в строго горизонтальному положенні прокладки з подальшим насуванням її на вісь. При цьому відбувається фіксація прокладки. Потім всі прокладки розвертаються у вертикальне положення (верхні вниз, нижні – вверх). Конструктивні особливості замків та осей дозволяють виключити можливість випадання прокладок із даного положення як під час набору постава, так і в процесі роботи лісопиляльної рами. Після цього виконується навіска пил в пилковій рамці. Потім міжпилкові прокладки, починаючи з крайньої почергово заводяться між пилами та виконуються всі інші операції в звичайному порядку.

За необхідності зміна поставу виконується звільненням пил від натягу та бокового затискання. Міжпилкові прокладки знімаються та замінюються іншими, необхідними для випилювання дощок за новою специфікацією. Знімання прокладок з осей можливе тільки із горизонтального положення прокладок.

Пристрій ОБ-34 призначений для зменшення часу набора поставу, зниження трудомісткості процесу та підвищення точності випилювання пиломатеріалів.

Пилкова рамка представляє собою дві міцні балки (поперечини, траверси), між якими закріплені дві стійки. Поперечини працюють на вигин, а стійки на стиск з вигином. В поперечинах виконують прорізі та опорні площадки для захватів, за допомогою яких натягують пили. Окрім осьового натягу, всі пили поставу за допомогою струбцин обтискаються з боків. Конструкція поперечин пилкової рамки насамперед всього визначається числом шатунів, за допомогою яких пилкова рамка з'єднується з колінчастим валом. Шатуни можуть з'єднуватися з верхньою або нижньою поперечиною, що також в значній мірі впливає на конструкцію всіх інших елементів пилкової рамки.

В пилковій рамці із прокату поперечини скріплюються із стійками за допомогою болтів та спеціального замкового пристрою. Верхня поперечина на кінцях має дві бобишки з цапфами для верхніх головок шатунів. Між цапфами та стійками закріплені накладки (повзуни), які ковзають по направляючих лісопиляльної рами, забезпечуючи базування пилкової рамки.

Пили за допомогою захватів натягнуті між поперечинами. Нижні захвати виступами обпираються на опорну площадку, яка утворена на нижній крайці траверси. Верхні захвати обпираються на опорну поверхню верхньої траверси. Ці захвати мають спеціальні пристрої для натягування пил. Положення пил в пилковій рамці, окрім захватів, визначається струбцинами. Між струбцинами та пилами розміщуються прокладки, товщина яких повинна бути однакова. Стійки пилкової рамки прямокутного перерізу, порожнисті. Струбцини можуть перемішуватися відносно стійок за пазами.

Сили натягування пил в пилковій рамці досить значні. Величина їх залежить від вільної довжини пили, її товщини та ширини. Максимальні сили, що діють на захвати під час пиляння, у випадку правильної підготовки та правильного встановлення пил наступні:

Просвіт, мм

500

750

1000

Довжина пил, мм

1400

1600

1950

Вільна довжина пил, мм

1300

1500

1850

Ширина пил, мм

100

120

140

Товщина пил, мм

1,8

2,0

2,2

Ексцентриситет сили натягування

1/6

1/6

1/6

Середня висота пропилу (із врахуванням типових поставів), мм

200

400

600

Середня нормальна сила (сила відтиску), Н

2050

2500

4350

Максимальна сила різання, Н

6000

7000

12000

Максимальна сила, що діє на захвати під час пиляння (включаючи силу натягування), Н

60000

54750

55750

Приведені максимальні сили можуть бути недостатніми, якщо підготовка та встановлення пил виконані недбало. Загальні сили, які сприймаються пилковою рамкою, часто перевищують 1000кН. Щоб забезпечити достатню міцність пилкових рамок з мінімальною масою, поперечини виготовляють із високотривких матеріалів литими, збірними або зварними. Показники міцності стального прокату та поковок значно вищі. У зв'язку з цим пилкові рамки із них мають меншу масу та збільшену міцність. Зниження маси пилкової рамки, яка є джерелом основних збуджуючих сил – найбільш актуальна задача.

На рис. 1.29. показана лита пилкова рамка лісопиляльної рами РД75-6/7. Форма її поперечин 1 і 3 близька до форми рівноміцних балок. Стійки 2 круглого перерізу із безшовних труб. Кінці труб запресовані в стакани поперечин та заштифтовані. Рамка до шатуна кріпиться за допомогою пальця 7. Палець фіксується у провушинах за допомогою клемових затискачів 6. Всередині пальця є порожнина 8 для масла, яке заливається через пробку 5. Під час роботи масло під дією сил інерції просочується через висвердлення в пальці та поступає в порожнину верхньої головки шатуна.

Пилкові рамки: а – лита; б – з рухомими супортами для пил

Рис. 1.29. Пилкові рамки: а – лита; б – з рухомими супортами для пил

Повзуни 4 збірні із текстоліту, одіті на цапфи 11. Кожна цапфа зміщена відносно осі циліндричного хвостовика. Наявність ексцентриситету дозволяє роздільно, шляхом повороту цапфи. регулювати положення повзуна відносно направляючих, що необхідно для компенсації зношення повзунів. Цапфи закріплюються у провушннах пилкової рамки за хвостовики за допомогою клемових затискачів 10 і 13. Верхні захвати спираються на опорну поверхню 12. Опорні поверхні 9 для нижніх захватів утворені на приливах, які розміщені всередині нижньої поперечннн. Розглянута пилкова рамка призначена для лісопнляльннх рам з можливістю її нахилу, що можна змінювати. Її повзуни можуть зберігати своє положення відносно направляючих під час зміни нахилу пилкової рамки. На рис. 1.29, б показана пилкова рамка із захватами 2 та двома супортами 1 на кожній поперечині 3 (верхній та нижній). Супорти з'єднані ходовими гвинтами 4, зубчастими конічними шестернями та вертикальним валом. Гвинти розміщені в поперечинах, шестерні в приливах поперечин, вертикальний вал в одній із стійок. Верхній гвинт проходить через цапфу для шатуна. На його кінці розміщена конічна зубчаста пара та вертикальний карданний вал зі шліцами. Шліци з'єднані з черв'ячним редуктором. Довжина шліців трішки більша ходу пилкової рамки. Карданний вал під час роботи перемішується відносно шліцьової втулки черв'ячного колеса. В середині поставу може нерухомо кріпитися одна або декілька пил. Конструкція забезпечує синхронне переміщення супортів із поставами пил на ходу лісопиляльної рами.

Пилкові рамки із змінюючим на ходу охопленням поставу дозволяють економно розпилювати колоди, які не посортовані за діаметрами.

 
<<   ЗМІСТ   >>