Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Основи інклюзивної педагогіки

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Інклюзивна педагогіка в системі педагогічних наук

У процесі історичного розвитку педагогіка нагромадила значну кількість знань, які сформувалися в окремі педагогічні галузі, котрі є водночас самостійними науками і маються свій предмет вивчення, однак спираються на структуру і принципи загальної педагогіки. З середини XX століття були внесені корективи до розуміння терміну "педагогіка", оскільки стало очевидним, що кваліфікованого педагогічного керівництва потребують не лише діти, а й дорослі.

Інклюзивна педагогіка належить до системи педагогічних наук, яка вивчає мистецтво спільного виховання дітей.

Місце інклюзивної педагогіки в системі педагогічних наук

Рис. 1. Місце інклюзивної педагогіки в системі педагогічних наук

Система педагогічних наук – це зв'язки та відношення, що склалися у процесі історичного розвитку різних галузей педагогічних знань. Місце інклюзивної педагогіки в системі педагогічних наук представлене на рис. 1.

Очевидно, інклюзивна педагогіка співпрацює іншими педагогічними науками, які розробляють близькі педагогічні проблеми:

  • – філософія освіти – сукупність світоглядних теорій (ідей), які зумовлюють методологію виховання і навчання, становлення особистості;
  • – дидактика (теорія освіти й навчання), яка займається розробкою цілей, завдань, змісту, принципів, методів і організації освіти та навчання;
  • – теорії й методика виховання вивчає питання формування етичних якостей особи, політичних переконань, естетичних смаків, організації різноманітної діяльності учнів
  • – теорія управління, дослідженням якої є вивчення сукупності всіх організаційно-педагогічних проблем, пов'язаних з управлінням освітою, мережею й структурою навчально-виховних установ і керівництвом їх діяльністю;
  • – історія педагогіки висвітлює процес розвитку теорії та практики навчання і виховання в різні історичні етапи;
  • – соціальна педагогіка, яка вивчає закономірності соціально- культурної адаптації людини, групи, суспільства з метою гармонізації, гуманізації їх взаємовідносин на внутрішньо-, між- та надособовому рівні. Складовими соціальної педагогіки є: агогіка (вивчає проблеми попередження відхилень у поведінці дітей та підлітків), герогіка (вивчає соціально-педагогічні проблеми людей похилого віку), андрагогіка (вивчає освіту і навчання людей упродовж усього віку), віктимологія (вивчає проблеми людей, які стали жертвами несприятливих умов соціалізації);
  • – спеціальна педагогіка, яка вивчає освіту, навчання, виховання дітей з різними фізичними або психічними вадами. Залежно від видів дефекту педагогічні знання цієї галузі поділилися на такі педагогічні науки: теорія і методика виховання, освіти і навчання глухих і слабочуючих дітей – сурдопедагогіка; сліпих і слабобачучих – тифлопедагогіка, з недоліками розумового розвитку – олігофренопедагогіка, з порушеннями мови – логопедія); – корекційна педагогіка – вивчає проблеми виховання дітей з різними недоліками;
  • – методика викладання окремих предметів вивчає закономірності викладання і вивчення конкретних навчальних дисциплін у закладах освіти різних типів;
  • – шкільна гігієна вивчає і визначає санітарно-гігієнічні умови організації навчального процесу залежно від віку і стану здоров'я.

Оскільки інклюзивна педагогіка вивчає процес спільного навчання та виховання нормативних дітей і дітей з сенсорними, розумовими й руховими порушеннями у загальноосвітній школі, тому розвивається на методологічних дослідженнях кожної з системи педагогічних наук.

Отже, джерелом розвитку інклюзивної педагогіки є багатовіковий практичний світовій та вітчизняній досвід виховання; філософські, педагогічні і психологічні праці; дані спеціально-організованих педагогічних дослідженнях; досвід учених та педагогів новаторів та реалії сьогодення.

 
<<   ЗМІСТ   >>