Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Основи інклюзивної педагогіки

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Сутність соціально-педагогічної діяльності вчителя початкових класів

Упровадження інклюзії у шкільну практику вимагає від учителів початкових класів змінювати особистішу психологію і професійну готовність до соціально-педагогічної діяльність, прийняти й усвідомити нову освітню парадигму, нові способи організації навчально-виховного процесу, розробки навчально- методичного забезпечення, опанувати сучасні методики диференційованого й особистісно орієнтованого викладання.

Соціально-педагогічна діяльність в інклюзивній початковій школі – квазіпрофесійна діяльність вчителя, спрямована на виконання навчальних, виховних, розвивально-корекційних і соціалізуючих функцій освіти, здійснення гармонізації між нормативними дітьми і дітьми з обмеженими освітніми потребами.

Очевидно, що вчитель повинен бути свідомим тим, що це потребуватиме підвищення рівня його фахової компетентності, а майбутні вчителі початкових класів у період навчання у вищому навчальному закладі повинні свідомо опановувати засадами соціально-педагогічної діяльності, її прикладними функціями. Задля цього він повинен засвоїти сучасні знання із загальної педагогіки, психології та методик навчання учнів, з медичних (клініка, психопатологія, невропатологія) і дефектологічних знань (корекційна педагогіка, соціальна психологія, соціальні методики) тощо.

Соціально-педагогічна діяльність вчителя початкових класів не повинен повторювати діяльність соціального педагога як члена команди, а лише доповнювала її та підсилювала усі функції та напрями.

У понятійному апараті соціальної педагогіки застосовується таке визначення соціально-педагогічної діяльності соціального педагога – це різновид професійної діяльності, яка спрямована на створення сприятливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її соціокультурних потреб або відновлення соціально схвалених способів життєдіяльності людини (З. Шевців).

Більшість досліджень соціально-педагогічної діяльності вчителя початкових класів стверджують, що соціально-педагогічна діяльність вчителя початкових класів – це різновид його професійної діяльності, який ґрунтується на загальних філософсько-психологічних і педагогічних трактуваннях її сутності та структури, водночас втілює в собі соціальний аспект (О. Будник); органічна складова професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів, структурно-динамічна сукупність цілеспрямованих соціально-педагогічних дій, здійснюваних у мікросоціумі з метою підтримки розвитку і соціалізації дітей (С. Литвиненко).

Соціально-педагогічна діяльність і педагогічна діяльність має спільні і відмінні властивості. Спільним є те, що вони виконують одну і ту ж функцію у суспільстві, – функцію соціального наслідування, соціокультурного відтворення і розвитку людини. Основною відмінністю соціально-педагогічної діяльності є те, що потреба у ній виникає тоді, коли у дитини чи групі виникають проблемні ситуації. Оскільки соціально-педагогічна діяльність передбачає орієнтацію на особистість, тому носить адресний, локальний характер і належить до розряду гуманних професій.

Об'єктом соціально-педагогічної діяльності в системі інклюзивної освіти є категорія дітей з особливими освітніми потребами, які спільно навчаються у загальноосвітній школі, а відтак потребують соціалізації в нових умовах. Серед них в особливу групу виділяються діти зі значними відхиленнями в розвитку розумової діяльності, мови, сенсорних, рухових, емоційно-вольовий сфер, що неминуче обмежує індивідуальні можливості життєдіяльності, соціалізації, навчання й повноцінного життя в суспільстві.

Мета соціально-педагогічної діяльності передбачає створення сприятливих умов для фізичного, соціального, духовно-морального, інтелектуального розвитку учнів, попередження негативних явищ, надання їм комплексної соціально-психолого-педагогічної допомоги в саморозвитку і самореалізації в процесі соціалізації. Мета визначає завдання і зміст діяльності, методи її реалізації і форми організації, які взаємопов'язані між собою. Кінцевий результат соціально-педагогічної діяльності вчителя початкових класів залежать від того, наскільки правильно їм визначено зміст, які вибрані методи і форми.

Соціально-педагогічна діяльність є цілісним утворенням, яке включає такі структурно-змістові компоненти: цільовий, мотиваційний, комунікативний, процесуальний, результативно-оціночний.

  • 1. Цільовий компонент або цілепокладання соціально-педагогічної діяльності вимагає визначення мети соціально-педагогічної діяльності в конкретній практичній ситуації і на перспективу (прогностичні дії) та завдань, яке має вирішувати спеціаліст у взаємодії з клієнтом. Головна мета визначає напрямок соціально-педагогічної діяльності, проміжні цілі – це завдання, які виступають засобами реалізації поставленої мети.
  • 2. Мотиваційний компонент – це рушійна сила людської поведінки. Визначення мотиваційної готовності клієнта до процесу має включати дерево цілей "хочу-можу-роблю-отримую".
  • 3. Соціально-педагогічна діяльність за своєю сутністю є комунікативної. Під комунікативним компонентом розуміють взаємодію соціального педагога і клієнта, метою якої є оптимізація механізмів функціонування індивіда чи соціальної групи. У соціального педагога встановлюються міжособистісні, групові відносини, відносини у громаді.

Комунікації (спілкування) визначається стилем спілкування з різними категоріями людей: сором'язливими, агресивними, замкнутими, недовірливими, охочими до розмов, і тими, хто шукає справедливості та підтримки, і з тими, хто її вимагає.

  • 4. Процесуальний компонент – це конкретний вибір змісту та виду діяльності, її технології. Завданням технології є розробка методик результативного цілеспрямованого впливу.
  • 5. Результативний компонент включає моніторинг та оцінку виконаної роботи.

Отже, соціально-педагогічна діяльність в інклюзивній початковій школі – квазіпрофесійна діяльність вчителя, спрямована на виконання навчальних, виховних, розвивально-корекційних і соціалізуючих функцій освіти, здійснення гармонізації стосунків на мікрорівні між нормативними дітьми і дітьми з обмеженими освітніми потребами, забезпечення адаптації освітньо-культурного середовища класу до учіннєвої діяльності молодшого школяра з особливими освітніми потребами.

 
<<   ЗМІСТ   >>