Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Основи інклюзивної педагогіки

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Структура та організація цілісного педагогічного інклюзивного процесу

Цілісний педагогічний процес, його компоненти

Педагогічний процес в умовах інклюзивної освіти вибудовується з включенням у структуру мети навчання і виховання, дітей з особливими освітніми потребами.

Розвиток цілісної особистості, незалежно від її особливостей психофізичного розвитку, відбувається лише завдяки правильно організованому педагогічному процесу. Кожен навчальний заклад системи інклюзивної освіти здійснює виховання школяра у широкому педагогічному значенні, тобто формує особистість дитини під впливом педагогічного колективу. Організація педагогічного процесу вимагає цілісного підходу в колективному вирішенні мети інклюзивної освіти, навчання і виховання. Цілісність педагогічного процесу визначають компоненти, котрі перебувають у взаємозв'язку і забезпечать кінцеву мету освіти – оволодіння системою знань, умінь, навичок, особистісним розвитком і вихованістю та отримання, відповідно до рівня освіти, державного документа встановленого зразка.

Цілісний педагогічний процес (ЦПП) – це спеціально організована, цілеспрямована взаємодія учителя та учнів, метою якої є розв'язання освітніх проблем і розвиток особистості. Цілісний педагогічний процес включає множину підсистем, які об'єднані між собою різними типами зв'язків. Зміст педагогічного процесу визначає мета освіти, навчання, виховання і розвитку, яка визначає педагогічні завдання, котрі реалізуються за допомогою форм і методів навчання.

Чітку організацію цілісного педагогічного процесу здійснюють директор, його заступники, педагогічний колектив і педагогічна рада. Важливою умовою успішного ЦПП є перспективний та річний плани. Ефективний розвиток школи забезпечить перспективний план, який визначає головні напрями педагогічної роботи, розвиток матеріально-технічної бази, зміну контингенту учнів та інші проблеми розвитку. Планування на рік дає змогу поєднати перспективні завдання з конкретними завданнями на семестр, місяць, тиждень навчального року.

Важливою складовою цілісного педагогічного процесу є "навчально-виховний процес". Навчально-виховний процес включає два взаємопов'язані процесу: навчальний процес і виховний процес. Означене поняття іноді використовують як синонімічне до поняття "педагогічний процес". Однак воно дещо вужче у своєму трактуванні, оскільки виховання особистості школяра, у цьому розумінні, здійснюється у вузькому педагогічному значенні, метою якого є досягнення виконання поставлених навчальних, виховних і розвивальних функцій освіти завдяки навчанню в конкретному класі, за єдиним навчальним планом, оволодіння змістом галузей знань, отримавши при цьому проміжний результат освіти.

Згідно рекомендацій Міністерства освіти і науки України до організації навчально-виховного процесу учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році (від 05.06.2015№ 1/9-280) визнано, що особливістю педагогічного процесу з дітьми особливих освітніх потреб є його психолого-педагогічна та корекційна спрямованість. Саме тому, важливою складовою цілісного педагогічного процесу є розробка індивідуального навчального плану для дітей особливими освітніми потребами, який передбачає організацію індивідуального режиму навчання, організації навчання у залежності від індивідуальних особливостей учнів, організація корекційно-розвивальних занять з психологом, логопедом, дефектологом чи іншими профільними спеціалістами.

Очевидно, що обов'язковою складовою навчально-виховного процесу є процес навчання, процес виховання, процес розвитку і процес корекції. Дані поняття використовуються при вихованні особистості у гранично допустимому значення, яке відбувається у спеціально організованому двосторонньому процесі викладання і учіння на конкретному уроці з окремого навчального предмета. Тому, крім традиційної навчально-виховної функції соціально-педагогічної діяльності, учитель початкових класів в інклюзивному класі повинен якісно виконувати корекційно-розвивальну, терапевтично-відновлювальну та здоров'язбережувальну функції.

Таким чином, складність цілісного педагогічного процесу полягає у єдності самостійних процесів (навчального і виховного) та орієнтації на розвиток і корекцію особистості учнів, а не лише реалізація завдань навчання і виховання (див.: рис. 6.1.)

Складові цілісного педагогічного процесу

Рис. 6.1. Складові цілісного педагогічного процесу

Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до робочого навчального плану ніколи, складеного на основі Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України, з урахуванням потреб учня та особливостей його психофізичного розвитку. Навчання учнів у класах з інклюзивним навчанням здійснюється за навчальними планами, програмами, підручниками, посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України для загальноосвітніх навчальних закладів. Схема складання тематично-календарного планування відповідає загальновизнаній формі.

Для учнів з особливими освітніми потребами на основі навчального плану команда різнопрофільних спеціалістів бере участь у розробці та реалізації індивідуального плану розвитку (ПІР) та індивідуального навчального плану (ІНП) молодшого школяра, а за потреби запрошують медичних працівників, фахівців 3 реабілітації. В індивідуальному навчальному плані для проведення корекційно-розвитковиз занять передбачається від 2 до 4 годин на тиждень, залежно від особливостей психофізичного розвитку учня, які визначаються з урахуванням рекомендацій ПМПК. Корекційно-розвиткові заняття проводяться як у першу, так і в другу половину дня вчителями-дефектологами за кваліфікацією: логопед, тифлопедагог, сурдопедагог, олігофренопедагог, ортопедагог, а також практичними психологами.

Якщо дитина навчається за спеціальною програмою для розумово відсталих дітей у загальноосвітньому навчальному закладі (за індивідуальною формою чи в класі з інклюзивним навчанням), навчання її завершується після закінчення 9 класу. Таким випускникам видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу, учнями якого вони були. У додатку до свідоцтва про базову загальну середню освіту вказуються лише ті предмети, які вивчав учень у процесі навчання. Після цього дитина має право на вступ до професійно-технічного навчального закладу з урахуванням рекомендацій лікарів.

Також, учні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку, які навчаються за спеціальними програмами у загальноосвітніх навчальних закладах, за станом здоров'я можуть бути звільнені від проходження державної підсумкової атестації за висновком лікарсько-консультативної комісії. Учням, які звільняються від атестації, необхідно подати заяву батьків або осіб, які їх замінюють, довідку лікарсько-консультативної комісії, засвідчену печаткою закладу охорони здоров'я.

Підставою для звільнення від атестації є рішення педагогічної ради, на основі якого видається наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу.

Для осіб, звільнених від державної підсумкової атестації, у додаток до свідоцтва про відповідний рівень освіти виставляються річні бали та робиться запис "звільнений".

Однак, за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, такі учні можуть допускатися до проходження атестації.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304 та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою. Система оцінювання навчальних досягнень учнів стимулююча.

За результатами навчання випускникам класів з інклюзивним навчанням видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу.

Отже, навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчання – це процес взаємодії вчителя і учнів, котрий забезпечує розвиток кожного учня, передбачає комплексну корекційно-розвивальну допомогу дітям з особливими освітніми потребами командою фахівців на засадах особистісно-орієнтованого підходу та спрямований на засвоєння знань, умінь та навичок, формування світогляду, розвиток розумових сил, творчих можливостей та вихованості школярів.

Корекція нетипового розвитку може ефективно відбуватися лише в процесі розвивального навчання, при максимальному використанні сенситивних періодів і опорі на зони актуального і найближчого розвитку, котра включає:

  • – медичну, яка забезпечить лікування основного захворювання, підтримуючу терапію, лікувальну фізкультура, масаж та ін.);
  • – педагогічну, сутність якої полягає у навчанні, вихованні, розвитку та корекції;
  • – психологічну, що передбачає психологічну корекцію, оптимізацію сімейного клімату;
  • – соціальну або надання можливості соціалізуватися, допомоги молодших школярам і непрацездатним та ін.).

Структура цілісного педагогічного процесу включає мету (ціль), зміст, форми, методи, засоби, прийоми і результат (див.: табл. 6.1).

Таблиця 6.1.

Системотвірні компоненти цілісного педагогічного процесу

Цільовий

Постановка конкретної мети вивчення навчального матеріалу на уроці, вивчення навчальної дисципліни та освітньої мети навчально-виховного закладу певного типу

Мотиваційний

Створення умов, які спонукають учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності, формування у них позитивної мотивації в учінні

Змістовий

Оптимальний підбір предметів навчального плану, змістовність навчальних програм і підручників, а також продуманість змісту кожного навчального заняття

Операційно-діяльнісний

Використання різнорівневого навчання, диференційованого підходу. Включає діагностику особливостей учнів, їх освітніх можливостей, реалізацію індивідуальної освітньої програми.

Вдалий підбір прийомів, методів і організаційних форм навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної роботи щодо оволодіння учнями змісту навчального матеріалу, вироблення в них відповідних умінь і навичок

Контрольно-регулюючий

Контроль за засвоєнням учнями знань, набуті умінь і навичок, внесення необхідних коректив до змісту і методики навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання.

Формами контролю виступають: дистанційні (погляд, інтонація тощо), контактні, адміністративні.

Оцінно-результативний

Виявлення рівня знань, умінь і навичок кожного учня, визначення причин неуспішні в кожному конкретному випадку і відповідна робота щодо їх усунення

Таким чином, цілісний педагогічний процес визначає сукупність двох видів викладацької діяльності: навчальної і виховної роботи як на навчальних занять, безпосередньо, так і за межами класу в навчальному закладі, яку здійснюють педагогічний колектив та колектив учнів з різними освітніми потребами і можливостями кожного, незалежно від особливостей їх психофізичного рівня, за єдиним планом загальноосвітньої ніколи.

 
<<   ЗМІСТ   >>