Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Основи інклюзивної педагогіки

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Визначення мети і цільових завдань уроку у їх системі

Визначення і формулювання мети є важливою умовою ефективності уроку, реалізація якої здійснюється за допомогою адекватного добору змісту навчального матеріалу та методів навчання. Зазвичай, формулювання мети уроку у вчителів початкового навчання викликає значні труднощі.

Мета (ціль) уроку – це наперед визначений кінцевий результат уроку. Вона включає:

  • а) навчальну або дидактичну – домогтися міцного засвоєння знань, формування практичних умінь і навичок з конкретного навчального матеріалу;
  • б) виховну – сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості кожного школяра, вихованню колективу класу;
  • в) розвивальну – розвивати мовлення, пам'ять, увагу, уяву мислення, спостережливість, активність і самостійність учнів, прищепити їм способи пізнавальної діяльності та ін.;
  • г) соціалізуючу – створювати комфортні умови для адаптації учнів в освітньому середовищі школи, колективні класу;
  • д) корекційну – спонукати учнів до поліпшення процесів розвитку і соціалізації, послаблення або виправлення психофізичних недоліків у когнітивної, емоційно-вольової, мотиваційної і конативної сфери молодшого школяра з метою максимального розвитку особистості і підготовки до самостійного життя.

У залежності від мети (цілей), визначаються цільові завдання уроку. Цільове завдання уроку – це передбачення проміжних результатів, які у комплексі забезпечать досягнення кінцевої мети уроку. Зміст цільових завдання та їх кількість залежить від змісту навчального матеріалу. Залежно від визначеної системи уроків, яка відображена у тематичному плануванні, мета може бути єдина для цілої теми, але конкретна для окремого уроку, котра знаходить своє відображення у кінцевих результатах навчання.

Формулювання цілей і завдань мають відповідати критеріям SMART, де

S – конкретність (чіткість формулювання);

М – вимірюваність (оцінка прогресу);

А – досяжність (реалістичність);

R – актуальність (значуще для дитини);

Т – визначеність у часі (за який час).

Дидактична мета уроку визначається навчальною програмою і тематичним планування, формулюється чітко, конкретно, враховуючи при цьому психолого-педагогічний етап оволодіння знаннями: сприймання, осмислення, запам'ятовування, узагальнення, систематизацію, формування знань, умінь та навичок, застосування їх на практиці, контроль, перевірку та оцінювання. До прикладу, з дидактичної позиції вона формулюється так:

  • – засвоїти знання про ...;
  • – формувати навички ...;
  • – розвивати уміння застосовувати знання та навички ...;
  • – узагальнити та систематизувати знання з ... .

Чітко сформулювала дидактична мета уроку у подальшому визначає тип уроку, методи діяльності вчителя і методи навчальної діяльності учнів. Готуючись до уроку, вчитель має добирати саме ті методи навчання, внутрішня структура яких найбільш придатна для досягнення мети уроку і цільових завдань.

Аби урок носив цілісну систему, вчитель початкових класів при його розробці, має дотримуватися логіки засвоєння навчального матеріалу, для цього необхідно визначити цільові завдання уроку. Цільовими завданнями можуть виступати такі проміжні результати:

  • – дати перші уявлення про ...;
  • – сприйняти і усвідомити знання на основі ...;
  • – розвивати елементарні дії, що формують навичку ...;
  • – вправлятися у формуванні навички ... при розв'язанні вправ на ...;
  • – продовжувати формувати уміння ...;
  • – збагатити й узагальнити знання про ...
  • – самостійно розв'язувати ...; тощо.

Із наведених цільових завдань видно, що увага вчителя зосереджується на формування знань, умінь та навичок, якими учні повинні оволодіти на різних етапах: на рівні знання; на рівні формування навички; на рівні формування умінь чи самостійного виконання завдання; узагальнення та розширення знань. Після проведення такої роботи стає зрозумілим, які проміжні результати синтезують кінцевий результат уроку, а відтак, який навчальний матеріал мають засвоїти учні.

Виховна мета уроку. Учитель початкових класів, як соціальна особа, повинне уміти не лише "передавати" знання із навчальних предметів як трактувалося за радянської доби, але й забезпечити свідомість молодших школярів високими духовними цінностями. У "Концепції національного виховання" вказується, що учитель – довірена особа суспільства, якій воно (суспільство) довіряє найдорожче і найцінніше – дітей, свою націю, своє майбутнє.

Усі дисципліни в початковій школі мають виховну спрямованість, тому виховання здійснюється через зміст навчального матеріалу і адекватно дібраними методами навчання.

Розвивальна мета. Навчання на уроці неодмінно веде за собою розвиток дитини, її здібностей. Відповідно до конкретного навчального матеріалу визначається розвивальна мета уроку, яка передбачається навчальною програмою. Навчальна дисципліна має орієнтований перелік напрямів розвитку учня, який подається у пояснювальній записці до кожної галузі освіти. До прикладу можна навести:

  • а) розвиток мислення школярів:
    • – формувати уміння аналізувати навчальний матеріал: порівнювати і встановлювати головне; знаходити причинно-наслідкові зв'язки; узагальнювати, доводити, діяти за аналогією;
  • б) розвиток самостійності:
    • – формувати уміння працювати за зразком і вказівкою вчителя;
    • – навчатися працювати з коментуванням своїх дій;
    • – формувати вміння самостійно застосовувати правило;
    • – форму уміння запам'ятовувати, спостерігати тощо.

Соціалізуюча мета передбачає створення умов, які сприяють процесу засвоєння ролей та очікуваної поведінки у взаєминах із родиною й суспільством і розвитку задовільних зв'язків із іншими людьми. З погляду педагогіки механізм наслідування в умовах інклюзії має важливе значення, бо демонстрування дітям з особливими освітніми потребами соціально важливих зразків поведінки й спілкування дає змогу прискорити їхній особистісний розвиток. Роль учителя у цьому процесі регулювання інтеракції, акцентування її позитивних сторін для наслідування. В умовах інклюзивної освіти соціалізуюча функція вчителя початкових класів полягає в забезпеченні належного педагогічного супроводу таких механізмів соціалізації учнів як імпринтинг, екзістенційний натиск, наслідування, ідентифікація й рефлексія, що сприятиме успішному подоланню численних труднощів адаптації в соціумі, адекватному налагодженню соціальних взаємин із людьми та прискоренню культурного, інтелектуального, творчого, психічного й фізичного розвитку особистості кожного молодшого школяра.

Корекційна мета уроку передбачає створення комфортних умов, необхідних для засвоєння програмного матеріалу і, одночасно, для подолання психофізичних проблем. Мету корекційної роботи вчителя початкових класів на уроці визначає предмет виправлення, вада, яка ускладнює процес оволодіння необхідними знаннями, уміннями і навичками. Вона спрямовується на спонукання учнів до поліпшення процесів розвитку і соціалізації, послаблення або виправлення психофізичних недоліків у когнітивній, емоційно-чуттєвій, мотиваційній і конативній сферах молодшого школяра з метою максимального розвитку і підготовки до самостійного життя. Визначення, формулювання і здійснення виконання корекційної мети уроку відбувається одночасно з навчанням учнів. Тому корекційна мета повинна підпорядковується дидактичній.

Разом з тим вчитель початкових класів зобов'язаний врахувати особливості та можливості сприймання, відтворення, аналізу, порівняння, усного та письмового мовлення усіх учнів інклюзивного класу. Задля забезпечення цілеспрямованої колекційної роботи учителю на допомогу приходять фахівці мультидисциплінарної команди (асистент, психолог, соціальний педагог, батьки), котрі повинні закріплювати поставлену корекційну мету під час індивідуальних корекційно-розвивальних занять за допомогою спеціального навчального матеріалу.

Корекційна мета у початковій інклюзивній школі визначається як кінцевий результат сформованості загальнонавчальних умінь та навичок (організаційні, загально- мовленнєві, загально-пізнавальні і контрольно-оцінні), які визначені у навчальній програмі.

Тобто основна мета вчителя початкових класів – навчити вчитися молодшого школяра, приймати мету, виконувати необхідні дії, контролювати їх та оцінювати свої результати. Особливого значення вчитель початкового значення повинен надавати визначенню проміжних результатів (показників) корекційної роботи на кожному уроці.

Корекційна мета уроку носить позитивний характер, вона не стільки усуває відхилення, скільки створює передумови для успішного навчання.

Учитель початкових класів повинен при цьому дотримуватися основних принципів корекційної роботи.

  • 1. Принцип корекційно-розвивальної спрямованості навчально-виховного процесу і процесу навчання.
  • 2. Принцип системного підходу до навчання, виховання, розвитку і корекції.
  • 3. Принцип зв'язку корекційного підходу з життя і практикою.
  • 4. Принцип цілісного педагогічного процесу.

Учитель початкових класів, плануючи уроки в інклюзивному класі, розробляючи конспекти, визначає корекційну мету, підпорядковуючи її дидактичним завданням уроку, змісту навчального матеріалу, типологічним та індивідуальним особливостям учнів, добирає адекватні методи і методичні прийоми, які відповідають особливостям пізнавальної діяльності учнів.

Визначення обсягу і змісту навчального матеріалу. У підготовці вчителя початкових класів до уроків велике значення має добір змісту навчального матеріалу. Учіннєва діяльність учнів і виправлення не окремих психофізичних вад, а вторинних порушень та попередження виникнення нових, відбувається на одному і тому ж навчальному матеріалі.

Навчальний матеріал має охоплювати усі передбачені цілі, які означені в тематичному та поурочному плануванні в інклюзивному класі, та індивідуальному навчальному плані учня з особливими освітніми потребами.

Опрацьовуючи програму, підручник і посібники, визначають опорні смислові одиниці та практичний матеріал для їх розкриття. Слід окреслити внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки, підібрати нові факти, приклади для наповнення теми новим змістом. Цей матеріал повинен мати належний виховний потенціал, сприяти формуванню навичок практичної роботи, розвивати інтереси і здібності учнів.

Ефективність досягнення поставлених цілей і цільових завдань на уроці залежить від адекватно дібраних методів навчання, форм (способів) організації навчальної діяльності, типу року.

Вибір методів і прийомів навчання. Потрібно намітити, які методи використовуватимуться на кожному етапі уроку, їх поєднання, взаємодоповнення, виходячи з потреб максимальної пізнавальної діяльності учнів. При цьому слід зважати на:

  • • провідні мотиви, інтереси учнів до предмета, ставлення їх до уроків учителя;
  • • рівень сформованості вміння навчатися, працездатність, регулярність навчальної праці, виконання домашнього завдання;
  • • активність на уроках, уважність і дисциплінованість учнів;
  • • їх уміння застосовувати знання на практиці;
  • • здібності, потенційні можливості кожного.

Наочно-технічне оснащення уроку. Вчитель визначає, яку наочність або технічні засоби навчання і як буде використано на уроці.

Визначення змісту й методики виконання домашнього завдання. Обсяг домашнього завдання має бути таким, щоб не перевантажувати учнів. Учитель повинен продумати зміст інструктажу щодо його виконання.

Підібравши тип уроку, слід попрацювати над раціональною його структурою, визначити тривалість кожного її елемента.

Вибір форм (способів) організації навчальної діяльності учнів. Важливо продумати можливість поєднання на уроці фронтальної, групової, парної та індивідуальної організації навчальної діяльності.

Отже, організація навчально-виховного процесу в інклюзивному класі передбачає:

  • 1. До інклюзивного класу школи зараховуються діти 6-7 років за направленням обласної, міської медико-психолого-педагогічної комісії.
  • 2. До інклюзивного класу зараховуються діти із діагнозом: порушення слуху, порушення зору, порушення ОРП, порушення інтелекту, ЗПР, з важкими вадами мовлення, ПЕВС, РСА:
    • а) які підлягають навчанню за загальноосвітніми програмами та спеціальними;
    • б) які мали певний рівень підготовки: пройшли підготовчі курси, виховувалися у ДНЗ. можуть пересуватися за допомогою дорослих.
  • 3. Набір учнів до інклюзивного класу є виключно добровільним.
  • 4. Для інклюзивного класу (школи з інклюзивними класами) від 18 липня 2012 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 635 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963" (Постанова № 635), якою уведено посаду асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням.
  • 5. Школа організовує навчально-виховний процес на основі навчальних планів і програм для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціальних, розробляє індивідуальну програму розвитку особливої дитини, індивідуальний навчальний план.
  • 6. З інклюзивною дитиною працює команда фахівців: асистент учителя, шкільний психолог, логопед, дефектолог, соціальний педагог.
 
<<   ЗМІСТ   >>