Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в терапії

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Бронхіальна астма

[1]

Визначення

Бронхіальна астма (БА) – це запальне захворювання дихальних шляхів, в розвитку якого беруть участь клітини і медіатори запалення. Хронічне запалення поєднується з гіперреактивністю бронхів, що проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, ядухи, скованості у грудній клітині, кашлю, особливо вночі та рано вранці. Ці епізоди звичайно пов'язані з розповсюдженою але варіабельною (мінливою) бронхообструкцією, яка зворотна спонтанно або під впливом терапії.

MKX-IО:

J AS. – Астма бронхіальна

J 45.0 – Бронхіальна астма з переважанням алергічного компоненту.

J 45.1 – Неалергічна астма.

J.45.8 – Змішана астма.

J 45.9 – Астма, неуточнена.

J 46 – Астматичний статус (Status asthmaticus).

Основними клітинними елементами запалення є еозинофіли, опасисті клітини, Т-лімфоцити, макрофаги.

Бронхообструктивний синдром у випадку БА обумовлений спазмом гладенької мускулатури бронхів, набряком слизової оболонки, дискринією.

Гіперреактивність – основна патофізіологічна ознака БА, яка є підґрунтям нестабільності дихальних шляхів. Специфічною гіперреактивністю бронхів вважають їх підвищену чутливість до різноманітних алергенів, неспецифічною – чутливість до стимулів неалергічної природи (гістамін, метахолін, фізичне навантаження).

БА виникає насамперед в осіб, що мають генетичну схильність до захворювання.

Діагностика

Якщо наявний який-небудь з описаних нижче чинників, необхідно припустити у пацієнта БА.

  • 1. Підозра на БА у пацієнтів. Сукупність наступних симптомів: задишка, ядуха, стиснення у грудях, кашель, що погіршуються вночі та рано вранці, з'являються у відповідь на фізичні вправи, вплив алергенів, холодного повітря; посилюються після прийому ацетилсаліцилової кислоти, β-блокаторів. Наявність атопічних розладів в анамнезі, родинного анамнезу БА або атопічних розладів, поширених хрипів, які визначаються на відстані та при аускультації легень.
  • 2. За наявності вірогідного діагнозу БА проводиться спірометрія. Наявність ознак бронхіальної обструкції: значення пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШвид) та об'єму форсованого видиху за першу секунду (OOB1) < 80% від належних величин, що розраховані відповідно до статі, зросту, ваги, віку та національності пацієнтів; виражена зворотність бронхіальної обструкції (швидке підвищення рівня OOB1 > 12% (або > 200 мл) або ПОШвн > 20% (або > 60 л/хв.), що вимірюється протягом 15-30 хв. після інгаляції β2-агоніста короткої дії (200-400 мкг сальбутамолу).
  • 3. За наявності існуючих сумнівів щодо діагнозу БА, розглянути диференційно-діагностичні ознаки, що можуть вказувати на ХОЗ/1: відсутність змін OOB та ПОШвид > 400 мл у відповідь на застосування бронходилятаторів; серія замірів ПОШвид та спірометричних величин не вказує на розбіжність протягом дня або кількох діб (відсутність верифікації варіабельності дихальних шляхів); відсутні зміни > 400 мл спірометричних показників у відповідь на застосування 30 мг преднізолону щоденно протягом 2 тижнів; відсутність ознак клінічно значущої БА, якщо ОФВ2 та ОФВ1ФЖЄЛ, не нормалізуються під впливом терапії.

Коментар. Якщо мають місце сумніви щодо наявності БА – слід сформувати попередній діагноз та розпочати емпіричне лікування. При відсутності сумнівів – слід виставити діагноз БА згідно важкості та розпочати відповідне лікування.

  • 4. Алергологічне дослідження:
    • – алергологічний анамнез – екзема, сінна лихоманка або родинний анамнез БА чи атопічних захворювань;
    • – позитивні шкірні проби з алергенами;
    • – підвищений рівень загального та специфічного IgE.
  • 5. В процесі лікування – переглянути діагноз відповідно до реакції на лікування.
  • 6. Гіперреактивність бронхів:
    • – позитивні провокаційні тести з гістаміном, алергенами та інгаляційними хімічними сполуками, фізичним навантаженням, вдиханням холодного повітря.

Клінічна класифікація БА за ступенем тяжкості

Коментар. Застосовується у первинно-діагностованих хворих, які ще не отримували проти астматичної терапії.

БА класифікують за ступенем тяжкості перебігу на підставі комплексу клінічних, функціональних показників і частоти застосування бронхорозширю- ючих препаратів. Оцінюють частоту, вираженість та тривалість нападів експіраторної задишки, стан хворого між нападами, вираженість, варіабельність та зворотність функціональних порушень бронхіальної прохідності, відповідь на лікування.

Інтермітуюча БА. Симптоми короткотривалі, виникають рідше 1 разу на тиждень не менше як 3 місяці, наявні короткотривалі загострення, нічні симптоми, що виникають не частіше 2 разів на місяць. Відсутні симптоми та нормальні (оптимальні) значення показників ФЗД між загостреннями. ОФВ1 та ПОШвид > 80% від належних. Добові коливання ОФВ1 та ПОШвид < 20%.

Легка переметуюча БА. Симптоми виникають частіше, як мінімум 1 раз на тиждень, але рідше 1 разу на добу > 3 місяців. Симптоми загострень можуть порушувати активність та сон. Хронічні симптоми потребують симптоматичного лікування майже щоденно. Нічні симптоми виникають частіше 2 разів на місяць. OOB1 та ПОШви > 80% від належних, добові коливання ОФВ1 та ПОШвид 20-30%

Середньої тяжкості переметуюча БА. Симптоми виникають щоденно, порушують активність та сон, потребують щоденного використання Р2-агоністів швидкої дії. Наявні нічні симптоми, що виникають частіше 1 разу на тиждень. ОФВ та ПОШ > 60-80% від належних, добові коливання ОФВ, та ПОШвид 20-30%.

Тяжка переметуюча БА. Варіабельні тривалі симптоми, часті нічні симптоми, обмеження активності, часті тяжкі загострення. Не зважаючи на лікування, що проводиться, відсутній належний контроль захворювання. ОФВ, та ПОШ < 60% від належних, добові коливання ОФВ1 та ПОШвид > 30%.

Оцінювати зміни функціональних показників для визначення тяжкості захворювання слід за відсутності епізодів експіраторного диспное.

  • [1] Матеріал викладається згідно Наказу МОЗ України № 868 від 08.10.2013 р. "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі". Адаптованої Настанови МОЗ України (2013 р.) та методичних рекомендацій ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України" (2013 р.).
 
<<   ЗМІСТ   >>