Гострий гнійний середній отит

Визначення

Гострий гнійний середній отит (ГГСО) – гостре запалення слизової оболонки порожнин середнього вуха (код МКХ-10: H 66.0).

Коментар: Причиною ГГСО є бактеріальна, вірусна або вірусно-бактеріальна інфекція на фоні зниження імунологічної реактивності організму. Найчастіше інфекція проникає в середнє вухо ринотубарним шляхом. Основними збудниками є S. pneumoniae та Н. influenzae – 60% бактеріальних збудників захворювання. Рідше висіваються М. catarrhalis (3-10%), S. pyogenes (2-10%), S. aureus (1-5%). Близько 20% посівів з барабанної порожнини виявляються стерильними. Вважають, що до 10% ГГСО можуть бути викликані вірусами.

Класифікація

• 1. Гострий тубоотит (сальпінгоотит).
• 2. Явний гострий гнійний середній отит.
• 3. Латентний гострий середній отит.
• 4. Травматичний середній отит.
• 5. Ексудативно-алергічний рецидивний середній отит при інфекційних захворюваннях (грип та ГРЗ, скарлатина, кір, дифтерія та ін.).

Діагностика

Симптоми гострого запалення середнього вуха можна розподілити за фазами його перебігу:

I фаза (початкового розвитку): !.Загальний стан завжди знаходиться в прямій залежності від гарячки, порушується сон, апетит. 2. Біль у вусі може бути відчутними або виявлятися на початку періодичними поколюваннями, відчуттям повноти і тиску в вусі. Через кілька годин розвивається інтенсивний біль стріляючого, сверблячого, пульсуючого характеру, який іррадіює у відповідну половину голови. Біль періодично стихає, особливо в денний час, на ніч знову підсилюються, позбавляючи хворого сну. 3. Відчуття закладення, шум у вусі є характерними симптомами, поступово погіршується слух.

Отоскопів: гіперемія барабанної перетинки різного ступеню. На початку відбувається лише розширення судин і незначне почервоніння за ходом держальця молоточка, в ділянці молоточкових складок. Розширені судини помітні і на периферії барабанної перетинки у вигляді радіарних ниточок, що звиваються. У слуховому проході особливих змін немає. Через якийсь час барабанна перетинка стає суцільно гіперемованою, втрачаються розпізнавальні контури.

II фаза (наростання процесу): 1. Біль у вусі посилюється, набуває пульсуючого характеру, стає постійним. Температура тіла до 38-399С і вище. 2. Виражене погіршення слуху. Шепіт хворий сприймає важко, дослідження за допомогою камертонів та аудіометрії виявляє типову картину враження звукопровідного апарату.

Отоскопів: Барабанна перетинка дещо бліда, зменшується яскраво-червоний колір внаслідок серозного просочування і набряку всіх шарів перетинки. водночас з'являється випинання барабанної перетинки. В міру накопичення ексудату і збільшення диску, барабанна перетинка стоншується, а просвічування ексудату надає їй жовтуватого відтінку, особливо в місці проривання. В цей період настає також реактивна гіперемія шкіри кісткової частини слухового проходу, може розвиватись реактивний периостит соскоподібного відростка (виражений біль під час пальпації, збільшення лімфовузлів).

III фаза (розрішення процесу): 1. Біль у вусі, головний біль, відчуття повноти і тиснення, шум швидко зникають. Біль в ділянці соскоподібного відростка зменшується. 2. Поліпшується слух.

Отоскопія: барабанна перетинка м'ясиста, залишається випнутою, в слуховому ході визначаються серозно-гнійні виділення. Про наявність прорив можна судити за пульсуючим рефлексом, так як встановити місце проривання барабанної перетинки часто не вдається через її набряк. Виділень з вуха спочатку багато, вони рідкі, але поступово стають густими і на 5-7 день при неускладненому перебізі їх кількість зменшується.

IV фаза (видужання). Характеризується згасанням симптомів і поступової ліквідації процесу.

Отоскопія: барабанна перетинка набуває блідо-рожевого кольору, проривний отвір відкритий, пульсуючий рефлекс зникає, мацерація шкіри відсутня. З'являються контури барабанної перетинки. Поступово проривний отвір заточується і слух відновлюється.

Тривалість захворювання та окремих фаз його перебігу залежить від: виду і вірулентності інфекції, опору організму, своєчасно розпочатого і раціонального лікування. Із загальної тривалості захворювання 2-4 тижнів від Ідо 5 днів припадає на 2 перші фази, 1-2 дні – на третю фазу і решта часу – на період затухання процесу і повного загоєння.

Діагностичний мінімум обстеження: загальний аналіз крові, аудіометричне дослідження, рентгенографія соскоподібних відростків в проекції за Шюллером, в III фазі захворювання бактеріологічне дослідження виділень з середнього вуха.

Ускладнення: стійка перфорація барабанної перетинки, хронічний середній отит, інші запальні захворювання вуха (мастоїдит, лабіринтит), сепсис, абсцес головного мозку, менінгіт, кондуктивна приглухуватість, повна (дуже рідко) втрата слуху, невралгія лицьового нерву.

Зразки формулювання діагнозу

• 1. Гострий гнійний середній отит, Il фаза запалення. Невралгія лицьового нерву.
• 2. Гострий сальпінгоотит.
• 3. Гострий гнійний середній отит. IV фаза запалення. Стійка перфорація барабанної перетинки.

Лікування

Лікування повинно бути комплексним.

I. Антибіотикотерапія в першу фазу перебігу проводиться препаратами стартової терапії (напівсинтетичні пеніциліни з клавулановою кислотою, цефалоспорини Il покоління протягом 5-7 діб). При відсутності ефекту від стартової терапії протягом 2-3 діб застосовують антибактеріальні препарати резерву (макроліди 7-10 днів, цефалоспорини ІН генерації 7-10 днів, фтохінолони). Після отримання результатів бактеріального посіву виділень з вуха подальша антибактеріальна терапія проводиться з урахуванням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків (див. розділ "Пневмонія").

II. Осмотичнооктивні препарати місцевої дії (вушні краплі). Боротьбу з запальними змінами слизової оболонки носа та носової частини глотки, що покращує дренувальну функцію слухової труби і вентиляцію середнього вуха, при цьому застосовують судинозвужувальні краплі в ніс протягом 5-7діб.

У першу добу захворювання призначають 3% спиртові p-ни борної кислоти, нітрофурану (фурациліну), левоміцетину для зникнення больового синдрому, що обумовлений набряком барабанної перетинки та її напругою за рахунок тиску запального ексудату з боку барабанної порожнини. Слід враховувати і те, що багато пацієнтів, особливо діти, болісно переносять спиртові розчини, що потрапили навіть на неушкоджену барабанну перетинку й шкіру слухового проходу.

Препарати, що застосовуються для лікування ГГСО

• [1] Наказ МОЗ України від 24.03.2009 № 181.