Гострі респіраторні вірусні інфекції та гострі респіраторні захворювання

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) – група вірусних інфекцій, яка характеризується переважним ураженням слизових оболонок дихальних шляхів та кон'юнктиви. Найчастішими збудниками ГРВІ є аденовіруси, рино- віруси, респіраторно-синцитіальний вірус, вірус парагрипута ін.

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) – більш широке поняття, яке включає вірусні та невірусні (спричинені легіонелами, менінгококами, стрептококами, стафілококами, рикетсіями, мікоплазмами та хламідіями) ураження слизових оболонок дихальних шляхів та кон'юнктиви. В зарубіжній літературі застосовують термін "застуда" (англ, common cold), що характеризує гостре запалення дихальних шляхів.

Шифр MKX-10:

J 00-J 06 – Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів.

J 20-J 22 – Інші гострі респіраторні інфекції нижніх дихальних шляхів.

Класифікація ГРВІ та ГРЗ

• 1. За етіологією: парагрип, аденовірусна, риновірусна інфекції та ін.
• 2. За тяжкістю перебігу: легкі, середньої тяжкості, тяжкі та дуже тяжкі.
• 3. За наявністю ускладнень: ускладнені (пневмонія, ангіна, синусит, отит, гостра дихальна недостатність, несправжній круп, судомний синдром, гіпертермічний синдром) та неускладнені.
• 4. За анатомічною локалізацією: риніт, фарингіт, ларингіт, трахеїт, бронхіт та їх поєднання.

Діагностика ГРВІ та ГРЗ

• 1. Опитування: симптоми ураження верхніх дихальних шляхів та кон'юнктиви ("дряпання" або біль у горлі, закладення носу, нежить, сухий кашель, сльозотеча) та симптоми загальної інтоксикації (гіпертермія, головний, м'язовий біль, адинамія).
• 2. При огляді рото- та носоглотки: помірна гіперемія дужок, м'якого піднебіння, язичка, задньої стінки глотки, зернистість задньої стінки глотки, гіперемія носових ходів, кон'юнктиви, можлива лімфаленопатія.
• 3. Додаткові методи обстеження: гемограма (нормоцитоз або лейкопенія при ГРВІ, лейкоцитоз при бактеріальних ГРЗ); на рентгенограмі легень можливе посилення легеневого малюнку за рахунок бронхів різного рівня.
• 4. Етіологічна діагностика: швидкі імунохроматографічні тести та реакція імунофлюоресценції для виявлення вірусного антигену у змивах та мазках- відбитках; виявлення антитіл до збудників та наростання титру антитіл в парних сироватках; вірусологічне дослідження (переважно для епідеміологічних досліджень).

Клінічні особливості окремих форм ГРВІ та ГРЗ

1. Залежно від тяжкості перебігу.

Легкі форми: температура субфебрильна; інтоксикаційні симптоми відсутні або слабко виражені; АТ, ЧСС та ЧД не змінені; ускладнення відсутні; тривалість до 1 тижня.

Форми середньої тяжкості: температура тіла фебрильна; виразні симптоми інтоксикації; тенденція до гіпотонії, тахікардія (90-120 за хв.), тахіпное (24-28 за хв.); тривалість більше 1 тижня; ускладнення у вигляді пневмоній, синуситів та ін.

Тяжкі форми: гіперлірексія; тяжкі інтоксикаційні симптоми; гіпотонія (CAT < 90 мм рт. ст.), тахікардія (> 120 за хв.), ослаблення тонів серця, тахіпное (> 28 за хв.); геморагічний синдром; тривалість до 2 тижнів; часті ускладнення. Блискавичні форми характеризуються швидким розвитком енцефалопатії, гострої дихальної та серцево-судинної недостатності.

2. Залежно від анатомічної локалізації.

Риніт характеризується відчуттям закладення носу, утрудненим носовим диханням, чханням, нежиттю. Об'єктивно: серозні, слизисті, слизисто- гнійні або кров'янисті виділення, набряк та гіперемія носових ходів.

Фарингіт характеризується відчуттям "дряпання" та помірним болем при ковтанні, сухим кашлем. Об'єктивно: гіперемія, набряк та зернистість задньої стінки глотки, іноді – дрібні крововиливи.

Ларингіт характеризується відчуттям "дряпання" або болем у горлі, сухим, "гавкаючим" кашлем, осиплістю голосу, афонією. Об'єктивно: гіперемія та набряк слизової оболонки гортані, гіперемія та потовщення голосових зв'язок. У дітей може ускладнитись несправжнім крупом.

Трахеїт характеризується відчуттям "дряпання" або болем за грудниною, сухим кашлем, що посилюється при глибокому вдиху або на холоді. При аускультації легень можна вислухати жорстке везикулярне дихання.

3. Залежно від етіології.

Парагрип: осінньо-зимовий період; епідеміологічна ситуація, яка свідчить про збільшення частоти ларингітів в дитячих колективах; поступовий початок; незначна інтоксикація; легкий ринофаригіт та виразний ларингіт; нормальна гемограма.

Риновірусна інфекція: весна та рання осінь, групові випадки інфекції; ринорея, сльозотеча, легке дряпання в горлі; незначна інтоксикація; нормальна гемограма.

Респіраторно-синцитіальна інфекція: часто внутрішньолікарняні спалахи; молодий або дитячий вік (чим менша дитина, тим імовірніше, що симптоми обумовлені PC-вірусом); ринорея в поєднанні з явищами бронхіту та бронхіоліту (експіраторна задишка, кашель, свистяче дихання); тривалий, до З тижнів, перебіг; нормальна гемограма.

Аденовірусна інфекція: переважне ураження верхніх дихальних шляхів за типом гранульозного фарингіту, тонзиліту, риніту з вираженим ексудативним компонентом; лімфаденопатія; часто кон'юнктивіт; можливі діарея, гепатомегалія; помірна інтоксикація; тривалий, до 3 тижнів, перебіг.

Респіраторний мікоплазмоз: частіше літній період, сімейні випадки інфекції; поступовий початок; поліморфні респіраторні ураження; непродуктивний, нападоподібний кашель, що нагадує коклюш; відсутня ДН; інтоксикація слабка;

Зразки формулювання діагнозу

• 1. Гостре респіраторне захворювання. Ринофарингіт, середньотяжкий перебіг. Гострий правобічний гнійний гайморит.
• 2. Гостре респіраторне вірусне захворювання. Гострий бронхіт. ЛНҐ
• 3. Парагрип. Тяжкий перебіг. Несправжній круп.

Лікування

• 1. Базисна терапія: ліжковий режим до нормалізації температури; молочно-рослинна, збагачена вітамінами, дієта; вживання великої кількості рідини; провітрювання та зволоження повітря.
• 2. Противірусна терапія. Можливе застосування лікарських засобів, які стимулюють утворення інтерферону: тилорон, кагоцел, арбідол, амізон, мефенамінова кислота (особливості застосування див. у розділі "Гострий бронхіт"), Кагоцел застосовують у осіб, старше б років, у перші 4 доби. Дорослим призначають по 2 табл. тричі на день у перші 2 дні, по 1 табл. тричі на день – у наступні два дні.
• 3. Патогенетична та симптоматична терапія здійснюється згідно відповідних протоколів. Можливе призначення муколітиків, протикашлевих засобів, антипіретиків (особливості застосування див. у розділах "Гострий бронхіт", "Хронічне обструктивне захворювання легень", "Лихоманка").
• 4. Показаннями до призначення антибіотиків при ГРВІ є приєднання таких ускладнень, як середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт, пневмонія. Антибіотики можуть бути призначені при бактеріальних ГРЗ. Використовують пеніцилін, захищені амінопеніциліни, цефалоспорини, макроліди, фторхінолони.

Профілактика

Загальна профілактика включає ізоляцію хворих, поточну дезінфекцію, використання марлевих респіраторів, часте миття рук, полоскання рота та горла. Специфічна імунопрофілактика не розроблена. Для екстреної профілактики можна використовувати оксолінову мазь та інтерферон інтраназально.

• [1] Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України 12.08.2009 № 590. Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України 09.07.2004 № 354.