Головна Медицина
Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в терапії
|
|
|||||
Коронарне шунтування (KUI)Ця операція дозволяє відновити кровотік в артеріях серця за допомогою шунтів – обходу місця звуження коронарної судини. Методика виконання. Шунтом частіше є або підшкірна вена на гомілці, або внутрішньогрудна артерія (частіше ці шляхи комбінуються, оскільки у випадку ураження лише однієї з коронарних артерій методом вибору є ендоваскулярне втручання). Важливо, що після пересадки цих вени або артерії відсутні порушення периферичного кровотоку. Під час деяких захворювань, наприклад тромбофлебіту нижніх кінцівок, використання вен обмежене і навіть неможливе. КШ буває як із штучним кровообігом (ПІК), так і без нього. У разі операції без ШК серце не зупиняється, а лише фіксується спеціальним стабілізатором, воно працює з тимчасово перетиснутими коронарними артеріями. Перевагами КШ без ПІК є: відсутність ускладнень, пов'язаних з ШК (зокрема, травматичних пошкоджень клітин крові), менша тривалість операції, швидка післяопераційна реабілітація. Протипоказання, які не дозволяють робити операції без ШК: мультифокальне ураження коронарних артерій, аневризма лівого шлуночка, вроджена або набута вада серця, що вимагає хірургічної корекції. Рішення про тактику і обсяг операції ухвалюється після коронарографії. Показання до АКШ. Стенокардія III і IV функціональних класів; нестабільна стенокарді, що значно обмежує рухову активність хворого; виявлені під час коронарографії множинні ураження коронарних артерій, стволовий стеноз лівої коронарної артерії, гирлові стенози лівої або правої коронарних артерій, стеноз передньої міжшлуночкової артерії за неможливості її ангіопластики. Протипоказання до АКШ. Гострі запальні процеси; важкі хронічні захворювання з глибокими порушеннями функції уражених органів, що виключають можливість операції (виражені залишкові зміни після мозкового інсульту, декомпенсований діабет, онкологічні захворювання та ін.), дифузні множинні ураження периферичних коронарних артерій; знижена скоротлива функція міокарда (фракція викиду <0,3), важка серцева недостатіость (ІІБ-ІІІ ст.), ранні терміни після інфаркту міокарда (до 4 міс). Підготовка хворого. ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенографія ОГК, ФГДС, клінічний та біохімічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, інші дослідження за необхідності. За 10 діб до операції хворому слід скасувати клопідрогрель та аспірин і призначити еноксапарин 80 мг підшкірно 1 раз на добу. Ускладнення. Запалення в ділянці розтину, тромбоз глибоких вен, незрощення або неповне зрощення грудини, ускладнення анестезії; інфаркт міокарда внаслідок зниженого тиску, раннього закриття просвіту шунта або його пошкодження, гостра ниркова недостатність унаслідок зниженого тиску, інсульт, звуження шунта, утворення келоїдного рубця, хронічний біль в ділянці розтину. Тактика ведення хворого після АКШ. Медикаментозна терапія суворо індивідуальна з урахуванням тяжкості клінічного стану і чутливості до препаратів. Основу раннього медикаментозного лікування складають аспірин, клопідогрель, β-блокатори, статини. Всім пацієнтам рекомендується пожиттево аспірин 75-100 мг/добу. Для хворих після АКШ, які мають алергію до аспірину, як антиагрегант рекомендується пожиттєво клопідогрель 75 мг/ добу. Пацієнтів після АКШ, які мають показання до призначення антагоністів вітаміну K (наприклад, штучні клапани серця), пропонується комбінація аспірину і антагоністів вітаміну К. |
<< | ЗМІСТ | >> |
---|