Гіпергомоцистеїнемія

Визначення

Гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ) – поліетіологічний клініко-лабораторний синдром, який характеризується порушенням обміну гомоцистеїну та є "новим" самостійним фактором ризику розвитку кардіоваскулярних захворювань (ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, інсульт, артеріальні та венозні тромбози), нейродегенеративних захворювань (хвороба Альцгеймера, судинна деменція), депресії, автоімунних захворювань, фіброзу печінки, остеопорозу, патології вагітності, тератогенезу, канцерогенезу.

Коментар. Результати більше ніж 80 клінічних та епідеміологічних досліджень, проведених в останні десятиліття, засвідчили прямий або опосередкований вплив високих концентрацій гомоцистеїну на розвиток цілої низки патології людини. Гомоцистеїн є сірковмісною амінокислотою, яка утворюється в процесі метаболізму метіоніну. Оптимальний (безпечний) рівень гомоцистеїну в сироватці крові складає < 10 мкмоль/л.

Етіологія

• 1. Генетичний поліморфізм ферментів обміну гомоцитеїну (метиленте трагідрофолатредуктази, цистатіонін-|3-синтази, метіонінсинтетази).
• 2. Дефіцит вітамінів Bg/ B12 та B9, які забезпечують функціонування ферментів утилізації гомоцистеїну.
• 3. Фактори, що негативно впливають на обмін вказаних вітамінів – зловживання алкоголем, кавою, паління.
• 4. Прийом лікарських засобів – антагоністів вітаміну B9 (метотрексат, сульфасалазін) та B6 (ізоніазид), а також оральних контрацептивів, імунодепресантів.
• 5. Надлишкове надходження метіоніну з дієтою чи у вигляді лікарських засобів.
• 6. Ниркова недостатність.

Коментар. У здорових осіб рівень загального гомоцистеїну в сироватці крові залежить від статі, віку, особливостей харчування, способу життя, етнічної приналежності. Рівень гомоцистеїну є вищим у чоловіків, ніж у жінок, та зростає від 10,8 мкмоль/л у віці 40-42 років до 12,4 мкмоль/л у віці 65-67 років (Hordaland Homocysteine Study). В Україні ГГЦ виявляється у 10% здорових дорослих осіб. 2% юнаків та підлітків, 43% хворих із серцево-судинною патологією, 30% хворих на хронічні гепатити, 70% хворих на цироз печінки. Частота С677Т поліморфізму гену метилентетрагідрофолатредуктази (основна генетична детермінанта ГГЦ) в Україні сягає 40,7%.

Класифікація

• 1. Легка ГГЦ: 15-30 мкмоль/л, найчастіше обумовлена аліментарною недостатністю вітамінів B6, B12 та B9.
• 2. Помірна ГГЦ: 31-100 мкмоль/л, найчастіше обумовлена аліментарною недостатністю вітамінів B6, B12, B9, гетерозиготною мутацією генів, які відповідають за обмін гомоцистеїну, нирковою недостатністю.
• 3. Тяжка ГГЦ: > 100 мкмоль/л, найчастіше обумовлена гомозиготною мутацією генів, які відповідають за обмін гомоцистеїну.

Лікування

• 1. Немедикаментозне зниження рівня гомоцистеїну (раціональне харчування, відмова від алкоголю, паління, надмірного споживання кави, фізичні навантаження) та обмежене вживання лікарських препаратів, які індукують ГГЦ.
• 2. Препарати, які посилюють утилізацію гомоцистеїну: фолієва кислота (5 мг/добу всередину), бетаїну цитрат (розчинна табл. 2 г всередину тричі на добу) протягом 6-12 місяців, S-аденозилметіонін (800 мг всередину) протягом 2 місяців.
• 3. Препарати для корекції ускладнень ГГЦ: антиоксиданти (токоферол, β-каротин), антиагреганти (ацетилсаліцилова кислота), донори оксиду азоту (L-аргінін), ангіопротектори (біофлавоноїди).
• 4. Комбіновані препарати: вітамінно-мікроелементні комплекси, які містять вітаміни В„ В,, та В..