Неалкогольна жирова хвороба печінки та неалкогольний стеатогепатит[1]
Визначення
Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) – самостійне захворювання печінки, яке характеризується гістологічними, сонографічними та іншими ознаками ожиріння печінки.
Коментар. В загальній популяції НАЖХП реєструється у 20 – 40%, а НАСГ – у 2-6% випадків. Серед осіб з ожирінням НАЖХП реєструється у 95%. а НАСГ – у 20% випадків. НАСГ обумовлює 50% криптогенних цирозів печінки. НАЖХП не включає випадки вторинного стеатозу печінки, обумовлені споживанням токсичних доз алкоголю, гепатитом C (3 генотип HCV}, використанням стеатогеннихлікарських засобів (аміодарон, метотрексат, тамоксифен, кортикостероїди, вальпроат), голодуванням, парентеральним харчуванням, спадковими захворюваннями.
Фактори ризику
Ожиріння, цукровий діабет 2 типу, дислілідемія (переважно гіпертриглі- церидемія), метаболічний синдром, полікістоз яєчників, обструктивне апное сну, панкреато-дуоденальна резекція.
Класифікація
- 1. НАЖХП характеризується гістологічними ознаками жирової дистрофії печінки без ознак запалення та фіброзу.
- 2. Неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) характеризується гістологічними ознаками жирової дистрофії, некрозу, запалення та фіброзу печінки.
- 3. Цироз печінки внаслідок НАСГ характеризується ознаками жирової дистрофії, фіброзу та структурної перебудови печінки.
Діагностика
- 1. Анамнез: обов'язкове виключення споживання етанолу у токсичних дозах (> 20 гдля жінок та 30 г для чоловіків), ідентифікація факторів ризику.
- 2. Клінічні прояви малосимптомні, часто дискомфорт в животі, важкість в правому підребер'ї, астенічний синдром, можлива гепатомегалія, рідше – спленомегалія, жовтяниця не характерна.
- 3. Лабораторні та інструментальні ознаки. Можливе підвищення активності АЛТ, ACT, лужної фосфатази, гамаглутамілтранспептидази, рівня феритну та тригліцеридів в сироватці крові. Сонографія: підвищена ехогенність печінки порівняно з корою нирки (гепато-ренальний індекс 2:1,5), погіршення візуалізації ворітної і печінкових вен, глибоких шарів печінки, діафрагми.
Комп'ютерна томографія: зменшення рентгенологічної щільності печінки на 3-5 HU (в нормі 50-75 HU), зменшення щільності печінки порівняно із щільністю селезінки та судин.
- 4. Прогнозування НАСГ у осіб з ознаками стеатозу печінки. Індекс HAIR (гіпертензія, підвищення АЛТ, інсулінорезистентність) S 2 пунктів, NASH clinical scoring system (гіпертензія, цукровий діабет, підвищення АЛТ, ACT, нічне апное, біла раса) а 3 пунктів прогнозують наявність НАСГ. Індекс BAAT (ІМТ >28, вік >50 років, дворазове підвищення АЛТ, підвищення тригліцеридів) <1 пункта виключає НАСГ.
- 5 Морфологічне дослідження біоптатів печінки виявляє поєднання жирової дистрофії гепатоцитів, стеатонекрозу, внутрішньо часточкового запалення та фіброзу. Біопсія не є обов'язковим методом діагностики НАСГ, але повинна бути проведена, якщо іншими методами діагноз встановити неможливо, є висока вірогідність фіброзу за даними не інвазивних тестів або планується лапаротомія з інших причин.
Зразки формулювання діагнозу
- 1. Неалкогольна жирова хвороба печінки. Ожиріння НІ ступеня аліментарно-конституційного ґенезу.
- 2. Неалкогольний стеатогепатит. Стеатоз 3 ступеня, мінімальна активність запалення та портальний фіброз за даними біопсії (2013 р.).
Лікування
- 1. Зменшення маси тіла шляхом застосування збалансованої гіпокалорійної дієти (1200 ккал на день) та збільшення фізичної активності (> 1 год. на день). Мета – зниження маси тіла на 10% протягом року. Різке схуднення та дефіцит білка погіршує перебіг хвороби.
- 2. Суворе обмеження вживання алкоголю.
- 3. Піоглітазон 30 мг на день всередину протягом 12 місяців у пацієнтів з гістологічно підтвердженим НАСГ, незалежно від наявності ЦД 2 типу.
- 4. Вітамін E (а-токоферол) 800 MO на день всередину протягом 12-24 місяців у пацієнтів з гістологічно підтвердженим НАСГ, які не мають ЦД 2 типу.
- 5. Ефективність застосування урсодеоксихолевої кислоти, адеметіоніну та омега-3 жирних кислот для лікування НАСГ наразі не підтверджена.
- 6. Статини (аторвастатин, симвастатин) можуть бути призначені у пацієнтів з супутньою дисліпідемією (див. розділ "Дисліпідемія"),
|