Інсектна алергія[1]
Визначення
Інсектна алергія (IA) – це реакції на різного характеру контакт з комахами чи продуктами їх життєдіяльності, коли комахи жалять, кусають, частинки їхніх тіл чи продуктів життєдіяльності потрапляють у дихальні шляхи чи до ШКТ тощо.
Коментар: Найбільше значення в практичній медицині мають алергічні реакції на жалення перетинчастокрилих комах (ос. бджіл, шершнів). На цю форму алергії страждає 0.4-4.0% населення земної кулі. Бджолярі та члени їх сімей найбільше ризикують зазнати алергічних реакцій (розповсюдженість IA серед них від 15% до 43%). Алерген потрапляє в організм парентеральним шляхом, що обумовлює швидкість і тяжкість IgE-залежної алергічної реакції. Лише в поодиноких випадках алергічні реакції пов'язані з IgG-антитілами і належать до імунокомплексного типу.
Класифікація
Згідно з класифікацією Muller U. R. (1990) алергічні реакції на жалення можуть бути місцевими і системними, а за часом виникнення і механізмом розвитку – ранніми та пізніми. Системна реакція може мати легкий, середньотяжкий і тяжкий перебіг або призводити до анафілактичного шоку.
Коментар: Для системних алергічних реакцій характерні 4 ступеня тяжкості:
- 1) легкий (І ст.) – генералізований свербіж, кропив'янка, загальна слабкість, відчуття страху;
- 2) середньотяжкий (II ст.) – до симптомів І ст. приєднуються ангіоневротичний набряк, нудота, блювота, діарея, запаморочення, біль в животі і серці;
- 3) тяжкий (III ст.) – додатково виникають диспное, захриплість голосу, стридор, ядуха, дисфагія, серцебиття;
- 4) анафілактичний шок (IV ст.) – додатково спостерігаються ціаноз, гіпотензія, колапс, втрата свідомості.
Діагностика
Обов'язкові обстеження
- 1. Збирання анамнезу (контакт з алергенами, сезонність, праця у бджільництві, спадковість, час виникнення реакцій, поєднання з іншими алергічними захворюваннями, алергічні реакції на вживання продуктів бджільництва тощо).
- 2. Огляд алерголога.
- 3. Шкірне тестування (прик-тест) з інсектними алергенами із тіла та отрути бджіл і ос.
Додаткові обстеження
- 1. Визначення рівня загального IgE.
- 2. В разі неможливості тестів in vivo тести in vitro, тобто визначення рівня специфічних IgE та IgG антитіл до алергенів із тіла та отрути бджіл та ос.
- 3. ЕКГ.
- 4. Рентгенографія ОГК.
Зразки формулювання діагнозу
Коментар: Слід вказати наявність місцевої або системної алергічної реакції за П клінічним перебігом, визначити ступінь тяжкості системної алергічної реакції. Анафілактичний шок безумовно є вкрай тяжкою клінічною формою ІА.
- 1. Інсектна алергія, системна алергічна реакція, легкий ступінь тяжкості, локалізована кропив'янка.
- 2. Інсектна алергія, системна алергічна реакція, середньотяжкий ступінь, генералізована кропив'янка та ангіоневротичний набряк.
- 3. Інсектна алергія, анафілактичний шок, типова форма.
Лікування
Важливими є елімінаційні, фармакотерапевтичні заходи та CIT алергенами. Елімінаційні заходи спрямовані на усунення чи обмеження контакту з відповідними алергенами. Фармакотерапевтичні заходи надають невідкладну допомогу в разі гострих місцевих або системних реакцій, анафілактичного шоку.
Гостра алергічна реакція
- 1. Місцева алергічна реакція. Слід накласти джгут на кінцівку вище місця жалення, видалити жало без травмування мішечка з отрутою, прикласти лід на місце жалення. Місце жалення рекомендовано обколоти 0,1% р-ном адреналіну в дозі 0,3-0,5 мл з 4,5 мл фізіологічного р-ну. У випадку значної місцевої і загальної реакції підшкірно 0,2-0,5 мл 0,1% р-ну адреналіну, антигістамінні препарати І покоління внутрішньом'язово. В подальшому показані антигістамінні препарати ІІ (лоратадин по 1 табл. на добу протягом 2-3 днів) і III (телфаст 180 мг 1 раз на добу) поколінь. Місцево рекомендовано застосовувати ГКС-мазі (целестодерм, кремген) або феністил-гель 2-4 рази на добу.
- 2. Системні алергічні реакції. Лікування в терапевтичному або алергологічному відділенні впродовж 5-10 днів. Крім тих заходів, що застосову ються проти місцевих реакцій, додаються в/м ГКС (дексаметазон 4-8 мг, преднізолон 30-60 мг) та в разі бронхообструктивного синдрому – еуфілін 2,4% р-ну 10 мл на фізіологічному p-ні в/в.
- 3. Лікування анафілактичного шоку при IA (див. розділ "Невідкладні стани"),
- 4. Енцефаломієлорадикулопатія (пізній тип реакції). Хворі підлягають лікуванню у невропатолога.
- 5. CIT алергенами. Абсолютно показана хворим з алергічними реакціями на жалення перетинчастокрилими. Вибір схеми CIT (тривалі, прискорені, ультрашвидкі курси) здійснює лікар-алерголог. Бажано, щоб її загальний курс тривав (разом з підтримуючою терапією) З-S років. Основний курс CIT проводиться виключно лікарем-алергологом в стадії ремісії захворювання, підтримуючий– підготовленими з цих питань сімейними лікарями, терапевтами, педіатрами під дистанційним контролем алергологів.
Вимоги до фармакотерапії. З ряду антигістамінних засобів, під час надання невідкладної допомоги, бажано використовувати препарати першого покоління в ін'єкційних формах, а у разі зникнення гострих проявів реакції – препарати другого та третього поколінь для внутрішнього застосування. З ГКС препаратів бажано використовувати дексаметазон, метилпреднізолон, преднізолон.
|
Медицина 
