Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в терапії

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Спірографія

Спірографія – це метод графічної реєстрації змін легеневих об'ємів та швидкостей підчас дихальних рухів, який дозволяє визначити показники, що інтегративно характеризують вентиляцію легень: статичні (еластичні властивості легень) та динамічні (прохідність дихальних шляхів).

Легеневі об'єми та швидкісні показники дихання залежать від віку, статі та зросту особи. Сучасні комп'ютерні спірографи використовують програму, яка дозволяє ввести демографічні та антропометричні дані пацієнта і визначити його відповідні показники.

Об'ємні показники вимірюють на тлі спокійного дихання (рис. 1): це дихальний об'єм, резервний об'єм вдиху (PO вдиху), ємність вдоху (ЄВ), резервний об'єм видоху (PO видоху), життєва ємність легень (ЖЄЛ), форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ), загальна ємність легень (ЗЄЛ), залишковий об'єм легень (ЗОЛ), функціональна залишкова ємність легень (ФЗЄЛ).

Динамічні показники визначаються під час форсованого видиху із записом кривої потік-об'єм (рис. 2): об'єм форсованого видоху за 1 сек (OOB1), пікова швидкість видоху (ПШВ), максимальна об'ємна швидкість видоху на рівні 25%, 50%, 75% видоху (MOUJ25 50 ), середня об'ємна швидкість видоху на рівні 25%, 50%, 75% видоху (COUJ25 50 „).

Показники легеневої вентиляції (визначаються під час запису спокійного та форсованого дихання протягом хвилини): хвилинний об'єм дихання, максимальна вентиляція легень (МВЛ).

Показання до спірометрії: гострі та хронічні захворювання органів дихання, паління в курців віком 40 років та старше, часті застуди, хронічний кашель, задишка під час фізичного навантаження і в спокої, алергічний та вазомоторний риніт, професійні шкідливості, які вражають дихальні шляхи (фарба, пил, хімічні речовини, вдихання порошкоподібних сумішей тощо), перед хірургічним втручанням: планова лапаро- та торакотомія, очікуваний тривалий період анестезії, легеневі захворювання, кашель та задишка в анамнезі, вік понад 70 років, ожиріння, контроль лікування бронхолітиками, контроль пацієнтів з CН, оцінка важкості захворювань (ХОЗЛ, БА), встановлення ступеня працездатності (функціональний діагноз).

Протипоказання: важкий загальний стан хворого, ІМ, прогресуюча стенокардія, злоякісна гіпертензія, ГК, ЛН III ст., CH III-IV ФК, гостре порушення мозгового кровообігу, токсикоз вагітних, Il половина вагітності.

Пацієнту потрібно перед дослідженням:

  • 1. Не курити протягом 2 год.
  • 2. Не вживати: напої та препарати, що містять кофеїн,– протягом 8 год.; інгаляційні β2-агоністи короткої дії – протягом 6 год.; інгаляційні β2-агоністи тривалої дії – протягом 12 год.; холінолітики короткої дії – протягом 8 год.; холінолітики тривалої дії – протягом 36 год.; теофіліни та інші пероральні бронходилататори – протягом 24 год.; антигістамінні препарати – протягом 48 год.

Техніка виконання: максимально глибокий вдих, далі форсований видих з максимально можливим для пацієнта зусиллям. Видих має бути повним та тривати б сек. або більше, доки на спірометричній кривій не досягнуто плато. Виконується 3-8 дихальних маневрів. Ix кількість залежить від придатності отриманої спірометричної кривої до інтерпретації. (Крива вважається придатною, якщо відсутні відхилення внаслідок кашлю, змикання голосових зв'язок, передчасного завершення дихального маневру, недостатнього зусилля пацієнта під час видиху, перекриття мундштука, додаткових дихальних маневрів.) Для відповідної оцінки слід отримати не менше 3 придатних маневрів, а 2 з них мають відтворюватись, тобто показники OOB1 та ФЖ671 в них не повинні відрізнятись більш ніж на 5% або 150 мл. За допомогою спірометрії можна встановити тип вентиляційної недостатності: обструктивний, рестриктивний, змішаний.

Обструктивний тип виникає через звуження дихальних шляхів та підвищення опору потоку повітря. Причинами обструкції є спазм гладеньких м'язів бронхів, запальна інфільтрація слизової, набряк слизової, гіпер- та дискренія, експіраторний колапс бронхів, вроджена або набута деформація бронхів, новоутворення. Спірометричними критеріями обструкції є: ОФВ/ПШВ <80% від належного, MOlU75 і MOlU50 <80%, ОФВ/ФЖЄЛ <70%.

Класифікація бронхообструкціїза ступенем важкості

Ступінь важкості

% ОФВ, від належного

Легка

>70

Помірна

60-69

Помірно важка

50-59

Важка

35-49

Дуже важка

<35

У разі виявлення обструкції обов'язковим є бронхолітичний тест. Після спірометрії пацієнт інгаляційно отримує 400 мкг (4 вдихи) швидкодіючого β2-агоніста (сальбутамолу) з проміжком між вдихами не менше 30 сек. Через 15-30 хв. повторюється спірометричне дослідження. Якщо у хворого OOB1 212% (200 мл), бронхолітичний тест вважають позитивним, а обструкцію на-

Рестриктивний тип – порушення вентиляції, зумовлене зменшенням дихальної поверхні або здатності легеневої тканини до розтягнення. Розрізняють легеневі та позалегеневі причини рестрикції. До легеневих належать інфільтративні зміни, пневмосклероз, пневмофіброз, резекцію легені, ателектаз, гіпоплазію, емфізему, захворювання плеври. До позалегеневих – деформація грудної клітки, ураження дихальних м'язів, застійні явища в легенях (ХСН), підвищення внутрішньочеревного тиску, больовий синдром. Спірометричними критеріями рестрикції є: зниження ЖЄЛ і ЗЄЛ, нормальний ЗОЛ, ЖЄЛ < OtDB1 < ОФВ2/ФЖЄЛ.

Ступені рестрикції

Показник

Легка

Помірна

Важка

Вкрай важка

ФЖЄЛ, %

60-80

50-59

30-49

<30

ОФВ,/ФЖЄЛ, %

>75

>75

>75

>75

ЗЄЛ, %

80-120

70-79

60-69

<60

Змішаний тип вентиляційної недостатності поєднує в собі ознаки рестрикції та обструкції, виникає за порушення прохідності дихальних шляхів та обмеження розтягнення легеневої тканини або зменшення дихальної поверхні. Спірографічними критеріями є: зниження ОФВ2, зниження ФЖЄЛ, показник ОФВ /ФЖЄЛ в межах норми.

 
<<   ЗМІСТ   >>