Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в терапії

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Біль у спині

[1]

Визначення

Стан, що характеризується дегенеративно-деструктивними змінами структурних утворень хребта, проявляється вертебральним та екстравертебральним синдромами. Залежно від рівня ураження хребта розрізняють наступні види вертебрального синдрому:

  • – цервікалгія;
  • – дорсалгія;
  • – люмбалгія;
  • – сакралгія;
  • – кокціалгія.

Діагностика

Діагностичний пошук доцільно проводити між наступними станами;

  • 1) важка патологія вертеброгенного та невертеброгенного походження (компресія кінського хвоста; травматичне, пухлинне, запальне або інфекційне ураження хребта; остеопороз і захворювання внутрішніх органів);
  • 2) компресійна радикулопатія попереково-крижових корінців;
  • 3) доброякісний скелетно-м'язовий (неспецифічний) біль у спині. Найбільш частими причинами больового синдрому є;
  • 1) механічні (остеохондроз, грижа чи пошкодження міжхребцевого диску, перелом хребця, спондилолістез);
  • 2) запальні (спондилоартрит, ревматична поліміалгія);
  • 3) м'яко-тканинні (фіброміалгія, міофасціальний синдром, перенатягнення м'язево-зв'язкового апарату).
  • 4) вогнищево-інфільтративні (пухлина, інфекційне ураження кісток чи м'яких тканин).

У відповідь на будь-яке пошкодження структур хребта, особливо капсули міжхребцевого суглобу та фіброзного кільця диска, зв'язок, паравертебральних м'язів, у 85% пацієнтів виникає рефлекторний спазм мускулатури (міофасціальний синдром) у зоні певного хребцево-рухового сегмента з наступним гіпертонусом реґіонарних м'язів та мускулатури кінцівок.

Основні принципи невідкладної допомоги

Препарати та способи зняття болю по мірі зменшення патогенетичної обґрунтованості і частоти застосування розташовані в такій послідовності:

  • 1. Один із НПЗП перорально:
    • – целекоксиб 200 мг 1-2 рази/добу;
    • – рофекоксиб 50 мг/добу;
    • – вальдекоксиб 40 мг/добу;
    • – мелоксикам 15 мг/добу;
    • – диклофенак 100 мг/добу;
    • – диклоберл 100 мг/добу;
    • – вольтарен 75 мг/добу.
  • 2. Парацетамол (ацетамінофен) 325-500 мг 1-2 рази/добу перорально.

Можливе парентеральне застосування парацетамолу (інфулган) 50- 100 мл (10 мг/мл) в/в крапельно протягом 15 хв., у разі потреби введення можна повторювати з інтервалом 4 год. Максимальна кількість введень – 4 на добу.

  • 3. Периферичні міорелаксанти – перорально один з перелічених:
    • – сірдалуд 4 мг 2-3 рази/добу;
    • – тізалуд 2 мг 3 рази/добу.
  • 4. Трициклічні антидепресанти (у разі хронічного болю) – перорально один з перелічених:
    • – амітриптилін 25 мг 1-2 рази/добу;
    • – азафен 25 мг 1-2 рази/добу;
    • – мелітор 25 мг на ніч.
  • 5. ГАМК-ергічні антиконвульсанти – перорально один з перелічених:
    • – баклофен 25 мгхЗ рази/добу;
    • – амінолон 250 мгхЗ рази/добу.
  • 6. Ін'єкції анестетиків місцевої дії в тригерні точки.
  • 7. Блокада суглобів (дуговідросткових, крижо-клубових) за рахунок комбінування анестетика місцевої дії:
    • – лідокаїн 10-20 мл 1-2% р-ну або
    • – новокаїн 10-20 мл 0,25-0,5% р-ну або

Важке загострення бронхіальної астми 603

  • – бупівакаїну гідрохлорид 10-15 мл 0,5% р-ну
  • – гідрокортизону ацетат 0,5-1 мл 2,5% р-ну або
  • – бетаметазон (дипроспан) 0,5-1,0 мл).
  • 8. Епідуральне введення анестетиків та ГКО за радикулопатия
  • 9. Діосмін/гесперідин (детралекс) 1 табл. двічі/добу перорально (венотонік).
  • 10. Біль також зменшують:
    • – опіоїди: трамадолу гідрохлорид 50 мг 4 рази/добу перорально або 50-100 мл в/м, до 400 мг/добу на 10-20 мл 0,9% р-ну NaCl в/в струминно;
    • – похідні бензодіазепіну: оксазепам 10-120 мг/добу або нозепам 5–10 мг 2-3 рази/добу перорально.
  • 11. У разі неефективності інших засобів можливе застосування налбуфіну – 1-1,5 мл розчинити у 10 мл 0,9% р-ну NaCl в/в повільно або в/м.

Більш ефективне комбіноване використання препаратів у порівнянні з монотералією. Питання комбінації препаратів різних груп не регламентовано міжнародними узгоджувальними документами, проте найбільш ефективні для зменшення болю в спині є НПЗП, ацетамінофен (парацетамол) у поєднанні з периферичними міорелаксантами (за гострого болю) та трициклічні антидепресанти (за хронічного болю).

  • [1] 1. European guidelines for the management of the nonspecific low back pain in primary care, 2006. 2. Яровий В. К. Клінічна мануальна медицина. – Вінниця : Нова книга( 2008. – 320 с. 3. Козеякин А. А. Болевые синдромы в практике врача-невролога. Здоров'я України 2011; 20(273): 50-51. 4. Вопросы безопастности в лечении острой и хронической боли. Vll Международный симпозиум по лечению боли, 2009, Чехия. Здоров'я України 2010; 3(232): 24-25.
 
<<   ЗМІСТ   >>