Отруєння грибами

Класифікація грибних токсинів

• 1. Гастро-ентеротропної дії (енталома отруйна, рядовка отруйна, опеньок несправжній сірчано-жовтий, опеньок несправжній цегляно-червоний, печериця темнолоскутна, печериця отруйна та ін.);
• 2. Нейровегетотропної дії (мухомор червоний, мухомор пантери новий, іноцибе Патуйяра, іноцибе смугастий, клітоцибе воскоподібний та ін.);
• 3. Гепато-нефротропної дії (бліда поганка зелена, біла та жовта; строчок звичайний, павутинник помаранчево-червоний, лепіота коричнево-червоніюча).

Діагностика

Ґрунтується на даних анамнезу та клінічних проявах, які варіюють залежно від виду гриба:

• – токсинами гастро-ентеротропної дії: нудота, блювання, діарея, біль в животі розвиваються в перші 20 хв. – 2 год. після отруєння, тривають 1-2 доби; лабораторні зміни: лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули ліворуч, помірна протеїнурія з лейкоцитурією, зміни електролітів, підвищення рівню а-амілази крові;
• – токсинами нейровегетотропної дії: порушення свідомості, марення, галюцинації, судоми розвиваються через 30-120 хв.; можуть поєднуватись з дисфункцією ШКТ; холінергічний синдром – міоз, слиновиділення, бронхорея, бронхоконстрикція, біль в животі, нудота, блювання, діарея; антихолінергічний синдром – мідріаз, сухість слизових оболонок та шкірних покривів; лабораторні зміни (див. "Отруєння грибними токсинами гастроентеротропної дії");
• – токсинами гепато-нефротропної дії: симптоми з'являються через 6-16 год. після отруєння і пізніше; латентний період 1-2 доби; гзстроентероколітичний період триває 24-72 год., гепато-нефротичний період починається на 4-5 добу і триває 2-3 тижні: жовтяниця, геморагічний синдром, енцефалопатія, гепатомегалія, олігоанурія; лабораторні зміни – в гастроентероколітичному періоді (див. "Отруєння грибними токсинами гастро-ентеротропної дії"), в гепато-нефротичному періоді: підвищення рівня амінотрансфераз, білірубіну, а-амілази, сечовини, креатиніну, зниження рівня протромбіну, зміни електролітів, глюкози крові, лейкоцитоз, підвищення гематокриту, помірна протеїнурія з лейкоцитурією, еритроцитурією, циліндрурією.

Основні принципи невідкладної ДОПОМОГИ

• 1. Деконтамінація токсину, що не всмоктався:
  • – попереднє випорожнення шлунка перед його промиванням шляхом рефлекторної стимуляції блювання;
  • – зондове промивання шлунка до чистих промивних вод, незважаючи на час, коли були спожиті гриби (вміст має бути направлений на токсикологічний аналіз), з подальшим введенням через зонд активованого вугілля спочатку в дозі 1 г/кг, потім – 0,5 г/кг ваги;
  • – сорбіт 1-2 г/кг маси тіла на добу в 2-3 прийоми додають до активованого вугілля, якщо відсутня діарея.

NB! Якщо пацієнта турбує багаторазове блювання чи діарея, не рекомендовано усувати їх медикаментозно, оскільки ці механізми сприяють деконтамімації.

• 2. Виведення з організму токсинів, що всмоктались:
  • – ентеральне та парентеральне водне навантаження сольовими (регідрон, ораліт, трисіль, ацесіль), колоїдними p-нами (реосорбілакт, сорбілакт, ксиліт), глюкозою – 2-3 л/добу; тривалість має відповідати наявності гастроінтестинальних порушень, вираженості та динаміці синдрому токсико-ексикозу;
  • – за отруєння грибними токсинами нейровегетотропної та гепато-нефротропної дії – обмінний плазмоферез, гемосорбція, діалізні методи, форсований діурез.
• 3. Заходи щодо ситуаційної та корегувальної терапії:
  • – у разі отруєння токсинами гастро-ентеротропної дії (див. "Зневоднення");
  • – атропін 1-2 мл 0,1% (1-2 мг) р-ну в/м або 1-2 мл розчинити 10-20 мл 0,9% р-ну NaCl в/в струминно до початкових проявів переатропінізаціїза холінергічного синдрому;
  • – фізостигмін 0,5-1 мл 0,1% р-ну п/ш за антихолінергічного синдрому;
  • – оксибутират натрію 0,5-0,75 мл/кг (100-150 мг/кг) маси тіла 20% водного р-ну в/в струминно повільно (1-2 мл/хв.) або сібазон 0,5 мг/кг маси тіла 0,5% р-ну в/a струминно повільно, або в/м за судомного синдрому;
  • – пеніциліну натрієва сіль (антидот блідої поганки) до 1 млн. ОД/кгмаси тіла на добу в/в струминно протягом 3 діб, разову дозу розчиняють в 5-10 мл стерильної води для ін'єкцій або 0,9% р-ну NaCl в/в струминно повільно протягом 3-5 хв., сілібінін (сілібор, легалон) 20-30 мг/кг маси тіла на добу перорально; берлітіон 300-600 мг 2 рази/добу на 250 мл 0,9% р-ну NaCl в/в крапельно протягом 30 хв. (флакон закрити фольгою) за підозри на отруєння блідою поганкою;
  • – за розвитку фалоїдного гепатиту з печінковою енцефалолатією: повне голодування до припинення зростання рівня трансаміназ;
  • – гідрокортизон (дозування залежить від рівня АлАТ у крові):

АлАТ < 2 ммоль/л – гідрокортизон 5 мг/кг/добу;

АлАТ 2-10 ммоль/л – гідрокортизон 10 мг/кг/добу;

АлАТ > 10 ммоль/л – гідрокортизон 15-20 мг/кг/добу (див. "Печінкова енцефалопатія"),

• [1] 1. Наказ МОЗ України №435 "Клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим на гострі отруєння" від 03.07.2006 р. 2. Титов 1.1., Волошинський О. В., Глушко Л. В., ДацюкО.І. Алгоритми надання невідкладної допомоги у критичних станах: навчальний посібник / Видання 4-те, доповнене. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2010. – 292 с.