Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Етапи розвитку тренінгової групи

Під час тренінгу будь-яка група у своєму розвитку проходить певні етапи. Цей процес залежить від багатьох чинників. Ведучий повинен знати групову динаміку, розуміти, як розвивається група впродовж його діяльності, враховувати стадії розвитку групи під час виконання програми тренінгу тощо.

Розвиток тренінгової групи одночасно відбувається у двох площинах, а саме: досягненні поставлених цілей та у сфері розвитку соціальної структури. Першу сфера, на жаль, вважають більш важливою, оскільки група прагне досягнути поставлених цілей. Соціальна структура групи передбачає виникнення міжособистісних відносин між учасниками, динаміка яких пов'язана з індивідуальними потребами у повазі, впливові, статусі тощо. Розвиток кожної тренінгової групи с своєрідним і неповторним процесом[1].

У розвитку групового процесу можна виділити декілька етапів (табл. 1.14-1.18). Теоретична модель (згідно з Б. Такменом) показує ці етапи як послідовні елементи циклу. Насправді робота групи може мати хвилеподібний характер – група може "відступати" до деяких фаз або "перестрибувати" інші[2].

Згадувані етапи розвитку групи можна забразити наступним чином:

Таблиця 1.14

Етап розвитку групи "Формування"

Ознаки

  • – учасники ще не вирішили, яку роль прийняти, і не знають, які ролі приймуть інші
  • – на невербальному рівні учасники посилають сигнали невпевненості
  • – ніхто не хоче "виділятися", підтримується посередність

Основне завдання для групи

  • – залучення до цілей групи
  • – позитивне ставлення до інших членів групи
  • – відкритість та інтерес

Основне завдання для тренера

  • – зрозуміле донесення мети зустрічі; прояснення сумнівів
  • – якщо учасники незнайомі – ознайомча сесія
  • – встановлення норм і правил роботи
  • – з'ясування організаційних засад
  • – виконання перших робочих дій

Стиль діяльності лідера

– більше націлений на завдання; менше на відносини

На першому етапі спрацьовують інстинкти самозбереження і сексуальний. Це проявляється в груповому процесі через: створення комфортного стану, що зумовлює формування підгруп; оцінку групи для своєї участі – перевірку "на міцність" тренера й учасників; відмінність між статями – прагнення сподобатися – флірт, кокетування тощо. Інколи на цій стадії виникає псевдозгуртованість, і учасники починають обговорювати "безпечні" другорядні питання. К. Роджерс описував цю стадію як кружляння на місці – формального спілкування, відмови від особистісного самовираження.

Таблиця 1.15

Етап розвитку групи "Шторм"[3]

Ознаки

  • – з'являється лідер або лідери у межах групи
  • – учасники починають проявляти своє ставлення;
  • – можлива поява поведінки, що заперечує сенс праці і навчання
  • – виникає конфлікт
  • – з'являються складні учасники

Основне завдання для групи

  • – пояснення (класифікація) мети (або цілей) функціонування групи, основ співпраці, обсягу відповідальності
  • – почуття відповідальності за результати праці і приналежності до групи

Основне завдання для тренера

  • – запитання до учасників про їх очікування (щоденник побажань і зауважень)
  • – модерація праці
  • – погашення агресивної поведінки
  • – посилання на засади роботи
  • – нагадування або переформулювання цілі

Стиль діяльності лідера

– націлений на завдання і на стосунки

Деякі психотерапевти, наприклад К. Хек, умисно викликають агресивність групи на себе. Провокаційна поведінка тренера – це компонент безпеки для групи: вона вчиться відкрито проявляти негативні почуття та не спрямовує нагромаджену агресію на когось із учасників групи. Після цієї стадії група переконується в тому, що прояви агресії не завжди неприпустимі: вони можуть бути продемонстровані, прийняті, зрозумілі та поступитися більш конструктивним Почуттям.

Таблиця 1.16

Етап розвитку групи "Унормування"

Ознаки

  • – прийняття та інтерналізація цілі тренінгу
  • – учасники чітко реалізують завдання, беруть участь у дискусії, відкрито виражають свою думку, вчаться
  • – група чітко функціонує без тренера, може з'явитися фасилітатор з членів групи
  • – спостерігається співпраця, взаємна підтримка

Основне завдання для групи

– занурення у роботу і взаємопідтримка

Основне завдання для тренера

  • – піклування про чіткий перебіг роботи і навчального процесу
  • – підсумовування роботи групи, модерування навчання
  • – сприятливий час на індивідуальну зворотну інформацію

Стиль діяльності лідера

– менше націлений на завдання, більше на стосунки

Таблиця 1.17

Етап розвитку групи "Продуктивність"

Ознаки

  • – група скеровує свої зусилля на максимальну продуктивність
  • – від членів групи очікується залучення до розв'язання проблем, внесення своїх ідей, надбудови до ідей інших

Основне завдання для групи

– досягнення і гордість за досягнення (відчуття успіху)

Основне завдання для тренера

  • – порівняння діяльності групи з визначеними цілями та із застосуванням здобутих знань до подібної у реальних справах і проблемах
  • – чіткі критерії, успіху виконаної роботи

Стиль діяльності лідера

– слабо націлений на завдання та відносини

Учасники демонструють звичний діапазон соціальних ролей, з'ясовують статусні стосунки між собою, активно проявляють конкуренцію, поки не встановиться властива групі соціально- психологічна структура.

Таблиця 1.18

Етап розвитку групи "Розставання"[4]

Ознаки

  • – закінчена мериторична частина роботи (інформація, що стосується проблеми та її вирішення)
  • – група підсумовує звершене
  • – учасники прощаються і визначають подальшу форму стосунків (продовження співпраці або розставання)
  • – зазвичай високий рівень відчуття спільноти

Основне завдання для групи

– вдячність за зусилля і почуття задоволення

Основне завдання для тренера

  • – зворотна інформація, що стосується змісту і групового процесу
  • – допомога у підготовці індивідуальних планів
  • – подяка і визнання зусиль

Стиль діяльності лідера

– менше націлений на завдання, більше на відносини

При короткій у часовому вимірі роботі групи і з використанням тренінгових технік, які орієнтовані на ведучого (тренера), може бути так, що група затримається на одному з етапів. Переважно тільки тренінг, який триває мінімум три дні, дозволяє групі "пройти" повний цикл роботи. У випадку коротких тренінгів і тренер, і група мають менше часу на роботу над розвитком групи.

Таким чином, тренер мусить більшою мірою брати на себе роль лідера і чітко структурувати сесію. Група швидше за все залишиться на етапі формування, через що варто очікувати, що члени групи будуть мати складнощі з розкриттям і експозицією.

Такі техніки, як рольова гра, можуть зустрітися з більшим опором учасників.

Існує також небезпека, що група під кінець тренінгу ввійде у фазу "шторму". Якщо можливо, тренер має допомогти групі ввійти в наступну фазу перед закінченням тренінгу (розставанням). Інакше він/вона втратить контроль над груповим процесом, котрий може і далі розвиватися після тренінгу (особливо у випадках закритих тренінгів), і нерідко цілком зруйнувати сутнісні ефекти, напрацювані під час тренінгу. У разі триваліших тренінгів необхідно рахуватися з тим, що група ймовірно за все, ввійде у фазу "шторму". Отже, тренер має бути готовим до того, що це нормальне явище, і мати напоготові стратегію інтервенції.

  • [1] Фопель К. Технология ведения тренинга. Теория и практика... – С. 137-138.
  • [2] Посібник для тренерів з проведения просвітницьких занять із населенням щодо пиша репродуктивного здоров'я і планування сім'ї... – С. 31-34.
  • [3] Посібник для тренерів з проведення просвітницьких занять із населенням щодо пітні репродуктивного здоров'я і планування сім'ї... – С. 34.
  • [4] Посібник для тренерів з проведення просвітницьких занять із населенням щодо питань репродуктивного здоров'я і планування сім'ї... – С. 34.
 
<<   ЗМІСТ   >>