Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Сфера використання арт-терапії

Сучасний ритм життя позбавляє людину можливості зосередитися на теперішньому моменті, відчути радість переживань, повну гаму емоцій, відчуттів, пов'язаних з даною миттю. Закритість, невміння прислухатися не тільки до переживань Іншого, а й до самого себе загострює проблему інтимності, довірливих відкритих стосунків у партнерській взаємодії. Людина все більше вдається до інтелектуалізації, раціоналізації, відмежовується від глибшого розуміння свого внутрішнього світу, її спілкування стає поверховим. Проте унікальний життєвий досвід кожної людини, її сприймання себе можуть бути знову пережиті і "програні" в терапевтичному контексті, коли можна досягти психічних змін та реструктуризації.

З метою корекції та запобігання порушенням емоційної прихильності запропонована програма тренінгу "Танець Самості"[1].

Програма містить 8 сесій, кожна з яких базується на інформації та набутих навичках попередніх сесій. Найважливішою умовою реалізації програми є створення емоційно та сенсорно насиченого фасилітативного середовища, де кожен учасник почувається в безпеці, має можливість експериментувати з новими моделями поведінки, може повною мірою самовиражатися. Тілесна експресія є відображенням внутрішнього світу людини, її спонтанності або навпаки – рухової стереотипності, ригідності й скутості. У цій програмі основний акцент робиться на дослідженні змін руху власного тіла учасників тренінгу через розвиток різного роду контактів, спонтанних взаємодій.

Програма рекомендована при порушеннях (ні):

  • – контактності;
  • – умінь самовиражатися;
  • – залежності від соціального оточення;
  • – дистанціюватися від партнера і бути відкритим до нових контактів;
  • – особистісного психологічного простору;
  • – "застряганні" на деструктивних переживаннях;
  • – або ж просто для власного саморозвитку.

Основні теоретичні підходи: аналітична психологія К. Юнга, теорія об'єктних відносин, теорія емоційної прихильності Д. Боулбі.

Тренінг сприяє реалізації і розвитку трьох важливих аспектів:

  • – контакту;
  • – співучасті, співприсутності, діалогу;
  • – спонтанності, в основі якої проявляється справжність "Я".

У програмі використовують методи різних видів арттерапії (зображувальна терапія, танцювально-рухова терапія, казкотерапія та робота з метафорами, драматерапія, музикотерапія).

Контактна імпровізація – вид, форма руху, що є імпровізованою за Природою, залучає два тіла у взаємодію. Спонукаючі імпульси, інерція і вага тіл передаються через точку фізичного контакту, яка постійно рухається навколо тіл танцівників. Дві людини рухаються разом, у постійному контакті, підтримуючи спонтанний тілесний, фізичний діалог через кінестетичні чуттєві сигнали розподілу ваги та інерції.

У контактній імпровізації базовими є не довільні, а мимовільні рухи, в яких відображено експресивність людини. К. Юнг передбачав, що виразний тілесний рух – це один із гармонійних шляхів надати форми несвідомому, це – невід'ємний компонент емоцій.

Немає такої емоції, переживання, які б не проявлялися в тілесному русі. Це не тільки міміка, жести рук, ніг, голови, тулуба, постави людини, характер її пересування відносно інших людей, але також і мимовільні реакції її тіла, такі як: напруга чи розслаблення м'язів, глибина або поверховість дихання, його темп тощо. Через власні виразні рухи людина може осмислити свій внутрішній стан, повідомити іншому про свої переживання, наміри, очікування. У зв'язку з цим можна говорити про мову тіла, мову виразних рухів, які застосовують як засіб комунікації з оточуючими, засіб самопізнання та розуміння іншого.

Стає очевидним важливість осмисленого ознайомлення з мовою виразних рухів, які допомагають людині побачити власні проблеми, зрозуміти себе й оточуючих і, у зв'язку з цим, відкрити для себе можливість (при бажанні) змінити щось у собі та власному житті. Метод контактної імпровізації сприяє розвитку ставлення до себе як до самоцінної чуттєвої індивідуальності, прийняття себе;: через розширення "відкритості" щодо партнера розвиває вміння відчувати, приймати його, довіряти йому; через спільну діяльність у групі розвиває вміння знаходити своє місце в ній з метою найбільш повної і продуктивної взаємодії з іншими.

  • [1] Тпунова О. В. Корекція порушень емоційної прихильності засобами арт-терапії / О. В. Тітунова // Практична психологія та соціальна робота. – 2013. – №10. – С. 19-31.
 
<<   ЗМІСТ   >>