Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Ефекти СПТ: моніторинг успішності, система експрес-аналау

Інструменти проведення оцінки можуть бути різними: підведення підсумків у тренінговому колі тощо. При розробці методики проведення тренінгу необхідно залишити достатньо часу для підбиття підсумків роботи, в цілому – 1,5-2 години. Основні питання, які варто розглянути на завершення[1]:

Оцінка тренером виконання загального завдання – наскільки успішно група справилася із загальним завданням, яке було поставлене на початку тренінгового заняття. Необхідно зробити акцент на проблемних питаннях, які складно сприймалися групою, і ще раз наголосити на варіантах їхнього вирішення, розроблених у ході роботи.

Оцінка очікування учасників – чи всі очікування, з якими учасники прийшли на заняття, справдилися, а що не знайшло відображення у ході тренінгу. Ця частина обговорення проходить, спираючись на плакат "Очікування учасників" першого заняття. Тренеру необхідно підготуватися до цього етапу – наголосити, які з питань були розглянуті і яким чином учасники можуть отримати відповіді на ті із запитань (або вирішити проблеми), які не знайшли відображення у ході тренінгу.

Власна оцінка учасниками роботи – кожен із учасників має висловити власні враження від роботи (негатив, позитив, побажання).

Оцінка може проводитися у формі обговорення по колу ряду питань – кожен із учасників стисло відповідає на запитання, тренер підбиває підсумки роботи.

Приклади вправ для підбиття підсумків[2].

Вправа "Підсумки"

Мета: підсумувати результати власної участі в роботі цілого дня тренінгу. Закріпити емоційне піднесення та акцентувати увагу на трансфері навчання.

Час виконання: 10-15 хвилин (робота у загальному колі).

Опис вправи: "Я сьогодні зрозуміла/зрозумів..."

Запропонуйте групі закінчити фразу "Я сьогодні зрозумів/зрозуміла..."

Вправа "Валіза"

Намалюйте на папері валізу і попросіть усіх присутніх по черзі сказати, що б вони хотіли взяти з собою в дорогу з тих знань і навичок, які вони отримали на тренінгу.

Вправа "Піраміда почуттів"

Запропонуйте групі побудувати піраміду позитивних почуттів. Усі присутні говорять, кладучи свою руку зверху на руки інших, про те, що б вони винесли для себе з цієї зустрічі.

Вправа "Віночок побажань"

Усі присутні по черзі кладуть свою руку на плече людини, поряд дарують ті знання й враження, які засвоїли на тренінгу. Після того, як коло замкнеться, тренер може сказати, що, опускаючи руки, це коло не розривається, всі присутні приєднуються до великого кола тих, хто вже пройшли наші тренінги. І що наше коло може дати нам підтримку у складну хвилину.

Вправа "Іскорка"

Усі присутні, беруться за руки. Тренер стискає руку тій людині, що стоїть праворуч, і просить цей "потиск", передаючи всім по колу, повернути йому (їй)• Підсумувати, що цей потиск є символом підтримки кола у всіх складних життєвих ситуаціях.

Анкетування – ця форма вивчення реакції учасників після тренінгу застосовується найчастіше[3]. Готуючи питання, тренер має пам'ятати про основні засади розробки анкет, їх позитиви та обмеження як форми здобування інформації.

і Метою анкетування може бути: підтвердження певних фактів; виявлення думок, ставлень, переконань і спостережень; розпізнавання індивідуальних рис, стилів і смаків.

Анкети мають містити питання: відкриті, такі, що вимагають відповіді "так", "ні" (можливо, "не знаю"), зі шкалою оцінок.

  • – або твердження:
  • – які вимагають оцінки типу "погоджуюсь", "не погоджуюсь",
  • – зі шкалою оцінок.

Відкриті питання дають нам більше інформації. З іншого боку, вони є складнішими для аналізу і часто зустрічаються. учасниками (учасницями) з небажанням (вимагають від них більших зусиль при формулюванні відповідей). Закриті питання і шкала оцінок є легшими для аналізу (можливий кількісний аналіз), але часто складнішими в інтерпретації (не дають відповіді на запитання "чому?").

Добре складена анкета[4]: має ясно сформульовані питання; уточнює їхні цілі; легко заповнюється; є стислою, але не дуже короткою; є однозначною; має просту і легку послідовність питань; пояснює наступні кроки; закінчується словами вдячності; є нескладною в аналізі.

Пропонована послідовність дій при розробці анкети:

  • – окресліть мету і предмет дослідження;
  • – візьміть до уваги наявний досвід та професію учасників досліджень;
  • – виберіть основні сфери досліджень;
  • – опрацюйте питання (твердження), переконайтеся в їхній адекватності цілям досліджень та у їхній відповідності стосовно учасників;
  • – вкажіть методи аналізу;
  • – відредагуйте робочу версію;
  • – проведіть пілотний тест;
  • – проведіть аналіз результатів. Зробіть відповідні правки;
  • – відредагуйте остаточну версію анкети.

Панельне анкетування після тренінгу проводиться через деякий час (тиждень – декілька місяців) після закінчення тренінгу[5]. У цьому разі запитання анкети спрямовуються на визначення того, як тренінг вплинув на подальшу поведінку учасника, чи застосовує він набуті знання, навички та вміння, яку користь вони дали учаснику.

Анкетування особливо корисне тим, що дає змогу виявити думки всіх учасників, а це дозволяє більш-менш об'єктивно проаналізувати причини успіху або неуспіху тренінгу. Але варто пам'ятати, що оцінки завжди забарвлені особистісними почуттями людей, які виникають на тренінгу[4]. Якщо учасник позитивно ставиться до мети та завдань тренінгу, добре сприймає тренера та інших учасників, він легше й приємніше сприймає навчальний процес. У іншій ситуації учасник може не сприймати тренінг і це позначиться на його оцінках.

Ефект від тренінгу проявляється не одразу. Будь-яка навичка має п'ять рівнів сформованості (загальне уявлення про сферу застосування навику; розуміння, сприйняття технології навику; поодинокий досвід застосування навику на практиці; початкова автоматизація навику, яка порушується при зміні зовнішніх умов та повна автоматизація навику). Під час тренінгу учасник може досягнути тільки третього рівня. Подальше відпрацювання та закріплення навику (4 та 5 рівнів) відбувається в умовах "реального" життя. Враховуючи фізіологічні закономірності втрати інформації та рівні формування навику, слід застосовувати . постренінгове обслуговування учасників. Через місяць після проведення тренінгу бажано провести 3-4х годинний тренінг для закріплення отриманих навичок.

У рамках посттренінгу відбудеться атестація рівня залишкових знань і навиків учасників та проведення тематичного майстер-класу, де вони матимуть можливість закріпити отримані знання та навички; проаналізувати помилки та проблеми, що виникли протягом місяця під час практичного застосування знань.

  • [1] Там само. – С. 79.
  • [2] Посібник для тренерів з проведення просвітницьких занять із населенням щодо питань репродуктивного здоров'я і планування сім'ї... – С. 30.
  • [3] Посібник для тренерів з проведення просвітницьких занять із населенням щодо питань репродуктивного здоров'я і планування сім'ї...-С. 31.
  • [4] Там само.
  • [5] Тренінгова програма "Підготовка тренерів до проведення тренінгових занять з персоналом установ виконання покарань...- С. 78.
  • [6] Там само.
 
<<   ЗМІСТ   >>