Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Педагогічна майстерність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

Ключові поняття: педагогічна майстерність, завдання й функції вчителя, мета педагогічної діяльності, професійна придатність до педагогічної діяльності, професійні знання, учитель, професійні вміння педагога, рівні та властивості педагогічної майстерності, комплекс властивостей особистості вчителя (гуманістична спрямованість, професійна компетентність, педагогічна техніка).

Завдання й функції вчителя

Документи в галузі освіти, прийняті останнім часом державою, визначають стратегію й тактику її розвитку на наступний період. Ставиться завдання щодо створення умов для розвитку та творчої самореалізації кожної особистості, виховання покоління людей, спроможних постійно, відповідально й ефективно навчатись і працювати, критично мислити, оберігати та примножувати цінності національної культури й громадянського суспільства, розвивати та зміцнювати суверенну, незалежну державу [2; 3; 4; 5].

Отже, основою функціонування освіти вважається її гуманістичний і національний характер.

На загальноосвітні навчальні заклади як базову ланку в цьому процесі покладено такі завдання:

  • • усебічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків та здатності до формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;
  • • збереження й зміцнення морального, фізичного та психічного здоров'я вихованців;
  • • виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво та соціально компетентної особистості;
  • • формування в школярів бажань і вмінь учитися, виховання потреб та здібностей до навчання впродовж життя, вироблення вмінь практичного й творчого застосування здобутих знань;
  • • становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загально- наукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної та соціальної компетентності на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної й практичної діяльності;
  • • виховання в школярів любові до праці та забезпечення умов для їхнього життєвого й професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору та оволодіння майбутньою професією;
  • • виховання дитини як людини моральної, відповідальної, із розвиненим естетичним й етичним ставленням до навколишнього світу та себе.

Отже, у змісті діяльності навчальних закладів, у т, ч. й загальноосвітніх, уже почалися корінні зміни, які визначають обличчя нашої системи освіти та виховання на перспективу.

Кому забезпечувати, цю програму? Насамперд, учителеві, який глибоко усвідомлює свою соціально-громадянську відповідальність, володіє високим професійним рівнем, постійно працює над собою, уміє визначати педагогічні цілі й реалізовувати "їх у своїй діяльності (вибір педагогічної позиції, технології, змісту, форм навчання та ін.)". При цьому основний обов'язок учителя – передача знань і вмінь вихованцям – у цих умовах значно розширюється. Акцент переноситься на вміння організувати навчальний процес як педагогічну взаємодію, спрямовану на розвиток учнів, стимулювання їхніх особистих досягнень.

У цих умовах учитель повинен бути людиною культури й уселюдських цінностей, провідником ідей державотворення та демократичних змін, уміти працювати в умовах вибору.

Отже, як підкреслено в "Концепції загальної середньої школи" (розділ УП), напрям професійної переорієнтації педагога "від просвітництва до здійснення житгєвотворчої та культуротворчої місії, від маніпулятивної, авторитарної педагогіки до педагогіки особистісно зорієнтованої, педагогіки співробітництва".

Отже, учитель у сучасному суспільстві повинен виконувати такі функції, як:

  • 1. Навчальна (дидактична) функція. В умовах усезростаючого потоку інформації вона буде все більше трансформуватися на допомогу школяреві, щоб він сам міг здобувати знання, орієнтуватись у потоці знань.
  • 2. Розвивальна функція. Вона полягає у створенні оптимальних умов для учня, щоб розвивати його інтелектуальне та фізичне самоствердження й самореалізацію.
  • 3. Виховна функція. Учитель зобов'язаний у структурі особистості школяра сформувати такі якості й риси, які визначені суспільством на цьому етапі, насамперед загальнолюдські цінності як основу поведінки й життєзабезпечення кожної людини.
  • 4. Громадсько-педагогічна функція. Школа в особі вчителя повинна виконувати необхідну діяльність спільно, у співдружності з батьками та громадськістю. Тоді досягається єдність дій і вимог для навчання й виховання молодого покоління.
 
<<   ЗМІСТ   >>