Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Педагогічна майстерність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

Інтерактивні технології потребують переосмислення сучасних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів [8, с. 117-136]. Водночас методика перевірки знань, умінь та навичок школярів при цьому повинна відповідати, передусім, меті й методиці викладання дисципліни.

У яких випадках вчителеві потрібно визначати нові підходи в оцінюванні роботи учнів?

  • 1. За необхідності виявити рівень оволодіння школярів навичками мислення й комунікації, їх спроможність відстоювати думку чи аргументувати свою позицію та ін., тобто ті елементи, які не вкладаються в критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою.
  • 2. Коли школярі колективно розв'язують складне завдання, що вимагає спочатку постановки певної ідеї, потім – проектування її розв'язання, безпосереднє розв'язання й прийняття рішень на основі одержаних результатів (наприклад виконання певного проекту чи творчої роботи).
  • 3. Якщо потрібно оцінити всі навчальні досягнення дітей, які є результатом роботи з ними на основі інтерактивних технологій,
  • 4. Коли оцінювання повинно носити "м'який", допоміжний характер і не заважати пізнавальній діяльності учнів, не виступати окремою пріоритетною функцією вчителя (наприклад тестування в кінці вивчення розділу).
  • 5. Коли потрібно оцінити саму участь школяра в навчальній діяльності (активність на уроці, спосіб спілкування з товаришами, готовність до співпраці, дотримання правил обміну думками й правил поведінки на таких заняттях, тобто своєрідного "міні-статуту", та ін.)•

Які основні етапи розробки в процедурі оцінювання?

  • 1. Визначення очікуваних результатів уроку.
  • • Які знання учні повинні засвоїти й на якому рівні,
  • • Якими вміннями та навичками повинні оволодіти школярі?
  • • Які цінності учні можуть сформувати в собі?

При цьому важливий елемент структури інтегрованого уроку – визначення вчителем очікуваних результатів діяльності школярів на початку уроку.

2. Вибір критеріїв оцінювання результатів діяльності.

Педагог повинен відповісти собі на запитання "Що повинні знати й уміти учні після цього заняття, щоб воно було результативним?". Такі знання та дії дітей і будуть показниками (критеріями) оцінювання.

3. Визначення способу оцінювання.

Єдиних рекомендацій не існує. Залежно від мети й вибраних показників оцінювання в одному випадку, наприклад, обираємо метод спостереження й складаємо список показників, в іншому – даємо завдання написати нарис-міркування, у якому викласти думки з цього питання; третій варіант – використання кількох методів одночасно.

  • 4. Вибір шкали оцінювання.
  • • Стобальна або десятибальна шкала оцінювання.
  • • Комунікативні можливості учнів можуть оцінюватися за допомогою категорій "високий", "середній", "низький".
  • • Глибина засвоєння якоїсь конкретної навички через оцінювання частоти її використання категоріями "завжди використовує", "рідко", "не використовує" тощо;
  • • Якщо потрібно поставити оцінку, то шкала оцінювання, очевидно, повинна вкладатись у І2-бальну систему. Наприклад, категорія "завжди використовує" (див. вище) може відповідати також 1-12 балам та ін.
  • 5. Визначення шляху доведення до школярів результатів оцінювання їхньої діяльності.

Головне при цьому, щоб учні знали заздалегідь очікувані результати, критерії оцінювання, мету, методи, шкалу оцінювання. Це допомагає їм свідомо й старанно виконувати роботу, знати, що від них очікує та вимагає педагог.

Наведемо приклади оцінювання учнів на інтерактивних заняттях.

  • 1. Оцінювання знань. Використовуємо 12-бальну систему. Цифри в центрі означають оцінку. Наприклад:
  • 10-12

+ Усі ключові поняття, теми, проблеми, ідеї старанно відібрано, зроблено їх визначення й описи.

+ Головні факти, які підтримують деталі, уключено й докладно описано.

+ Немає фактичних неточностей.

7-9

+ Більшість ключових понять, тем, проблем, ідей відібрано, добре визначено та описано.

+ Більшість основних фактів, які підтримують деталі, уключено й достатньо добре описано.

+ Допущено незначні фактичні неточності.

4-6

+ Близько половини ключових понять, тем, проблем, тем відібрано, визначено й описано.

+ Уключено близько половини основних фактів, які підтримують деталі.

+ Близько половини інформації правильної, уся інша – помилкова, неточна або вона відсутня.

1-3

+ Незначну кількість ключових понять, тем, проблем, ідей зібрано, визначено й описано.

+ Факти, які підтримують деталі, не включено або включено недостатньо.

+ Здебільшого інформація помилкова, неточна або не стосується питання.

2. Оцінювання навичок мислення здійснюється під час виконання учнями будь-яких завдань. Мислення – як відомо, уміння виділяти головне; робити порівняння; визначати потрібну інформацію; ставити необхідні запитання (хто? що? де? коли? чому?); відокремлювати факти від суб'єктивної думки; розпізнавати правильну інформацію від помилкової; виявляти причинно-наслідкові зв'язки; аргументувати свою думку; робити висновки: бачити варіанти рішення; перевіряти висновки на практиці; передбачати наслідки тощо.

Ці показники можуть бути адаптовані до 12-бальної системи оцінювання. Наприклад (фрагмент):

10-12

+ Учень знаходить (відбирає) і логічно організовує всі дані, які стосуються запитання.

+ Використовує всі відповідні навички мислення.

+ Робить переконливі висновки, грунтуючись на даних.

7-9

+ Учень знаходить (відбирає) і логічно організовує більшість даних, які стосуються запитання.

+ Достатньо використовує відповідні навички мислення.

+ Робить поінформовані висновки, ґрунтуючись на даних, тощо.

3. Оцінювання участі учасника дискусії здійснюють її спостерігачі, які мають оцінити кожного конкретного учня за такими орієнтовними критеріями (див. табл. 7.3).

Таблиця 7.3

Критерії оцінювання участі учасника дискусії

Вид діяльності

Кількість балів

Прізвище, ім'я учня

1. Висловлення чіткої аргументації учасником дискусії

+ 3

2. Формулювання істотних зауважень

+ 1

3. Використання аргументів та джерел інформації

+ 3

4. Залучення до дискусії інших учасників

+ 1

5. Постановка уточнюючих питань для подальшого розвитку дискусії

+ 1

6. Виявлення суперечностей в аналізі явища

+ 2

7. Дотримання правил дискутування (культура дискусії)

+1

8. Пасивність у дискусії

-1

9. Перебивання інших учасників

- 1

У кінці дискусії оголошується кількість балів й обґрунтовується оцінка кожному учасникові,

4. Самооцінка учнем своєї участі в роботі малої групи (див. табл. 7.4):

Таблиця 7.4

Самооцінка учнем своєї участі в роботі малої групи

Як добре я працював зі своїми товаришами?

Завжди

Звичайно

Іноді

Ніколи

  • 1. Я співпрацював з іншими, коли ми виконували спільні завдання.
  • 2. Я ретельно працював над завданням.
  • 3. Я висловлював нові ідеї.
  • 4. Я вносив конструктивні пропозиції, коли мене просили допомогти.
  • 5. Я підбадьорював інших

Ці та інші розроблені вчителем приклади оцінювання можуть бути пристосовані до роботи з конкретними інтерактивними технологіями за змістом. Указана технологія оцінювання розширює оцінне поле й не заперечує традиційного оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

Запитання для самоконтролю

  • 1. Що таке гуманізація й демократизація сучасної школи?
  • 2. У чому суть особистісно зорієнтованого підходу до учня?
  • 3. Поява й розвиток інноваційних технологій навчання та виховання – закономірність чи випадковість, чергова кампанія з "удосконалення" навчально-виховного процесу?
  • 4. У чому відмінність технології сучасного уроку від традиційного?
  • 5. Які нові підходи до оцінювання знань, умінь і навичок школярів в умовах інноваційного уроку?
 
<<   ЗМІСТ   >>