Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Педагогічна майстерність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Питання для обговорення

  • 1. Професійне самовизначення особистості.
  • 2. Об'єктивні й суб'єктивні труднощі реалізації завдань профорієнтації учнів на сучасній науковій основі.
  • 3. Місце й завдання школи в системі профорієнтації учнів.
  • 4. Роль і зміст роботи вчителя-предметника та класного керівника в профорієнтації молоді.
  • 5. Профцентр – нова ефективна форма розв'язання цих організаційно-методичних питань у регіоні.

Після обговорення питань і формулювання єдиних підходів й оцінок учасники "круглого столу" ознайомлюються з інструктивно-методичними матеріалами, які пов'язані з профосвітою та профконсультацією старшокласників у шкільному кабінеті профорієнтації й ін.

3. Обмін досвідом роботи. Ця форма дає можливість спільно обговорити та проаналізувати найбільш цінні методичні знахідки окремих членів методоб'єднання. Керівник методоб'єднання ознайомлює колег із вагомими науково-методичними розробками. Головне в ході такого обміну досвідом – якою мірою вдалося виділити провідні ідеї, саму "технологію" роботи цього педагога над винесеною на обговорення проблемою, намітити способи використання цих знахідок у практичній діяльності членів методоб'єднання.

Бажано, щоб цей педагог працював із колегами в такому алгоритмі: визначення завдань своєї діяльності в певному напрямі; планування роботи; організація й здійснення педагогічної дії на учнів; самоаналіз своєї діяльності; на основі одержаних результатів, що заслуговує (на думку педагога) на використання іншими та ін.

Такий обмін досвідом може бути на різних рівнях:

  • 1. Між членами різних методоб'єднань усередині навчального закладу (наприклад із проблеми міжпредметних зв'язків, МОП учнів й ін.).
  • 2. Між спорідненими, шкільними (кущовими), районними чи міськими методоб'єднаннями, що сприяє розвиткові творчих зв'язків між колективами шкіл та ін.

Школа молодого педагога. Її слухачі – молоді спеціалісти, які працюють перші три роки після закінчення педагогічного навчального закладу. Такі школи інколи можуть створюватись у межах одного навчального закладу, коли до роботи одночасно приступила значна, кількість молодих, педагогів.

Керує школою молодого педагога заступник директора з навчально- виховної роботи або один із досвідчених учителів. В інших випадках така школа є районною (міською) і її діяльність забезпечують працівники методичної служби відділу (управління) освіти.

Зміст роботи цих шкіл визначається тими першочерговими проблемами, найбільш типовими труднощами для молодих учителів. Це, передусім, проблеми побудови уроку та інших форм навчально- виховного процесу, питання психології дитячого колективу, розвитку пізнавальної активності учнів, використання активних форм і методів навчання й виховання, необхідність глибокого вивчення нормативної документації з предмета, визначення оптимальних шляхів розвитку й удосконалення навчально-матеріальної бази з предмета, зміст роботи класного керівника та ін. Наведемо схематичний плай роботи такої школи [24, с. 3] (табл. 9.2).

Таблиця 9.2

Схематичний плай роботи такої школи

Питання теорії

Практичне заняття

Місяць

1

2

3

1-й рік навчання

  • 1. Правила оформлення шкільної документації.
  • 2. Постановка мети уроку, добір змісту, методів навчання. Форми організації діяльності учнів.
  • 1. Оформлення класного журналу, особової справи учня.
  • 2. Складання конспекту уроку (певного типу).
  • 3. Формулювання мети уроку (із певної теми).

Вересень

3. Планування класним колективом виховної роботи.

  • 1. Ознайомлення з планами роботи кращих класних керівників.
  • 2. Складання орієнтованого макета-плану класного керівника.

Жовтень

4. Психологічні основи діяльності учнів у процесі навчання.

1 .Ознайомлення з працями Л. Виготського, Л. Занкова,

П. Гальперіна.

2. Відвідування й аналіз уроків.

Листопад і

5. Учнівський колектив – основа виховання.

  • 1. Складання психолого- педагогічної характеристики учня.
  • 2. Розв'язання педагогічних ситуацій.

Грудень

6. Розвиток пізнавального інтересу учнів.

  • 1. Конструювання проблемного уроку.
  • 2. Відвідування та аналіз уроку.

Січень

7. Моральне та патріотичне виховання учнів.

  • 1. Розробка планів проведення уроків із цієї тематики.
  • 2. Розробка (зміст і методика) проведення вікторин, КВК серед учнів.

Лютий

8. Використання активних форм і методів у навчальному процесі.

  • 1. Обговорення досвіду В. Шаталова, Є. Ільїна, Ш. Амонашвілі та інших учителів-новаторів.
  • 2. Конструювання уроків-лекцій, уроків-семінарів та ін.

Березень 1

9. Організація суспільно корисної праці учнів.

  • 1. Аналіз форм і методів організації суспільно корисної праці школярів.
  • 2. Планування літньої трудової чверті.

Квітень

10. Підсумкове заняття.

Творчий звіт учителів-початківців.

Травень

2-й рік навчання

11. Вибір оптимального поєднання методів навчання.

  • 1. Методика проведення пізнавальної гри на уроці.
  • 2. Методика організації пізнавальної дискусії.

Вересень

12. Методична допомога класним керівникам, учителям- 1 предметникам.

  • 1. Розробка програми методичної допомоги керівникові гуртка.
  • 2. Відвідування та аналіз позакласного заходу.

Жовтень

113. Організація самостійної роботи учнів.

  • 1. Методика роботи з книгою на уроці.
  • 2. Методика проведення лабораторно-практичних робіт.

Листопад

114. Педагогічне керівництво самовихованням учнів.

  • 1. Розробка правил для учнів.
  • 2. Відвідування та аналіз години класного керівника на цю тематику

Г рудень

15. Інтенсифікація та оптимізація навчального процесу.

  • 1. Конструювання уроку-конференції.
  • 2. Конструювання уроку- консультації.
  • 3. Відвідування та аналіз уроку.

Січень

116. Особливості роботи з "важкими підлітками".

  • 1. Складання характеристики на "важкого підлітка".
  • 2. Ділова гра. Розв'язання конфліктних ситуацій.

Лютий

17. Оцінювання та облік 1 навчально-виховної роботи з учнями.

Розробка змісту та методики проведення тижня за окремими предметами.

Березень

18. Роль класного керівника в координації виховного впливу школи, сім'ї, громадськості.

  • 1. Основні форми й методи роботи з батьками учня.
  • 2. Тематичне планування батьківських зборів у класі.

Квітень

19. Підсумкове заняття.

Творчий звіт учителів – слухачів школи.

Травень

Творчий звіт молодих педагогів, які навчались у цій школі, може включати:

  • 1) проведення відкритих уроків та позаурочних заходів із наступним їх обговоренням;
  • 2) виставку довідникових і методичних матеріалів (реферати, повідомлення, поурочні плани, сценарії виховних заходів, плани виховної роботи класного керівника, плани гурткової роботи, методичні зошити та ін.);
  • 3) огляд кабінетів молодих педагогів;
  • 4) "Круглий стіл" з адміністрацією навчального закладу чи з керівниками відділу (управління) освіти з питань професійного росту молодих спеціалістів, їх адаптації в колективах.

Звіт педагога перед атестацією дає змогу бачити творчу лабораторію вчителя, його професійний потенціал, проблеми, над якими потрібно ще працювати. Такий звіт є результатом значної цілеспрямованої багаторічної (особливо за останні 3-5 років) роботи педагога. У деяких випадках цю форму керівництво навчального закладу практикує як дисциплінарно-моральний вплив на окремих учителів на підвищення їхньої відповідальності

При цьому важлива гласність таких звітів у педколективі. У методичному кабінеті школи повинен бути графік звітів окремих педагогів у поточному навчальному році.

Цей звіт може бути повний (за всіма основними напрямами діяльності), рідше – тематичний (поглиблений аналіз однієї зі сторін роботи педагога, наприклад "Індивідуально-диференційований підхід до учнів у процесі навчальних занять", "Робота класного керівника з метою згуртування учнівського колективу" та ін.).

Учителеві під час підготовки до такого звіту повинні надати допомогу дирекція, керівник метод об'єднання, колеги по роботі.

У зміст повного звіту педагога можуть входити такі елементи: відкритий урок, заняття гуртка чи факультативу із предмета; виставка навчально-дидактичних методичних матеріалів, автор яких – учитель; виставка творчих робіт учнів із предмета; шкільна документація, яку веде педагог; огляд кабінету, тематичного музею та ін., у яких він працює; інформаційний звіт; підготовлений дирекцією школи спільно з керівником методоб'єднання й групою експертів (провідних учителів школи), творчий паспорт педагога, який є основою для заповнення "Атестаційного листа" вчителя перед його атестацією.

Цей паспорт може мати такий зміст:

1. Прізвище, ім'я та по батькові. 2. Рік народження. 3. Освіта. 4. Спеціальність за дипломом. 5. Стаж безперервної педагогічної роботи. 6. Місце роботи. 7. Державні нагороди, звання. 8. Форма й результати підвищення кваліфікації за останні п'ять років. 9. Результати попередньої атестації (якщо атестується не вперше). 10. Клас (класи), у яких викладає предмет і веде класне керівництво. 11. Робота з учнями (конспекти поурочних планів та інших форм навчально-виховної роботи з ними). 12. Навчально-методичні матеріали вчителя. 13. Позакласна виховна робота з учнями (сценарії заходів із ними та матеріали їх вивчення; робота з батьками тощо). 14. Опубліковані роботи (якщо є), тематика виступів (нотатки, тексти та ін.) на педрадах, виробничих нарадах, засіданнях методоб'єднання, педчитаннях, конференціях та ін. 15. Деякі головні результати роботи вчителя (рівень знань і вмінь учнів, зокрема результати їхніх виступів на олімпіадах і змаганнях за останні 5-10 років, рівень вихованості школярів класу, розвиток навчально-матеріальної бази з предмета). 16. Сторони діяльності педагога, які повинні бути предметом вивчення, узагальнення й поширення. 17. Пропозиції, рекомендації вчителеві.

Проблемний семінар. Головне його завдання – розширення професійного рівня педколективу з тієї чи іншої проблеми. Вибір теми семінару, зазвичай, визначається:

  • • наявністю реальних труднощів значної частини вчителів навчального закладу з окремих аспектів навчально-виховного процесу;
  • • необхідність освоєння нових підходів (інновацій) у теорії та практиці навчання й виховання молоді;
  • • потребою поглибленого вивчення конкретного педагогічного досвіду з метою використання його слухачами семінару у своїй практичній діяльності та ін.

Під час планування роботи такого семінару, зазвичай, виділяємо кілька напрямів (рівнів):

  • а) на рівні методичної ради й адміністрації навчального закладу:
    • • затвердження тематики семінарів;
    • • розробка ініціативною групою вчителів (на чолі з одним з керівників методоб'єднань) планів занять семінару;
    • • визначення часу й періодичності проведення семінару (наприклад двічі на півріччя, тобто чотири рази на рік), внесення цих занять у план-графік роботи школи;
    • • визначення керівника проблемного семінару;
  • б) на рівні методичних об'єднань:

Під час планування їхньої роботи важливо врахування керівниками проблемного семінару його тематики, зокрема включення в план роботи методоб'єднань відповідальних за виконання творчих завдань для практичної частини семінару;

в) на рівні вчителів, класних керівників: педагоги, самі вибирають питання для їх поглибленого вивчення з наступним обговоренням на заняттях семінару та ін.

Тематика цих семінарів може бути різноманітна ("Формування мотивації навчання в шкільному віці", "Активізація пізнавальної діяльності учнів", "Робота з педагогічно занедбаними дітьми", "Вивчення педагогічного досвіду" й ін.).

Творча (інноваційна) група. У кожній школі є вчителі, які мають спільні науково-методичні інтереси, дослідницький підхід, прагнення до аналізу й узагальнень. Найчастіше це професіонали, котрі напрацювали власний методичний стиль, співпрацюють із кафедрами педагогічних навчальних закладів, тому відзначаються високими результатами в роботі з учнями.

Завдання дирекції – максимально використати потенціал цих педагогів, скооперувати, скоординувати їхню творчість і зусилля на розв'язання важливих питань покращення навчально-виховного процесу з учнями.

Напрями (проблеми), за якими може проводитися робота цих груп:

  • 1. Конструювання методичних матеріалів стосовно організації окремих форм навчання й виховання (розробка планів-конспектів уроків інноваційного змісту, психолого-педагогічних характеристик класних учнівських колективів, програм діяльності вчителів-предметників та класних керівників з окремих напрямів їхньої роботи, різноманітних інструктивно-дидактичних матеріалів та ін.).
  • 2. Розробка загальношкільних матеріалів із деяких вузлових напрямів діяльності педколективу (програма освоєння й використання інноваційних технологій, програма здійснення міжпредметних зв'язків під час викладання дисциплін цього циклу, розробка системи наукової організації праці вчителів та учнів школи й ін.).
  • 3. Науково-дослідницька робота, спрямована на подальший розвиток актуальних питань теорії й практики педагогічного процесу (визначення оптимальних умов виховання професійних інтересів окремих навчально-вікових груп, виявлення факторів сприятливого мікроклімату між педагогами й учнями, підготовка публікацій у фахових виданнях та ін.).

Ці й інші матеріалізовані наслідки діяльності творчої групи збагачують науково-методичні фонди методичного кабінету навчального закладу, використовуються його колективом. Раз на рік бажано організовувати виставки-звіти членів творчої групи.

Школа передового педагогічного досвіду (авторська школа) – це одна з форм поширення й упровадження педагогічних здобутків. Вони організуються відділами (управліннями) освіти на базі досвіду, який був вивчений та одержав схвалення й рекомендований для впровадження.

Ця школа працює з постійним складом слухачів за певним навчальним планом протягом навчального року. Зарахування в цю школу здійснюється за рекомендаціями дирекцій навчальних закладів і затверджується відділом (управлінням) освіти.

Типові форми навчально-методичної роботи зі слухачами в таких школах:

  • • відвідування слухачами уроків та позакласних заходів, які веде керівник школи;
  • • практичні заняття (розробка уроків, позакласних заходів, виготовлення саморобних навчальних посібників та ін.);
  • • лекції й семінарські заняття;
  • • консультації;
  • • співбесіди;
  • • відвідування та аналіз керівником школи занять, які ведуть слухачі;
  • • виконання слухачами завдань, передбачених планом роботи школи (опрацювання літератури, застосування в роботі з учнями певних методів, прийомів, засобів, форм роботи й ін.).

Опорні школи – база для проведення методичної роботи з педагогами. Це школи, які мають відповідну навчально-матеріальну базу, кваліфікований творчо працюючий колектив, котрий комплексно розв'язує завдання сучасної школи, одержує високі та стабільні результати в навчально-виховному процесі, має високий рейтинг серед педагогічної громадськості регіону. Опорні школи визначаються відділами (управліннями) освіти,

Відповідна робота з педагогічними кадрами на базі школи здійснюється здебільшого за такими напрямами;

  • • організація раціонального, якісного розв'язання завдань, поставлених перед освітою на цьому етапі;
  • • удосконалення форм і методів навчання та виховання, використання різноманітних засобів навчання;
  • • пропаганда й широке впровадження в практику досягнень педагогічної науки та передового досвіду;
  • • здійснення принципу єдності навчання й виховання, комплексного підходу до організації навчально-виховного процесу;
  • • організація взаємозв'язку школи, сім'ї та громадськості в національному вихованні учнів;
  • • удосконалення форм і методів виховної роботи на основі гуманізму, особистісно зорієнтованого підходу до учнів тощо.

Основні форми роботи опорної школи: практичний показ сучасних форм і методів педагогічного процесу зі школярами (уроки, позакласна та позашкільна робота), консультації (індивідуальні чи групові), відкриті заняття з учнями, тематичні семінари-практикуми, науково-практичні конференції, педагогічні читання, стажування, можливість педагогів з інших шкіл працювати з інформацією методичного кабінету цієї школи.

Експериментальний педагогічний майданчик – це визначений органами управління освіти навчальний заклад, на базі якого досліджуються нові прогресивні технології навчально-виховного процесу. Статус експериментального майданчика одержується після відповідної експертизи.

З інших форм методичної роботи потрібно виокремити:

  • • методичні тижні в навчальному закладі (проводяться один-два рази на рік під певним девізом, наприклад "Нестандартний урок" та ін.);
  • • педагогічні читання (зазвичай, визначається певна проблема, їхні учасники виступають із повідомленнями, діляться власним досвідом);
  • • оперативні методичні наради (проводить дирекція навчального закладу з окремих актуальних проблем навчання й виховання перед організацією в школі відповідних методичних заходів, наприклад для педагогів району та ін.).
 
<<   ЗМІСТ   >>