Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Протиінфекційні лікарські засоби

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Анаеробна інфекція

Існують специфічні анаеробні інфекції: правець, газова гангрена, псевдомембранозний коліт, актиномікоз, які викликаються певним збудником.

Крім вказаних, існує безліч інфекційних захворювань, при яких анаеробна інфекція носить змішаний характер. До них відносяться: некротичний гінгівіт та інші інфекції пародонта, хронічний середній отит, хронічні синусити, аспіраційні пневмонії, абсцеси легенів, перитоніти й інтраабдомінальні абсцеси, неспецифічні вагініти, запальні процеси в малому тазу, абсцеси підшкірної клітковини, трофічні виразки.

Збудники цих захворювань: Y. fragilis і близькі види, рід бактероїдів (сучасна назва рід Prevotella) і фузобактерії, причому ці мікроорганізми (багато штамів) продукують бета-лактамази, що призводить до неефективності антибіотиків.

Якнайкращим способом лікування анаеробних інфекцій вважається комбіноване застосування метронідазолу з іміпенемом. Дуже добре комбінувати метронідазол з бета-лактамним антибіотиком у поєднанні з інгібітором бета-лактамаз, наприклад, ампіцилін із сульбактамом, тикарцилін з клавуланатом. Багато штамів анаеробів зберігають чутливість до кліндаміцину і цефокситину.

Інфекційні ураження шкіри

Викликаються переважно золотистим стафілококом або гноєтвірним стрептококом (S. aureus, Str. pyogenes).

Імпетиго. Поверхнева інфекція шкіри з високою контагіозністю. Стафілококове імпетиго перебігає у вигляді гнійного запалення волосяних фолікулів – фолікуліту. При цій формі, крім місцевого лікування, призначається системна антибіотикотерапія. При бульозній формі імпетиго показані антистафілококові антибіотики – оксацилін, цефалексин, амоксицилін/ клавуланова кислота. У випадках змішаної (стрептостафілококової) інфекції з генералізуючим процесом призначаються амоксицилін/клавуланова кислота, цефалоспорини І-ІІ покоління, ванкоміцин. При непереносимості β-лакамів – призачаються лінкозаміди або макроліди. Місцево використовують мупіроцин, фузидієву кислоту.

Бешихове запалення. Викликається Str. pyogenes, рідше – іншими стрептококами груп В, С та D. Незалежно від збудника, клінічна картина схожа. Як і раніше, препаратом вибору є бензилпеніцилін, при алергії на пеніциліни застосовуються макроліди, лінкозаміди. У випадках недостатньої ефективності бензилпеніциліну застосовуються пеніциліназостійкі напівсинтетичні пеніциліни, при частих рецидивах застосовують депо-пеніциліни 1 раз на місяць (бензатин бензилпеніцилін).

Запалення підшкірної клітковини (целюліт). Лікується як бешихове запалення. При неефективності рутинної терапії слід припускати інфікування гемофільною паличкою (Haemophilus influenzae). У цьому випадку показані цефалоспорини (цефуроксим).

Фурункульоз. При цьому захворюванні антибіотики доцільні лише при розповсюдженні інфекції на підшкірну клітковину.

Вугри. В етіології вульгарних вугрів, крім змін відокремлюваного шкіри, останні роки все більше значення надають інфікуванню фолікулів особливим мікроорганізмом – Propionibacterium acne. Тому, крім місцевої терапії, рекомендується прийом антибіотиків усередину – препаратів з групи тетрацикліну, макролідів та азалідів..

Рожеві вугри. Захворювання невідомої етіології. Припускається роль кліщів роду Demodex. Рекомендується, крім місцевої терапії, приймання всередину препаратів групи тетрацикліну, метронідазолу.

Інфекції шкіри ніг

Є значною проблемою у хворих на цукровий діабет. Мікробна флора при цьому носить змішаний характер. Відносно легкі випадки лікують прийомом всередину амоксициліну з клавулановою кислотою, кліндаміцину, цефуроксиму аксетилу.

Випадки середньої тяжкості – парентеральне лікування тикарциліном з клавулановою кислотою, ампіциліном із сульбактамом, кліндаміцином, цефалоспоринами III покоління (цефотаксим, цефтріаксон).

Важкі випадки – цефалоспорини III покоління (цефоперазон/сульбактам), IV покоління (цефепім), іміпенем з циластатином, азтреонам у поєднанні з кліндаміцином, фторхінолон (ципрофлоксацин або левофлоксацин) у поєднанні з кліндаміцином, аміноглікозиди ІІ-ІІІ покоління у поєднанні з метронідазолом, можливо на фоні бета-лактамного антибіотика.

 
<<   ЗМІСТ   >>