Протицитомегаловірусні лікарські препарати

Протицитомегаловірусні препарати включають ганцикловір, фоскарнет, цидофавір. Механізм дії ганцикловіру подібний ацикловіру, проте препарат токсичніший. Часто відзначаються побічні ефекти з боку системи крові (лейкопенія, тромбоцитопенія) і шлунково-кишкового тракту (диспепсія, нудота, блювота), нервової системи (нейропатія). Не рекомендується приймати ганцикловір пацієнтам з вираженим порушенням функції печінки і нирок. Фоскарнет є аналогом пірофосфату, активний відносно резистентних штамів цитомегаловірусу. Високотоксичний. Цидофовір відноситься до похідних цитозину, блокує синтез вірусної ДНК. Застосовується переважно при цитомегаловірусному ретиніті, у ВІЛ-інфікованих.

Ганцикловір є синтетичним аналогом 2-дезоксигуанозинового нуклеозиду. Препарат застосовують при цитомегаловірусному ретиніті. За механізмом дії схожий з ацикловіром. Пригнічує синтез вірусної ДНК. Вводять внутрішньовенно і в порожнину кон'юнктиви.

Побічні ефекти. Спостерігаються часто, багато з них призводять до важких порушень функцій різних органів і систем:

► гематотоксичність (анемії, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія) відзначається у 20-40 % пацієнтів;

► неврологічні ефекти: головний біль, енцефалопатичні реакції, гострий психоз, судоми й ін.;

► імунодепресія;

► шкірні алергійні реакції;

► ушкодження репродуктивної функції у чоловіків і жінок;

► гепатотоксична дія.

В експериментах на тваринах встановлений його мутагенний, тератогенний і канцерогенний вплив.

У зв'язку з тим, що ганцикловір погано всмоктується при ентеральному введенні, створені проліки – валганцикловір. Останній добре і швидко всмоктується з травного тракту. У кишечнику і печінці під впливом естераз перетворюється в ганцикловір, який і надає противірусну дію. При прийомі всередину біодоступність ганцикловіру відповідає 5-9 %, а при використанні валганцикловіру – 60 %.

Фосфоноформат

Похідний фосфономурашиної кислоти. Застосовується при цитомегаловірусному ретиніті у хворих на СНІД. Використовується також у разі неефективності ацикловіру при простому герпесі й оперізуючому лишаї.

Інгібує ДНК-полімеразу вірусів.

Вводиться внутрішньовенно, оскільки погано всмоктується з травного тракту. Період його напівелімінації – від 2 до 4 годин. Екскреція препарату здійснюється в незміненому вигляді нирками.

Побічні ефекти. В цілому фоскарнет переноситься гірше, ніж ганцикловір:

► кістковомозкові депресії (проте лейкопоез пригнічує у меншій мірі);

► порушення функції печінки і нирок;

► гіпокальціємія;

► лихоманка;

► диспепсичні явища (нудота, блювота, діарея);

► імунодепресія;

► неврологічні симптоми; головний біль, судоми;

► тератогенний, мутагенний і канцерогенний ефекти.

Виходячи з ідеї створення так званих "антисенсових олігонуклеозидів", запропоновано перший препарат такого типу – вітравен, рекомендований для лікування ретиніту при цитомегаловірусній інфекції.