Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Протиінфекційні лікарські засоби

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Вориконазол

Самий широкий спектр дії серед пероральних антімікотіков мае вориконазол (торгівельна назва – віфенд), найбільш наближеним до нього е ітраконазол. Обидва відрізняються від інших азолів наявністю фунгіцидної активності відносно цвілевих грибків Aspergillus SPP. Вориконазол вирізняється високою активністю щодо чутливих та резистентних штамів Candida krusei, Candida glabrata, Candida albicans а також більшою ефективністю проти Fusarium SPP. i Pseudallescheria boydii.

Показаннями до призначення вориконазолу є наявність інвазивного аспергільозу; кандидемії, яка не супроводжується нейтропенією; важких інвазивних інфекцій, викликаних Candida (включаючи О krusei), резистентних до флуконазолу; важких грибкових інфекцій, спричинених видами Scedosporium і Fusarium, які мають обмежену чутливість до інших протигрибкових препаратів.

Можна віднести цей засобів до протигрибкових препаратів резерву, адже пацієнтам з прогресуючими і потенційно загрозливими для життя інфекціями вориконазол необхідно застосовувати в першу чергу.

Каспофунгін

Каспофунгін (торгівельна назва – кансидаз) – препарат з нової групи протигрибкових засобів – ехінокандинів. Дослідження речовин цієї групи почалися приблизно 20 років тому. Наразі в Україні зареєстровані каспофунгін, мікафунгін і анідулафунгін. Каспофунгін – це напівсинтетична ліпопептидна сполука, що синтезована з продукту ферментації Glarea lozoyensis. Механізм дії ехінокандинів пов'язаний з блокадою синтезу (1,3)-р-0-глюкана – складеного компонента клітинної стінки грибів, що призводить до порушення її утворення. Каспофунгін активний відносно Candida SPP., у т.ч. штамів, резистентних до флуконазолу, ітраконазолу, амфотерицину В або флуцитозину, що мають інший механізм дії. Володіє активністю проти різних патогенних грибів роду Aspergillus, а також вегетативних форм Pneumocystis carinii. Шлях уведення. Каспофунгін застосовується тільки парентерально, тому біодоступність при пероральному прийомі становить не більше 1 %.

Показання. Призначають каспофунгін для емпіричної терапії у пацієнтів з фебрильною нейтропенією при підозрі на грибкову інфекцію, при кандидозі ротоглотки і стравоходу, інвазивному кандидозі (в т.ч. кандидемії), інвазивному аспергильозі при неефективності або непереносимости інших видів терапії (амфотерицин В або ітраконазол).

Оскільки в клітинах ссавців (1,3)-р-0-глюкан відсутній, каспофунгін вибірково діє тільки на гриби, у зв'язку з чим його відрізняє добра переносимість і невелика кількість небажаних реакцій (зазвичай не вимагають відміни терапії), у т.ч, лихоманка, головний біль, біль у животі, блювання. Є повідомлення про випадки виникнення на фоні застосування каспофунгіну алергічних реакцій (висипи, набряк обличчя, свербіж, відчуття жару, бронхоспазм) та анафілаксії.

Препарати для лікування дерматомікозів включають антибіотик гризеофульвін і групу синтетичних препаратів.

Дерматомікози викликає велика група патогенних грибів (Trichophyton violaceum, Microsporum lanosum, Achorion schonlein, різні види Epidermophyton та ін.). Вони уражують шкіру, волосся і нігті.

Грибкові інфекції нігтів – оніхомікози – мають особливо велике розповсюдження. Вони викликаються дерматофітами (часто Trichophyton rubrum), а також дріжджоподібними грибами (Candida spp.) і "недерматофітними": цвіллю (Scapular/apsis brevicaulis, Aspergillus spp. та ін.). Вважається, що найбільш ефективні для лікування оніхомікозів системні протигрибкові засоби тербінафін, ітраконазол, гризеофульвін. Крім того, використовується і місцеве лікування оніхомікозів. Для цього рекомендовані мікоспор, циклопірокс, аморолфін, тіоконазол та інші препарати. При необхідності вдаються до комбінованого лікування протигрибковими препаратами для системного і місцевого застосування.

 
<<   ЗМІСТ   >>