Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Протиінфекційні лікарські засоби

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Протипротозойні засоби

Для лікування захворювань, що викликаються патогенними найпростішими, запропоноване значне число протипротозойних препаратів.

Класифікація

1. Засоби для профілактики і лікування малярії:

► Хінгамін, Примахін, Хлоридин, Хінін, Сульфаніламіди і сульфони, Мефлохін.

2. Засоби для лікування амебіазу:

► Метронідазол, Хінгамін, Еметину гідрохлорид,Тетрациклін, Хініофон.

3. Засоби для лікування лямбліозу:

► Метронідазол, Фуразолідон, Акрихін.

4. Засоби для лікування трихомонозу:

► Метронідазол, Тинідазол, Трихомонацид, Фуразолідон.

5. Засоби для лікування токсоплазмозу:

► Хлоридин, Сульфадимезин.

6. Засоби для лікування балантидіазу:

► Тетрациклін, Мономіцин, Хініофон.

7. Засоби для лікування лейшманіозів:

► Солюсурмін натрію, Стибоглюконат, Метронідазол.

Засоби для профілактики і лікування малярії

У багатьох країнах з жарким кліматом малярія дотепер залишається одним з найчастіших захворювань. У нашій країні малярія зустрічається рідко.

Збудниками малярії є плазмодії. Триденну малярію викликають Plasmodium vivax і Р. ovale, тропічну – Р. falciparum, чотириденну – Р. malariae. Найчастішими збудниками малярії є Р. vivax і Р. falciparum. Малярійний плазмодій має два цикли розвитку: безстатевий цикл (шизогонія) проходить в організмі людини, статевий (спорогонія) – в тілі комара.

Таблиця 4.1.

Фармакотерапія ряду захворювань, що викликаються найпростішими

Збудник

Захворювання

Препарати

Plasmodium vivax, Р. ovale, Р. falciparum, Р. malarias

Малярія

Хінгамін

Хлорідин

Хінін

Мефлохін

Примахін

Фансидар

Доксициклін

Кліндаміцин

Entamoeba

histolytica

Амебіаз

Метронідазол

Тінідазол

Орнідазол (тіберал) Хініофон Йодохінол Хінгамін

Еметину гідро-

хлорид

Доксициклін

Дилоксанідфуроат

Паромоміцин

Glaruia (lamblia) intestinalis

Лямбліоз

Метронідазол

Тінідазол

Амінохінол

Фуразолідон

Акрихін

Trichomonas

vaginaiis

Трихомоноз

Метронідазол

Тінідазол

Нітазол

Орнідазол (тіберал)

Трихомонацид Фуразолідон Хлорідин + сульфазин

Toxoplasma

gondii

Токсоплазмоз

Хлорідин

Сульфазин

Пентамідин

Кліндаміцин

Спіраміцин

Balantidium coli

Балантидіаз

Тетрациклін

Хініофон

Йодохінол

Мономіцин

Метронідазол

Leishmania

donovani,

L. tropica і ін.

Лейшманіоз

Солюсурмін Натрію стибоглю- конат

Меглумін антимоніат

Кетоконазол Амфотерицин В Пентамідин Мономіцин Метронідазол

Tripanosoma

gambiense,

T. rhodesiense

Сонна хвороба (південноафриканський трипаносомоз)

Меларсопрол

Пентамідин

Сурамін

Ефлорнітин

Tripanosoma

cruzi

Хвороба Чагаса (південноамериканський трипаносомоз)

Ніфуртимокс

Бензнідазол

Примахін

Пуроміцин

Примітка. В таблиці наведено багато препаратів, вживаних при лікуванні (для профілактики) захворювань, викликаних найпростішими. Деякі препарати в тексті не згадуються. В цьому випадку необхідно користуватися додатковою літературою і довідниками.

Самка комара Anopheles для дозрівання яєць повинна всмоктати кров людини, в яку вона вносить свою слинну рідину, що містить спорозонти (спорозоїти). Оскільки жоден препарат істотно не діє на спорозонти, інфікуванню малярійним плазмодієм запобігти практично дуже важко.

Спорозоїти, які потрапили в організм людини, швидко проникають в клітини ретикулоендотеліальної тканини печінки. Там вони проходять цикл розвитку (це так звані прееритроцитарні форми плазмодія) і потім діляться, перетворюючись на тканинні мерозоїти. Цей період хвороби перебігає безсимптомно. Тканинні мерозоїти надалі надходять в кров і проникають в еритроцити. Там вони швидко ростуть і перетворюються в шизонти, потім настає множинний розподіл (меруляція). Еритроцитарні мерозоїти (морули), що утворюються при цьому, виходять в кров і знову проникають в еритроцити, повторюючи цикл шизогонії. Момент руйнування еритроцитів і виходу мерозоїтів в кров проявляється нападом лихоманки.

При зараженні Р. vivax і Р. ovale (злоякісна 3-денна малярія) цикл повторюється через 48 годин, при зараженні Р falciparum (тропічна малярія) – через 6 годин, при зараженні Р malariae (4-денна малярія) – через 72 години.

З частини еритроцитарних мерозоїтов утворюються чоловічі і жіночі статеві клітини – гамонти. Наявність їх в крові не дає клінічних проявів, але небезпечна в епідемічному відношенні: такі хворі стають джерелом зараження комарів. Запліднення гамонтів відбувається тільки в тілі комара. Статевий цикл завершується утворенням спорозоїтів, які при укусі із слиною комара потрапляють в кров людини і дають початок новому безстатевому циклу розвитку малярійного плазмодія.

При три- і, можливо, чотириденній малярії після закінчення прееритроцитарного циклу частина тканинних мерозоїтів знов проникають в клітини печінки, де протягом довгого часу вони повторюють цикли розвитку, не викликаючи яких-небудь клінічних проявів. Ці форми плазмодія одержали назву параеритроцитарних. бони обумовлюють відновлення еритроцитарного циклу розвитку плазмодія і настання віддалених рецидивів. При тропічній малярії параеритроцитарні форми відсутні.

За хімічною будовою протималярійні засоби підрозділяють на такі групи:

А. Похідні хіноліну

4-заміщені хіноліни:

► хінгамін (хлорохін) Хінін Мефлохін.

► 8-амінохіноліни:

► примахін.

Б. Похідні піримідину

► хлоридин (піриметамін);

► протималярійні засоби відрізняються один від одного тропністю відносно певних форм розвитку плазмодія в організмі людини. У зв'язку з цим розрізняють:

► гематошизотропні засоби (впливають на еритроцитарні шизонти);

► гістошизотропні засоби (впливають на тканинні шизонти):

► впливають на прееритроцитарні (первинні тканинні) форми;

► впливають на параеритроцитарні (вторинні тканинні) форми;

► гамонтотропні засоби (впливають на статеві форми).

Знання спрямованості дії протималярійних засобів має велике значення для їх ефективного застосування при лікуванні і профілактиці малярії.

 
<<   ЗМІСТ   >>