Методика проведення системного аналізу

Принциповою особливістю системного аналізу є використання методів двох типів – формальних (кількісних) і неформальних (якісних, змістовних).

Методика системного аналізу розробляється і застосовується в тих випадках, коли в осіб, що ухвалюють рішення, на початковому етапі немає достатніх відомостей про проблемну ситуацію, що дозволяють вибрати метод її формалізованого уявлення, сформувати математичну модель або застосувати один із нових підходів до моделювання, що поєднують якісні і кількісні прийоми. У таких умовах може допомогти представлення об'єктів у вигляді систем, організація процесу ухвалення рішення з використанням різних методів моделювання.

Для того щоб організувати такий процес, потрібно визначити послідовність етапів, рекомендувати методи для виконання цих етапів, передбачити за необхідності повернення до попередніх етапів. Така послідовність певним чином виділених і впорядкованих етапів з рекомендованими методами або прийомами їх виконання є методикою системного аналізу.

Таким чином, методика системного аналізу розробляється для того, щоб організувати процес ухвалення рішення в складних проблемних ситуаціях.

Вона повинна орієнтуватися на необхідність обґрунтування повноти аналізу, формування моделі ухвалення рішення, адекватно відображати цей процес або об'єкт.

Одними із принципових особливостей системного аналізу, що відрізняють його від інших напрямів системних досліджень, є розроблення і використання засобів, що полегшують формування і порівняльний аналіз цілей і функцій систем управління. Спочатку методики формування і дослідження структур цілей базувалися на зборі і узагальненні досвіду фахівців, що накопичують цей досвід на конкретних прикладах.

Таким чином, основною особливістю методик системного аналізу є поєднання в них формальних методів і неформалізованого (експертного) знання. Останнє допомагає знайти нові шляхи вирішення проблеми, що не містяться у формальній моделі, і таким чином безперервно розвивати модель і процес ухвалення рішення, але одночасно бути джерелом суперечностей, парадоксів, які іноді важко вирішити. Тому дослідження із системного аналізу починають все більше спиратися на методологію прикладної діалектики.