Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Теорія систем в екології

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ

PEST- та SWOT-аналіз в управлінні екологічними системами

Будь-який екологічний проект з удосконалення функціонування екологіної системи або її окремих елементів та управління системою не може бути спланованим без детального аналізу існуючої ситуації. В той же час існуюча ситуація повинна бути описана з урахуванням інтересів зацікавлених сторін проекту, які часто бачать ситуацію по різному. Аналіз існуючої ситуації складається з аналізу проблем, цілей та стратегій управління розвитком екосистеми. Такий аналіз може здійснюватися різними шляхами із залученням експертів-консультантів. Проте для того, щоб проект задовольняв потреби всіх цільових груп потрібне також залучення др аналізу і представників усіх зацікавлених сторін реалізації проекту.

Аналіз проблем – найбільш важлива частина планування проекту, оскільки саме вирішення проблем є основою для розроблення подальших заходів з управління системою. На підставі аналізу різних факторів, що впливають на розвиток і функціонування системи, формується проблемне поле ситуації.

Поблемне поле – це сукупність проблем, існуючих у системі, їх взаємозв'язок між собою та з факторами завнішнього та внутрішнього середовища.

Процедура аналізу проблем полягає в точному визначенні рамок та предмета аналізу, аналізі зацікавлених сторін, визначенні проблем та побудови їх ієрархії, дослідженні причинно-наслідкових зв'язків системи за допомогою схеми або так званого "дерева проблем", що ілюструють головну проблему та її вплив у верхній частині, а причини, що викликають проблему, – у нижній.

Розглянемо будову дерева проблем на прикладі нестачі їжі в регіоні (рис. 6.8).

Приклад побудови дерева проблем

Рисунок 6.8 – Приклад побудови дерева проблем

Дерево проблем може також ураховувати причини причин і бути більш розгалуженим, оскільки кожна причина викликає певний наслідок, який, у свою чергу, є причиною для іншого наслідку, але всі наслідки збігаються до головної проблеми.

Цей підхід визначення поля проблем за допомогою врахування причинно- наслідкового ланцюга може бути поєднаний з політичними, технічними, соціальними та економічними особливостями досліджуваної системи за допомогою PEST-аналізу.

PEST-аналіз (іноді позначають як STEP) – це здебільшого маркетинговий інструмент, призначений для виявлення політичних (Р – political), економічних (Е – economic), соціальних (S – social) і технологічних (Т – technological) аспектів зовнішнього середовища, що впливають на досліджувану проблему.

Політика вивчається тому що вона регулює владу, яка, у свою чергу, визначає середовище компанії й отримання ключових ресурсів для її діяльності. Основна причина вивчення економіки – це створення картини розподілу ресурсів на рівні держави, яка є найважливішою умовою фінансування заходів. Не менш важливі споживчі переваги визначаються за допомогою соціального компонента PEST-аналізу. Останнім чинником є технологічний компонент. Метою його дослідження прийнято вважати виявлення тенденцій у технологічному розвитку, які часто є причинами змін і втрат ринку, а також появи нових продуктів, наприклад, ксенобіотиків, супертоксикантів тощо. Розглянемо ці фактори більш детально (рис. 6.9).

Політичне середовище – це один із найважливіших факторів, що необхідно вивчати насамперед для того, щоб мати чітке уявлення про наміри федеральних (муніципальних, місцевих) органів влади щодо розвитку суспільства, регулювання механізму обігу грошей у державі, створення умов ресурсного забезпечення для кожної організації, зміни в законодавстві, правовому регулюванні й оподатковуванні, а також про те, за допомогою яких засобів владні структури проводитимуть в життя свою політику.

До джерел інформації для аналізу політичного середовища відносять: дані опитувань громадської думки, проведені різними інститутами й громадськими організаціями; доповіді та виступи політичних лідерів й урядових діячів; порядки денні засідань Верховної Ради (парламенту); приватні інтерв'ю державних діячів; програми зустрічей і візитів зарубіжних політиків і представників державної влади провідних країн світу та ін.

Отримана інформація дозволяє скласти загальну картину політичної обстановки в країні, розробити прогноз її розвитку на перспективу і створити власні механізми пристосування до навколишнього середовища. Наприклад, наявна законодавча база та політика у сфері поводження з відходами, викидами та скидами підприємства є основою для прийняття певних управлінських рішень. Недосконалість правової бази та національної політики може створювати також і перешкоди до ефективного управління станом екологічної або соціальної системи та призвести до неможливості вирішення проблеми.

Економічне середовище – один із найважливіших факторів, що визначають нормальне функціонування будь-якої організації. Так, стан світової економіки може сильно впливати на вартість ресурсів, необхідних для реалізації заходів з управління системою. По суті, аналіз економічної складової макросередовища спрямований на розуміння того факту, як формуються і розподіляються ресурси. Слабка економіка держави різко зменшує можливості забезпечувати ефективність упровадження заходів з управління системою. Наприклад, під час виробництва продукції першочерговими є завдання отримання максимального прибутку за рахунок скорочення витрат на природоохоронні заходи, зменшення впливу виробництва на екосистеми і відновлення порушених унаслідок виробництва екосистем. Серед основних показників, що аналізуються під час вивчення економіки, можна назвати такі: величина валового національного продукту, темпи інфляції, рівень зайнятості, платіжний баланс, темп економічного зростання, рівень безробіття, процентні ставки, продуктивність праці, рівні оподаткування, норми накопичення тощо.

У процесі аналізу економічного фактора потрібно приділяти також увагу таким показникам, як рівень економічного розвитку, добувні природні ресурси, рівень розвиненості конкуренції, структура населення, рівень освіченості робочої сили, розмір заробітної плати та ін. Аналіз економічного фактора повинен проводитися системно і бути спрямованим на його комплексну оцінку з метою встановлення існування можливостей для ефективної діяльності організації.

Соціальне середовище враховує інформацію, що стосується таких факторів, як: демографічні, соціальна захищеність населення, охорона праці і здоров'я трудящих, традиції, домінуючі життєві цінності й установки людей та ін. Одним із важливих аспектів є медико-демографічний, оскільки забруднення довкілля та порушення рівноваги екосистем може відбитися на здоров'ї людей.

Технологічне середовище є одночасно внутрішньою змінною і зовнішнім фактором великого значення. Швидкість зміни технології постійно збільшується. При цьому аналіз дозволяє вчасно побачити можливості науково- технічного прогресу (НТП) для виробництва нової продукції й удосконалення тієї, що випускається, а також технології виготовлення продукції і застосування засобів зменшення антропогенного впливу на довкілля (безвідхідні та ресурсозбережні технології), впровадження сучасних методів очищення скидів та викидів і вторинної переробки відходів. Крім того, технологічний та науковий рівень характеризує наявні засоби реалізації проекту та засоби вирішення проблеми.

Зараз доцільно також увести п'ятий компонент цього аналізу – екологічний або фактори навколишнього середовища (природні зміни, катаклізми, катастрофи та інше), оскільки якщо розглядати використання цього методу в екології, потрібно враховувати екологічну ситуацію на рівні системи, щодо якої проводиться аналіз.

П'ятикомпонентний PEST-аналіз

Рисунок 6.9 – П'ятикомпонентний PEST-аналіз

Аналіз виконується за схемою "чинник – система". Результати аналізу оформляються у вигляді матриці, підметом якої є фактори макросередовища, присудком – сила їх впливу, що оцінюється в балах, рангах та інших одиницях вимірювання. Результати PEST-аналізу дозволяють оцінити сукупність зовнішніх факторів, що впливають на проблему, та успіх реалізації запланованих заходів за їх вирішення.

PESTLE-аналіз є розширеною двома факторами (Legal і Environmental) версією PEST-аналізу. Іноді застосовуються й інші формати, наприклад, SLEPT-аналіз (плюс правовий фактор) або STEEPLE-аналіз: соціально- демографічний, технологічний, економічний, навколишнє середовище (природний), політичний, правовий та етнічні фактори. Також може враховуватися й географічний фактор.

Після аналізу проблем і виконання необхідних досліджень наступним кроком є аналіз цілей. Аналіз цілей проводиться для:

  • – підготовки опису ситуації в майбутньому, коли проблеми вже вирішені;
  • – перевірки ієрархи цілей;
  • – побудови причинно-наслідкових зв'язків (схемою, що має назву

"дерево цілей") між цілями та засобами їх досягнення.

Таким чином, негативні моменти, виявлені на "дереві проблем" (рис. 6.8), перетворюються на позитивні цілі на "дереві цілей" (рис. 6.10).

Дерево цілей покращання продовольчої ситуації

Рисунок 6.10 – Дерево цілей покращання продовольчої ситуації

Цей приклад дає чітке уявлення про бажану ситуацію в майбутньому. Часто дерево цілей відображає деякі цілі, які не можуть бути досягнуті в даному проекті, й, отже, виникає проблема вибору стратегії.

Більше того, деякі цілі можуть виявитися нереалістичними, так що для вирішення проблем знадобляться якісь нові рішення або спробу вирішити проблему доведеться відкласти на невизначений термін. Наприклад, для вирішення проблеми "дуже багато побутових відходів" запропонована мета "зменшення обсягу побутових відходів", а аналіз здійсненності показує, що ця мета недосяжна. Тоді, можливо, альтернативними рішеннями стануть "зменшення чисельності населення" або "зменшення споживання". І, нарешті, залишається ще одна можливість – відкласти вирішення проблеми у зв'язку з тимчасовою відсутністю бажання у населення до роздільного збирання відходів і можливості переробляти такі побутові відходи в промислову сировину.

Стадія аналізу стратегії передбачає:

  • – ідентифікацію (виявлення) різних можливих стратегій для досягнення проектної мети;
  • – вибір стратегії проекту.

На "дереві цілей" різні групи цілей одного і того самого типу визначають стратегію. Як головна стратегія майбутніх дій може бути обрана одна або комбінація декількох стратегій. Найбільш реалістичну і досяжну стратегію обирають за допомогою ряду критеріїв, наприклад пріоритетів зацікавлених сторін, фінансових коштів, термінів і т. д. В екології пріоритет віддається життю і здоров'ю населення, збереженню довкілля та біорізноманіття живих

Ці критерії беруть з нормативної документації України (наприклад, із Закону про охорону навколишнього середовища), і вони повинні використовуватися в експертній оцінці при виборі стратегії майбутнього проекту.

Остаточно стратегію приймають після формулювання мети проекту. Вибір відбувається на основі порівняння ряду цілей одного і того самого рівня. Мета проекту, розміщена на вищому рівні дерева цілей, часто містить багатокомпонентну програму, в якій "молодші" цілі вимагають реалізації малих проектів. Обрана стратегія (див., наприклад, рис. 6.11) заноситься в перший стовпець логічної матриці.

Приклад аналізу стратегій

Рисунок 6.11 – Приклад аналізу стратегій

Реалізація проекту та вирішення поставленої мети залежить не лише від зовнішню; факторів, розглянутих вище, а й від можливостей організації або команди реалізувати намічений проект або природоохоронні заходи задля вирішення поставлених під час аналіза завдань.

Одним із основних інструментів стратегічного управління, що оцінюють в комплексі внутрішні й зовнішні чинники, які впливають на розвиток проекту, є SWOT-аналіз.

SWOT – початкові літери слів Strengths (Сильні сторони), Weaknesses (Слабкі сторони), Opportunities (Можливості), Threats (Загрози). У 1963 році в Гарварді на конференції з проблем бізнес-політики професор К. Ендрюс уперше публічно озвучив акронім SWOT. Цей акронім базувався візуально у вигляді матриці SWOT. Спочатку SWOT-аналіз базувався на озвучуванні і структуризації знань про поточну ситуацію й тенденції, пізніше – став використовуватися в ширшому значенні – для конструювання стратегій. Тобто, з появою SWOT-моделі аналітики отримали інструмент для своєї інтелектуальної праці. SWOT-аналіз – це процес установлення зв'язків між найхарактернішими для підприємства можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабкостями, наслідки якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій підприємства. Він проводиться з метою дослідження підприємства як системи господарювання у певному середовищі. SWOT-аналіз – це своєрідний інструмент; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням власних думок та оцінок. SWOT-аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій підприємства з урахуванням їхніх особливостей – адаптації до середовища або формування впливу на нього. Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються тим, що стратегічне управління пов'язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а відтак виникає потреба пошуку, розроблення та застосування методів організації такої роботи.

Головною метою проведення SWOT-аналізу є отримання достовірних даних про можливості та загрози для реалізації проекту. Тому для досягення цієї мети перед SWOT-анапізом ставляться такі завдання: виявлення можливостей, що відповідають ресурсам організації; визначення маркетингових загроз і розроблення заходів щодо знешкодження їх впливу; виявлення сильних сторін організації й зіставлення їх із ринковими можливостями; визначення слабкосгей та розроблення стратегічних напрямів їх подолання; виявлення конкурентних переваг та формування її стратегічних пріоритетів.

Методика проведення SWOT-аналізу передбачає здійснення декількох етапів:

І. Визначення власних сильних і слабких сторін підприємства (організації, проекту) (табл. 6.3). Перший етап дозволяє визначити, які сильні сторони та недоліки підприємства Для цього необхідно: скласти перелік параметрів, за яким оцінюватиметься підприємство; за кожним параметром визначити, що є сильною стороною підприємства, а що – слабкою; зі всього переліку вибрати найбільш важливі сильні та слабкі сторони.

Таблиця 6.3 – Загальні характеристики сильних і слабких сторін, що використовуються у SWOT-аналізі

Потенційні внутрішні переваги

Потенційні внутрішні недоліки

  • – чітко сформульована стратегія;
  • – достатні фінансові ресурси;
  • – вищі за середні технологічні та інноваційні навички; творчий менеджмент;
  • – добре вивчений ринок, потреби покупців;
  • – вища за середню рентабельність і прибутковість та маркетингові навички.
  • - нестача фінансових ресурсів, недостатній економічний ефект;
  • – втрата репутації у споживачів;
  • – недоліки в стратегічній діяльності;
  • – відсутність реальних особливих навичок у галузі менеджменту, нестача талантів;

недоступність інформації, необхідної для реалізації проекту;

– відсутність міцної позиції, щоб боротися із загрозами.

II. Визначення ринкових можливостей і погроз (табл. 6.4). Це своєрідна "розвідка місцевості" – оцінка ринку. Цей етап дозволяє оцінити сиіуацію поза вашим підприємством і зрозуміти, які у вас є можливості, а також, яких погроз потрібно побоюватися.

Таблиця 6.4 – Загальні зовнішні можливості та загрози для підприємства, що використовуються в SWOT-аналізі

Потенційні зовнішні можливості

Потенційні зовнішні загрози

  • – розвиток економіки країни;
  • – соціально-політична стабільність;
  • – обґрунтоване законодавство;
  • – обслуговування додаткових груп споживачів;
  • – доступність ресурсів.
  • – інфляція;
  • – "ворожі дії" з боку держави;
  • – зміни в потребах і смаках споживачів;
  • – негативні демографічні зміни;
  • – негативна екологічна ситуація;

соціально-політична

нестабільність.

III. Зіставлення сильних і слабких сторін підприємства з можливостями та погрозами ринку. Для зіставлення можливостей підприємства до умов ринку і узагальнення результатів SWOT-аналізу застосовується матриця SWOT, яка має такий вигляд (рис. 6.12).

На перетинах окремих складових груп факторів формуються поля, для яких характерні певні сполучення, які необхідно враховувати надалі в ході розроблення стратегій певного типу: поле СІМ – передбачає розроблення стратегій підтримки та розвитку сильних сторін підприємства щодо реалізації можливостей зовнішнього середовища; поле СіЗ – орієнтує стратегію на боротьбу із загрозами за допомогою використання внутрішніх резервів; поле СлМ – спрямовує дії підприємства на використання можливостей для подолання слабких сторін його внутрішнього потенціалу; поле СлЗ – передбачає розроблення такої стратегії, яка б дала змогу підприємству не лише зміцнити свій потенціал, а й відвернути можливі загрози у зовнішньому середовищі. З огляду на це існує нагальна потреба розроблення стратегій як подолання загроз, так і усунення слабкості підприємства, що завжди є важким завданням.

Матриця SWOT

Рисунок 6.12 – Матриця SWOT

SWOT-аналіз порівняно з іншими методами має як переваги, так і недоліки. Основною його перевагою є простота і можливість витрачати невеликі кошти на його проведення, а також гнучкість і наявність безлічі варіантів. Також це систематизація знань про внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на процес стратегічного планування; можливість визначити конкурентні переваги підприємства та сформувати стратегічні пріоритети, періодично проводити діагностику ринку та ресурсів підприємства. Недоліками SWOT-аналізу, які потрібно враховувати, є: неможливість урахування всіх сил і слабкостей, можливостей і загроз; суб'єктивність вибору та ранжування факторів зовнішнього та внутрішнього середовища; погана адаптація до середовища, що постійно змінюється.

Отже, проведення SWOT-аналізу має важливе значення для здійснення стратегічного планування, оскільки його методика – ефективний, доступний, дешевий засіб оцінки стану проблемної та управлінської ситуації в установі. Він дозволяє систематизувати проблемні ситуації; краще розуміти структуру ресурсів, на які необхідно опиратися в удосконаленні діяльності та розвитку компанії на перспективу; відстежувати затильний стан зовнішнього середовища; виділяти і використовувати нові потенційні можливості швидше, ніж конкуренти; вибрати оптимальну дорогу розвитку й уникнути небезпек; приймати зважені рішення, що стосуються розвитку бізнесу. Правильно і вчасно прийняті стратегічні рішення відіграють сьогодні ключову роль в успішній діяльності організації. Саме вони роблять вирішальний вплив на конкурентоспроможність продукції та підприємства в цілому.

 
<<   ЗМІСТ