Повна версія

Головна

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Вправи для розвитку дикції

Чітка дикція створює розбірливість слова, відповідність звукових одиниць мови – фонем – прийнятим нормам. Точність звуку голосних виявляє мелодійність мови, притаманну в даному випадку українській мові. Приголосні створюють каркас слів, надають розбірливої чіткості звуковому мовному потоку. Хороша дикція залежить від об'єктивного стану мовних органів, артикулюючих фонеми, і від психологічної активності мовоутворення, а також уваги, що вольово спрямована на досягнення завершеності фонемного ряду слів. Артикуляційна гімнастика допоможе знівелювати недоліки органів артикуляції, які призводять до спотворення звуків, розвине органічно нормальні артикулятори.

(1). Артикуляційна гімнастика для язика

  • 1. Язик масує внутрішню поверхню лівої щоки, верхньої губи, правої щоки, нижньої губи. Язик рухається з напруженням, максимально відтягуючи шкіру обличчя.
  • 2. Рот відкритий. Перша фаза вправи – язик укладається грудочкою рухом назад, максимально відтягуючись до гортані. Друга фаза – язик відтягується назовні у загостреній формі. Важливо відчути напруження кореня язика. Голова не рухається. Повторити вправу 4-6 разів.
  • 3. Язик уколює щоки і внутрішню поверхню губ.
  • 4. Рот відкритий. Язик витягнутий рівно. Згинається спинка язика, кінчик язика рухається максимально вгору, до носа і вниз до підборіддя. Стежте, щоб рухи язика не супроводжувались витяганням шиї і рухами нижньої щелепи. Повторити вправу 4-5 разів.
  • 5. Язик з напруженням масує альвеоли за верхніми зубами, тверде і м'яке піднебіння.
  • 6. Рот відкритий, язик витягнутий рівно. Рухи язика колом зліва направо і справа наліво. Стежте, щоб міміка обличчя була розслаблена і не утворювалась гримаса Нижня щелепа нерухома. Повторити вправу 4–6 разів.
  • 7. Рот закритий. Язик силою впирається в задню поверхню передніх зубів, потім збирається в грудочку назад. Повторити вправу 4–6 разів.
  • 8. Язик проходить між губами у формі трубочки. Наприкінці руху крила трубочки вирівнюються, переборюючи м'язові зусилля верхньої губи. Повторити вправу 4-6 разів.
  • 9. Пробуємо висунути язик у формі зворотної трубочки крильцями вниз, масуючи нижню губу.
  • 10. Язик висунутий, рухи вліво-вправо.
  • 11. Рот відкритий. Язик широкий. Торкається верхніх зубів лівим ребром, а нижніх – правим. Поворот уздовж довжини осі язика на 180 градусів. Тепер верхніх зубів торкається праве ребро язика, а нижніх – ліве. Шия і гортань розслаблені.
  • 12. Язик пропускається вперед між верхніми і нижніми зубами. Зуби легко, без надмірного зусилля почісують верхню площину язика, нижні – нижню.
  • 13. Зуби злегка покусують язик уздовж усієї спинки. Потім ліві корінні зуби покусують лівий бік язика, праві – правий бік. Масаж язика покусуванням робиться без надмірної сили.
  • 14. Присмокчіть язик до верхнього піднебіння і відірвіть зі звуком, що нагадує фонему [т], а потім зі звуком, що нагадує фонему [ц].
  • 15. Рот напіввідкригий. Язик впирається в корені передніх зубів. Не відриваючи язика, повторіть:

Гі-ге-га-го-гу-ги

Кі-ке-ка-ко-ку-ки

Ні-не-на-но-ну-ни.

Звуки артикулюються коренем язика.

16. Проговоріть фонеми:

Ді-діе-да-до-ду-ди

Ті-те-та-то-ту-ти

Зі-зе-за-зо-зу-зи

Сі-се-са-со-су-си

Рі-ре-ра-ро-ру-ри

Студенти повинні відчути психологічне задоволення від якіснішого звучання фонем, що викликано поліпшенням кінестезивного відчуття.

 
<<   ЗМІСТ   >>