Повна версія

Головна

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

(4). Артикуляційна гімнастика для голосних

1. Вдих.

На видиху звучить табличка голосних: і-е-а-о-у-и.

Стежте за якісною роботою резонаторів – посиланням звуку й артикуляцією.

2. Вдих.

На видиху наголошуйте звуки поперемінно:

і-е-а-о-у-и

і-е-а-о-у-и

і-е-а-о-у-и

і-е-а-о-у-и

і-е-а-о-у-и

і-е-а-о-у-и

Корисно виконувати цю вправу групою і при наголошенні звука присідати. На початковому етапі виконання вправи складно буде утримати загальний ритм і не збитись із власного завдання.

Довівши виконання вправи до належного рівня, почуєте чітке ритмічне наголошення звуків кожним учасником. У фіналі вправи повинен прозвучати точний і ритмічний наголошений звук [и].

(5). Артикуляційна гімнастика для пар приголосних Вдих.

На видиху: б-п

д-т

з-с

ж-ш

Стежте за створенням дзвінких приголосних за допомогою голосу, а глухих приголосних – за допомогою шуму. Важливо, щоб до фонем не домішувались інші звуки.

Часто студенти мають тенденцію проговорювати цю вправу, неусвідомлено додаючи фонему [И], або неоформлену до кінця фонему [Н]. У такому випадку звучання буде таке: нн би – пи, що є помилкою.

Вправа. Фонеми [Б]-[П].

Вдих.

На видиху – бі-бе-ба-бо-бу-би

пі-пе-па-по-пу-пи.

Вдих.

На видиху – бі-ппі бе-ппе ба-ппа бу-ппу би-ппи.

Вдих.

На видиху – пі-ббі пе-ббе па-бба пу-ббу пи-бби

б'є б'ї б'ю б'я п'є п'ї п'ю п'я

(стежте за наявністю фонеми [Й]).

До вправ на фонеми додається матеріал чистомовок та інших віршованих текстів:

Був бик тупогуб,

Тупогубенький бичок.

У бика біла губа була тупа.

Котилася бочка з горбочка.

Покотилась та й розбилась.

Нема того бондарня,

Щоб поправив кадібця.

Стриб-стриб-стриб.

Підстрибує по стерні рідня:

Перепілка, перепел, перепеленя.

Тексти проговорюйте в спокійному темпі. Важливо стежити за точним відтворенням фонемного ряду слів.

Вправа. Фонеми [Д]- [Т].

Вдих.

На видиху -ді-де-да-до-ду-ди.

Вдих.

На видиху – ті-те-та-то-ту-ти.

Вдих.

На видиху – діті-дітті дете-детте дата-датта

дото-дотго дуту-дутту дити-дитти.

Вдих.

На видиху – тіді-тідді теде-тедде тада-тадда тодо-

тоддо

туду-тудцу тиди-тидди.

Дударику, дударику, дай мені дуду.

Довбе дятел дуб дуплуватий.

Вправа. Фонеми [3J- [С].

Вдих.

На видиху – зді-зде-зда-здо-зду-зди.

Вдих.

На видиху – сті-сте-ста-сто-сту-сти.

Вдаре.

На видиху – сіз-сез-саз-соз-суз-сиз.

Вдих.

На видиху – зіс-зес-зас-зос-зус-зис.

Вдих.

На видиху – іззі-еззе-азза-оззо-уззу-иззи.

Вдих.

На видиху – іссі-ессе-асса-оссо-уссу-исси.

Вдих.

На видиху – стідді-стедде-стадда-стоддо-студду- стиди.

Вдих.

На видиху – здісті-здесте-здаста-здосто-здусту- здисти.

Водовоз віз воду від водопроводу.

Віхола віяла, вихрила, снігом село завіяла, завалила.

В ямі не спиться вусатому сому.

Сому вусатому сумно самому (Г. Бойко).

Принеси, синку, синьку.

Підсинить мама косинку.

Підсинить собі сорочку.

Принеси ж ти синьку, синочку! (М. Познаньська).

Вправа. Фонеми [Г]-[Х].

Вдих

На видиху – гіг-гег-гаг-гог-гуг-гиг.

Вдих.

На видиху – хіх-хех-хах-хох-хух-хих.

Вдих.

На видиху – іггі-егге-агта-огго-уггу-игги.

Вдих.

На видиху – іххі-еххе-ахха-оххо-ухху-иххи.

Падав сніг на поріг Кіт зліпив собі пиріг.

Поки смажив, поки пік,

А пиріг водою стік.

Кіт не знав, що на пиріг

Треба тісто, а не сніг (П. Воронько, "Кіт").

Вправа. Фонеми [К] – [Ґ].

Вдих.

На видиху – кік-кек-как-кок-кук-кик.

Вдих.

На видиху – кгі-кге-кга-кго-кгу-кги.

Вдих.

На видиху – кіпі-кепе-капа-копо-купу-кипи.

Вдих.

На видиху – ґіг-ґег-ґаг-ґог-ґуг-ґиг.

Вдих.

На видиху – гіг-геґ-га-ґ-гоґ-ґуґ-ґиг.

Курка у курки крупку вкрала

Та й квоктати перестала,

А мурий з муркою повечеряли цією куркою.

Ґазда підвівся -

Десь ґудзик подівся.

Вийшов на ганок,

А там уже й ранок.

Ґудзик той гава

Крала як вміла,

Бо ще з вечора

Куму тут стріла.

Кума та газдиня

Файна та пишна

Вгледіла кума

В тому не грішна.

Вгледіла й ґудзик,

Що увірвався,

Як до газдині

Кум залицявся.

Спину газдиня

Хутко зігнула,

Ґава од гудзика

Скоком майнула.

Ґедзь же на спину

Ґаздині усівся,

Бо вже літати

Зрання натомився.

Ґазда на Ґедзя

Накинувся сміло,

Ляснув по спині

Аж затремтіло.

Ґазду за грати,

Ґаздиня з хати,

Ґава на ганок,

Ґедзь до фіранок.

Ґуля як дуля

На спині в ґаздині.

Ґвалт пам'ятають

Сусіди й донині

С. Полешко "Ґедзь".

Купив купу пуху,

Купу пуху купив,

Пуху купу купив.

Коваль кував коня,

Кінь коваля копитом,

Коваль коня кнутом.

Вправа. Фонеми [Л].

Вдих.

На видиху – лі-ле-ла-ло-лу-ли.

Вдих.

На видиху – іллі-елле-алла-олло-уллу-илли.

Вдих.

На видиху – лі-ллі ле-лле ла-лла ло-лло лу-ллу ли-лли.

Вдих.

На видиху – лілі-ліллі леле-леле лала-лалла.

Вдих.

На видиху – лоло-лолло лулу-луллу лили-лили.

Голова до голови приїхав у гості,

Голова голові головою розбив голову.

Протокол про протокол протоколом запротоколювати.

Що Карл у Клари украв корали,

А Клара у Карла украла кларнет.

Ні, Карл і Клара добра пара,

Кларнетисти Карл і Клара.

Курличі курличуть курличаток кличуть:

Курли, курли, курличеньки, до річеньки, до річеньки (Г. Бойко).

Вправа. Фонема [Р].

Вдих.

На видиху – рі-ре-ра-ро-ру-ри.

Вдих-

На видиху – рір-рер-рар-рор-рур-рир.

ВДИХ.

На видиху – лрі-лре-лра-лро-лру-лри.

Вдих.

На видиху – рлі-рле-рла-рло-рлу-рли.

Вдих.

На видиху – ліррі-лерре-ларра-лорро-лурру-лирри

Вдих.

На видиху – ріллі-релле-ралла-ролло-руллу-рилли

Красна весно, прийди, прийди,

Рясно рілля хлібом зійди!

Явір ріс, ріс – народився ліс.

Чуки, чуки

Чукарики

Кортять Насті

Сухарики.

Хрумкає Настя

Сухарі

Хрумчасті (Г. Бойко).

Гарно ловить рибку ловку,

Скоро мовить скоромовку:

Випірнай-но, рибко, близько,

Розсипай-но срібні бризки,

Щоб піймав я карася,

Карася як порося (Г. Бойко).

Вправа. Фонеми [М]-[Н].

Вдих.

На видиху – мім-мем-мам-мом-мум-мим.

Вдих.

На видиху – імі-іммі еме-емме ама-амма.

Вдих.

На видиху – омо-оммо уму-умму ими-имми.

Вдих.

На видиху – мні-мне-мна-мно-мну-мни.

Вдих.

На видиху – нмі-нме-нма-нмо-нму-нми.

Вдих.

На видиху – нрмі-нрме-нрма-нрмо-нрму-нрми.

Ти, малий, скажи малому

Хай малин малому скаже

Хай малий теля прив'яже.

Схопив Клим клин

Почав Клим клином клин вибивати.

Вправа. Фонеми [Ж]-[ILL].

Вдих.

На видиху – жіж-жеж-жаж-жож-жуж-жиж.

Вдих.

На видиху – шіш-шеш-шаш-шош-шуш-шиш.

Вдих.

На видиху – пгіж-шеж-шаж-шож-шуж-шиж.

Вдих.

На видиху – жіш-жеш-жаш-жош-жуш-жиш.

Вдих.

На видиху – шіжжі-шежже-шажжа-шожжо-шужжу- шижжи.

Вдих.

На видиху – жрі-жре-жра-жро-жру-жри.

Вдих.

На видиху – зжрі-зжре-зжра-зжро-зжру-зжри.

Жатка жваво жито жне

Жатку жнець не дожене (Г. Бойко).

Ножичку, ножичку,

Виріж нам ложечку.

Ніж, ріж хутчіш, ріж,

Бо збіжить наш куліш. (В. Ладижинець).

Біжать стежини поміж ожини

І вже у Жені ожина в жмені (Г. Бойко).

Над шляхом Явдошка шукала волошку.

Явдошко, волошку шукати облиш,

Над шляхом ти знайдеш один лиш спориш.

Шило шубку Шурі шило

Шовком, шерстю шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу (В. Ладижинець).

Вправа. Фонема [Ч].

Вдих.

На видиху – чіч-чеч-чач-чоч-чуч-чич.

Вдих.

На видиху – іччі-ечче-ачча-оччо-уччу-иччи.

Чапля чахла,

Чапля сохла,

Чапля здохла

Чия верба найкорчоголовіша,

Найкорчоголоволомакувагіша,

Найкорявіша.

Чубатий качур кряче качці:

– Тй чудо бачила чи ні?

До річки човен мчав на тачці,

По річці тачка на човні (Г. Бойко).

Чом грачиха–чом грачата Почали чимдуж кричати?

Чиєсь чудне чучело Очам надокучило (Г. Бойко).

Вправа. Фонема [Ц].

Вдих.

На видиху – ціц-цец-цац-цоц-цуц-циц.

Вдих.

На видиху – ціцці-цецце-цацца-цоццо-цуццу-цицци.

Вдих.

На видиху – стщці-стецце-стацца-стоццо-стуоду- стицци.

Вдих.

На видиху – тісіці-тесеце-тасаца-тосоцо-тусуцу- тисици.

Тридцять три кораблі лавірували, лавірували,

Та не вилавірували.

Був собі цебер,

Та переполуцебрився

На маленькі переполуцебренята.

  • – Що це ти шукаєш, Грицю?
  • – Десь посіяв рукавиці.
  • – Подивися, може ці,

Що у тебе у руці (Г. Бойко).

Вправа. Фонема [ДЗ].

Вдих.

На видиху – дзі-дзе-дза-дзо-дзу-дзи.

Вдих.

На видиху – дзю-дзя-дзьо-дзі.

Вдих.

На видиху – дзіз-дзез-дзаз-дзоз-дзуз-дзиз.

Дзвонить дзвонар,

Дзижчить комар,

Гудуть джмелі

Старі й малі.

Вправа. Фонема [Ф].

Вдих.

На видиху – фіф-феф-фаф-фоф-фуф-фиф.

Вдих.

На видиху – віффі-веффе-ваффа-воффо-вуффу- виффи.

Вдих.

На видиху – фівві-февве-фавва-фовво-фувву-фивви.

Вдих.

На видиху – віф-веф-ваф-воф-вуф-виф.

Вдих.

На видиху – фві-фве-фва-фво-фву-фви.

Фа співала – фа-фа-фа.

По фіалки в ліс пішла

Тих фіалок так шукала,

Що фіалки потоптала.

Без фіалок в лісі темно.

Фе-фе-фе як неприємно (О. Сенатович).

Вправа. Фонема [Щ].

Вдих.

На видиху – щіщ-щещ-щаїц-щощ-щущ-щищ.

Вдих.

На видиху – чіщ-чещ-чащ-чощ-чущ-чищ.

Вдих.

На видиху – щі-ще-ща-що-щу-щи.

Вдих.

На видиху – чіщі-чеще-чаща-чощо-чущу-чищи.

Щедрик, щедрик, щедрівочка

Прилетіла ластівочка

Стала собі щебетати

Господаря викликати (щедрівка).

Нащо мені гарні брови,

Нащо мені карі очі,

Нащо літа молодії

Веселі дівочі? (Т. Шевченко).

Дощ укрив бульками став

Дощ – за комір, за рукав,

Свище сірий, свище сивий:

Заховайся, нещасливий!

Нещасливий? Тобто я? -

Дощ сичить, немов змія,

Дощ січе, шипить, шумить,

Хвиля злісно клекотить (М. Рильський).

Після засвоєння матеріалу правильної вимови фонем завдання ускладнюються.

Додайте до звукоряду голосних і-е-а-о-у-и звукосполучення дгбі, дгбї, ΚΠΊΠ, ТПКІ, ВД1ТТІ, КІКПТІ, СТІЗДІ, СШТІТІ, ФІФТЧІ, ВІВФТІ, ГПГТТКІ, ЗЖРІШП, СШТІТІ, ЗДІСТІ, ШСХВІ.

Надзвичайно важливо опрацювати матеріал скоромовок. Оскільки звукоутворення слів у скоромовках досить важке, то починати роботу потрібно з усвідомлення загального змісту тексту, сюжетної ролі героїв скоромовки, характеру дії. На початковому етапі скоромовку проговорюють повільно, з перебільшеною артикуляцією, поступово доводячи вправу до завершеності.

Крім того, на матеріалі скоромовок корисно виправляти найпоширеніші недоліки вимови, запозичені з російської фонетики, і тренувати логіку мови.

Водовоз віз воду від водопроводу.

Віхола віяла, віхрила, снігом село завіяла, завалила.

Ти, малий, скажи малому,

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля прив'яже.

Схопив Клим клин,

Почав Клим клином клин вибивати.

Не жаліла мама мила, мила мама милом Милу.

Два дроворуби, два дроворізи говорили про Ларку, про Варку, про Лаврову жону.

Хоч ти йди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди по дрова.

Дударику, дударику, дай мені дуду.

Стукотить, гуркотить, мов сто коней летить, треба стать, відгадать, которому вперед їсти дать.

Довбе дятел дуб дуплуватий.

Вибіг Гришка на доріжку, на доріжці сидить кішка, взяв з доріжки Гришка кішку, хай впіймає кішка мишку.

Хитру сороку впіймати морока, а на сорок сорок – сорок морок.

В семеро саней по семеро в сані всілися самі.

Гнилі кислиці висіли на осиці, спілі кислиці рясніли на осиці, прийшли лисиці, натрусили кислиці в спідниці, прилетіли перепелиці та й ну дзьобати кислиці.

Дзвонить дзвонар, дзижчить комар, гудуть джмелі старі й малі.

Дзижчала дзиґа і вертілась, дзенькнула, впала і розбилась.

Був собі цебер та переполуцебрився на маленькі переполуцебренята, була собі макітра та переполумакітрилась на маленькі переполумакітренята

Тридцять три кораблі лавірували, лавірували, та не вилавірували.

Була у Фрола – Фролу про Лавра набрехала,

Піду до Лавра – Лаврові про Фрола набрешу.

Чапля чахла, чапля сохла, чапля здохла.

Чия верба найкорчоголовіша,

Найкорчоголоволомакуватіша,

Найкорявіша?

Ченчик, ченчик невеличкий, на ченчику черевички, шапочка кінчаточка: "Добривечір, дівчаточка!"

Ми ходили дещо, гуторили про що, тільки коли я хоч що, або абищо, то нехай мені хтозна-що і от що, а не то що, а ви кажете, що я вам що або абищо.

Купив купу пуху, купу пуху купив, пуху купу купив.

Рапортував та недорапортував, дорапортував та й зарапортувався.

Лібретто – Ріголетто.

Ріголетто – Лібретто.

Пильно поле пильнували, перепілок полювали. Перепел підпадьомкує, перепелиха перепелу підпідпадьомкує, перепелята перепелу, перепелиці переперепідпідпадьомкують. Наша перепеличка, мала й невеличка, під полукіпком розпідпадьомкалась.

Голова до голови приїхав у гості. Голова голові головою розбив голову. Протокол про протокол протоколом запротоколювали, що Карл у Клари украв коралі, а Клара у Карла украла кларнет. Ні, Карл і Клара добра пара, кларнетисти Карл і Клара. Ще до протоколу – курка у курки крупку вкрала і квоктати перестала, а Мурий з Муркою повечеряли цією куркою. Мур-мур-мури: гаррр-ні куррр-и.

Йшло три попи, три Прокопія-попи, три Прокоповича. Говорили про попа: "Стоїть піп на копі, ковпак на попі, копа під попом, піп під ковпаком". Говорили про Прокопія-попа: "Йшов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп -кипить окріп, як при Прокопі, так і при Прокописі, так і при Прокопенятах". Говорили про Прокоповича: "Йшов під борозною, лічив копи бородою: одна копа з ковпаком, друга копа з ковпаком, третя копа з ковпаком.

Зшито ковпак не по-ковпаківськи, треба ковпак перековпакувати, перевиковпакувати".

Босий хлопець сіно косить: "Коси, коса, доки роса, а як роса додолу, той ми додому". І женці жиго жали, жавши у жмурки грали, жали жартували, жали жмурились, а роса росить ноги босі. Семен сказав своїм синам: "Сини соколи, складіть сіно". Сини сіно склали, снопи пощитали – з жалю зажурились. У сіни Мусій сіно носив, ніс не ніс, а до нас приніс. Сіяв, сіяв дід Мусій – вуса, вії у вівсі, сіяв, віяв, висівав, славну пісеньку співав: "Сію, вію, висіваю, бо вівсяні вуса маю".

 
<<   ЗМІСТ   >>