Повна версія

Головна

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Текст лігурійської скоромовки

У четвер четвертого числа, в чотири з чвертю години, лігурійский регулювальник регулював в Лігурії, але тридцять три кораблі лавірували, лавірували, та так і не вилавірували, і потім протокол про протокол протоколом запротоколював, як інтерв'юером беруть інтерв'ю лігурійский регулювальник речисто, та не чисто рапортував та так зарапортувався про розмокропогодюючу погоду, щоб інцидент не став претендентом на судовий прецедент, лігурійский регулювальник акліматизувався в неконституційному Константинополі, де чубаті реготушки реготом реготали і кричали турку, який начорно обкурений трубкою: не кури, турка, трубку, купи краще стос пік, краще пік стос купи, а то прийде бомбардир з Брандебурга – бомбами забомбардує за те, що хтось чорнорилий у нього пів двору рилом зрив, вирив і підрив; але насправді турка не був у справі, та й Клара-краля в той час кралася до скрині, поки Карл у Клари крав корали, за що Клара у Карла вкрала кларнет, а потім у дворі деготнікової вдови Варвари два ці злодії дрова крали; але гріх – не сміх – не вклались у горіх: про Клару з Карлом в мороці всі раки шуміли у бійці, – от і не до бомбардира злодіям було, але й не до деготнікової вдови, і не до деготнікових дітей; проте розлючена вдова прибрала в сарай дрова: раз дрова, два дрова, три дрова – не вмістилися всі дрова, і два дроворуби, два дровокола- дроворуби для розчуленої Варвари видворили дрова вшир двору назад на дров'яний двір, де чапля чахла, чапля сохла, чапля здохла; курча ж чаплі чіпко чіплялося за ланцюг; молодець проти овець, а проти молодця сама вівця, якій носить Сєня сіно в сани, потім везе Сенька Соньку з Санькою на санках: санки – скік, Сеньку – в бік, Соньку – в чоло, всіх – замело, а звідти тільки шапкою шишки збив, потім по шосе Саша пішов, саше на шосе Саша знайшов; Сонька ж – Сашкина подружка йшла по шосе і смоктала сушку, і причому у Соньки-вертушки в роті ще й три ватрушки – акурат у медовик, але їй не до медовика – Сонька і з ватрушками у роті паламаря перепономарить, – перевипономарить: дзижчить, як жужелиця, дзижчить та вертиться: була у Фрола – Фролу на Лавра набрехала, піде до Лавра на Фрола Лавру набреше, що – вахмістр з вахмістршою, ротмістр з ротмістршою, у вужа – вужата, у їжака – їжачата, а в нього високопоставлений гість забрав тростину, і незабаром знову п'ять хлопців з'їли п'ять опеньків з півчетвертиною четверика чечевиці без червоточини, та тисячі шістсот шістьдесят шість пирогів із сиром із сироватки з-під кисляку, – про все про те охало, дзвони дзвоном роздзвонювали, та так, що навіть Костянтин – зальцбуржский безперспективних з-під бронетранспортера констатував: як увесь дзвін не передзвонити, не перевидзвонити, так і всіх скоромовок неперескороговорити, не перевискороговорити; але спроба – не катування.

Переклад С.Г. Порожної

 
<<   ЗМІСТ   >>