Повна версія

Головна arrow Культурологія arrow Сучасна культурологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Академізм

Межові стилістичні прояви між ампіром та романтизмом XIX ст. фіксуються "додатковим" стилістичним напрямом європейської художньої культури цього періоду – академізмом.

Під "академізмом" зазвичай розуміють стилістичний напрямок, який з'явився в Європі під впливом настанов Академій мистецтв між XV та XIX ст. Академічний стиль прагнув наслідувати майстерність великих майстрів різних епох, починаючи з античності, і при цьому намагався створити ідеалізовану, "чисту", довершену красу.

"Закінченість" композиції, довершеність у деталях – усе це характеризувало творчість академістів Жана Леона Жерома, Уільяма Адольфа Бугеро, Джорджа Стаббса та інших, які не протиставляли свою творчість ані заповітам неокласицизму, ані смакам буржуазії, яка прийшла до влади. Композиційні "рімейки" відомих класичних творів, які робилися академістами, зустрічали негативні відзиви від митців романтиків. Але виховна мета такого стильового напряму слугувала певним виправданням відсутності оригінальності у такій творчості.

Реалізм XIX ст.

Продовжуючи попередню традицію реалістичного мистецтва, митці XIX ст. стрімко демократизують свою творчість. Ця проявляється в організації пересувних виставок, відмові від академічних мотивів в мистецтві на користь віддзеркалення народного життя. Російський реаліст П. Федотов ("Свіжий кавалер", 1847, "Сватання майора", 1849), український Т. Шевченко (автоілюстрації до поем "Сліпа", "Невольник" та інших, автопортрети, портрети Горленко, Кочубея) та інші представники реалізму середини та кінця XIX ст. втілюють у своїй творчості головний принципи реалізму – "типового середовища в типових обставинах", правдиво розповідаючи людям про повсякденне життя народу.

У другій половині XIX ст. у Р, яке організує демонстрацію картин російських митців-реалістів. (Г. Мясоєдов, В. Перов, О. Саврасов, Ф. Васильєв, І. Крамськой, І. Репін, І. Шишкін та ін.), формує стратегію донесення творів мистецтва до простого народу. У Московському Училищі живопису, ваяння та зодчества були відкриті двері для дітей з народу. Реалісти працювали у жанровому живописі, портреті та пейзажі.

 
<<   ЗМІСТ   >>