Повна версія

Головна arrow Культурологія arrow Сучасна культурологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Гендерні дослідження

План викладу:

  • 10.1. Джерела тендерної теорії
  • 10.2. Етапи тендерних досліджень
  • 10.3. Теоретико-методологічні основи тендерних досліджень
  • 10.4. Посттендерні дослідження та виникнення квір-теорії

Джерела тендерної теорії

Слово "gender" в перекладі з англійської означає "рід", "категорія". Цей термін використовувався для позначення соціокультурних конструкцій статі, на відміну від "біологічної" і "анатомічної" статі, які в англомовних науках позначаються як "sex".

"Соціальна стать" (тендер) увійшла в поле вивчення філософів у другій половині XX ст. Методологічне підгрунтя тендерної теорії сформувалося під впливом праць Р. Рорті, Т. Куна, П. Файєрабенда, Р. Барта, Ж. Дерріда, М. Фуко, про які йшла мова в попередній темі; критичних напрямів соціології і антропології; неомарксистської критики, а також екзистенціалистської концепції Іншого, яка була екстрапольована на розуміння статусу жінки в традиційній культурі. Гендерна теорія як самостійна дисципліна була інституціоналізована в 1980-і роки, перш за все, в університетах Північної Америки і Західної Європи. На той час склалися дослідницькі групи і центри, а також був значний вплив феміністичного руху на масову свідомість, і відчувалася суспільна актуальність впровадження гендерних проблем в освіті.

Актуальність тендерної теорії на Заході була стимульована, по-перше, жіночими, молодіжними, студентськими та антибуржуазними рухами 1960-х років і фемінізмом "другої хвилі". По-друге, у цей час в академічних колах поширюється усвідомлення того факту, що уся попередня наука була написана "чоловіками, для чоловіків та про чоловіків" ("by men, for men and about men")[1]. Пост-модерністські теоретики (Ю. Кристєва, Ж. Дерріда, Г. Співак) писали про необхідність перегляду традиційних модерністських ієрархій у науці. З постмодерністської точки зору, автором традиційних наукових "текстів" – світоглядних концепцій, постановки завдань та інтерпретативних схем досліджень, був: 1) чоловік; 2) білий європеєць (або білий американець); 3) християнин (тому що європейська наука протягом XVLU-XIX ст. створювалася на християнських засадах); 4) гетеросексуал; 5) представник правлячого класу[2]. Мета затвердити "гендер" як принципово нову категорію культурологічного та філософсько-соціологічного аналізу мала декілька головних причин[3]: 1) необхідність розрізняти біологічне "життя тіла" (жіночого або чоловічого) та певні культурні ролі, які нав'язуються кожній статі суспільством у якості незмінних, але в дійсності зумовлених соціально; 2) потреба показати, що будь-які гендерні ролі залежать від розподілу влади у суспільстві, і конструкції гендеру не можуть бути зрозумілими без аналізу існуючої соціо-політичної влади; 3) необхідність довести, що не має об'єктивної залежності між біологічною статтю індивіда та його творчими здібностями, емоційно-інтелектуалним потенціалом та соціокультурним (гендерним) статусом, а є гендерні стереотипи та упередження, які впливають на свідомість як окремих індивідів, так і суспільства в цілому.

Базовим джерелом тендерної теорії як наукової дисципліни вважається робота Симони де Бовуар (1908-1986) "Друга стать", що була надрукована в 1949 році. У цій роботі письменниця ретельно дослідила "жіночий чинник" протягом всієї історії розвитку людства – на матеріалі біології, антропології, релігії, соціально-класових відносин, економіки, політики та літератури. Бовуар доводила, що в традиційній культурі категорія "універсального" синонімічна категорії "чоловічого", тому в дискурсивних стратегіях культури чоловік об'єктивує життєвий досвід жінки із екзистенційного, тобто з самостійно існуючого – в "інший", другорядний, незначущий. Таким чином, чоловічий компонент стає виразником обох концептів – і жіночого, і чоловічого, у той же час жіночий концепт втрачає будь-яке самостійне наповнення. Широкої популярності набув вислів Симони де Бовуар: "Жінкою не народжуються, жінкою стають", яким вона підкреслювала соціально- конструктивістський характер гендерних ролей і стереотипів статі. Саме той факт, що "жінка репрезентована в культурі... через категорію Іншого, тобто чоловіка"[4] і став об'єктом критики в гендерних дослідженнях.

Протиставлення біологічної статі та гендеру як соціальної конструкції статі було зроблено в роботах Маргарет Мід (1901– 1978) ("Дорослішання на Самоа", 1928 – загальний наклад цієї книги, до речі перевищив 2 млн, "Культура та світ дитинства", 1930, "Антропологія: наука про людину", 1964). Як відомо, Маргарет Мід стала першою жінкою-етнографом, яка зламала стереотип вивчення в культурній антропології лише "хлопчиків і чоловіків" і звернула свою увагу на жіночу і міжстатеву (ґендерну, сексуальну) повсякденність в примітивних суспільствах. На відміну від західних культур, де статеві ролі були жорстко сегрегировані та незмінні, Мід описала острівні племена, де жіночі і чоловічі ролі суттєво видозмінені порівнянно з європейськими й американськими[5]. Дослідження Мід стимулювали бурхливі дебати в американській пресі і соціальних науках про принципи гендерного конструювання. М. Кірбі[6] підкреслювала, що тілесні відмінності самі по собі не завжди є свідоцтвом приналежності о певної статі або Тендерної ідентичності, саме традиційне суспільство вимагає біполярного розподілу людей на два певних гендера, тому цю категоризацію треба вважати продуктом соціальної диференціації, а не біологічного детермінізму.

Ще однією впливовою книгою гендерних досліджень стала "Містика жіночості" (1963) Бетті Фрідан, в якій дослідниця аналізувала структуру патріархатної родини, яка спрямована на придушення жіночої самостійності і незалежності в культурі, через використання здатності жінок народжувати і через певні моделі виховання. У розробку методологічного апарату та змістовну сторону тендерної теорії також внесли суттєвий вклад дослідниці К. Мілетт ("Сексуальна політика", 1969), Ю. Крістєва ("Семіотика", 1969), М. Гімбутас ("Цивилизації Великої Богині: світ Давньої Європи", 1974), М. Дейлі ("За межами Бога-батька", 1973), Н. Чодоров ("Продукування материнства", 1978), Дж. Мітчелл ("Психоаналіз та Фемінізм", 1974), X. Сіксу ("Сміх Медузі", 1979), К. Джилліган ("Іншим голосом", 1982), А. Дворкін ("Порнографія: чоловіки володіють жінками", 1981), І. Келлер ("Наука і тендер", 1985) та ін.

  • [1] Abbot Р., Wallace С. An Introduction to Sociology: Feminist perspectives. – London: Routledge, 1997. – P. 167.
  • [2] Harding S. Is Science Multicultural? Postcolonialisms, Feminisms, and Epistemologies (Race, Gender, and Science), Indiana University Press, 1998, –P. 256.
  • [3] Хоф P. Возникновение и развитие гендерных исследований : пер. с нем. / Р. Хоф // Пол, гендер, культура. Немецкие и русские исследования. – М.; Фрайбург, 1999. – С. 23-52.
  • [4] Бовуар де С. Нужно ли аутодафе? : пер. с фр. / С. Де Бовуар // Маркиз де Сад и XX век. – Μ., 1992. – С. 183.
  • [5] Мид М. Культура и мир детства : пер. с англ. / М. Мид. – М., 1988.
  • [6] Kirby М. New Approaches to Social Inequality // Sociology Review. – Vol. 8. – № 3.
 
<<   ЗМІСТ   >>